Це якесь свято: дружина генерального, прости господи, прокурора Ірина Луценко, яка представляє у Верховній Раді Петра Порошенка, 6 листопада 2017 року заявила, що президент на законних підставах передав належні йому корпоративні права панамському офшору «в сліпий траст». Мовляв, це відповідає українському законодавству та міжнародним угодам.
Якби пані Ірина спочатку б проконсультувалась зі своїм чоловіком, який, безсумнівно, є видатним фахівцем у галузі права, вона, будучи чесною людиною, ніколи подібного б не заявила. Оскільки стаття 36 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що саме президент України повинен зробити зі своїми корпоративними правами та належними йому підприємствами – він зобов’язаний впродовж 30 днів передати їх в управління іншій особі, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами. Підкреслюю – передати не офшорній компанії, а українському суб’єкту підприємницької діяльності.
Після цього президент України зобов’язаний в одноденний термін письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
У разі, якщо президент України порушив цей порядок, передав належні йому активи в «сліпий траст» або не надав у НАЗК нотаріально засвідчені копії договору про передачу своїх активів в управління українському суб’єкту підприємницької діяльності, НАЗК повинно скласти щодо нього протокол про вчинення корупційного правопорушення й передати на розгляд до суду.
Цитую статтю 36 Закону України «Про запобігання корупції»:
*** Стаття 36. Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав.
1. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. У такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.
2. Передача особами, зазначеними у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарним, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.
3. Передача особами, зазначеними у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:
1) укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);
2) укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;
3) укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.
Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.
4. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть укладати договори, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї таких осіб.
5. Особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
***3 листопада 2017 року в передачі Наташі Влащенко «Народ проти» на телеканалі ZIK я спитав у представника Національного агентства з питань запобігання корупції, чому НАЗК досі не склало протокол про вчинення корупційного правопорушення Петром Порошенком. Представник НАЗК відповів, що він перший раз чує про те, що Петро Олексійович передав свої активи якомусь панамському офшору, і що ніякої інформації про це в НАЗК ніколи не надходило.
Тому я переконаний, що генеральний, прости господи, прокурор будучи символом законності та правопорядку, особисто відведе свою дружину в НАЗК з тим, щоби вона дала свідчення про порошенківський «сліпий траст».
