7 вересня Головне управління розвідки Міністерства оборони України відзначатиме 25 річницю свого створення. Воєнна розвідка протягом всього часу свого існування була важливою складовою системи забезпечення національної безпеки України, проте сьогодні, в умовах російської агресії, не буде перебільшенням сказати, що її діяльність є одною з основних запорук існування української держави.
В сьогоднішньому розвідувальному співтоваристві України Головне управління розвідки Міністерства оборони України, тобто ГУР МОУ, гідно зайняло своє місце, і поступово вийшло в ньому на провідну роль. Цьому сприяли як російська агресія проти нашої держави, так і тенденції, що існують в світовому розвідувальному співтоваристві, де воєнні розвідки останнім часом виходять на перший план.
Про роль воєнної розвідки у воюючій країні може яскраво розказати приклад воєнної розвідки Ізраїлю АМАН, яка спільно з Центральним інститутом розвідки і спеціальних операцій (МОССАД), і службою внутрішньої безпеки ШАБАК становить основу національної розвідки Ізраїлю. Завдяки ефективній діяльності, АМАН протягом останніх років достатньо потіснила своїх конкурентів. Так, сьогодні саме глава АМАНу щодня доповідає керівництву Ізраїлю оперативну розвідувальну інформацію, що для перманентно-воюючою країни є важливим показником «успішності» спецслужби.
Що стосується безпосередньої діяльності АМАНу, то до її «компетенції» входить збір інформації про армії інших країн, а також вивчення розвідувальних даних на державному рівні з питань війни і миру, попередження війни, ворожих і терористичних акцій.
В свою чергу, в найпотужнішому розвідувальному співтоваристві США, куди входять 15 структур, Розвідувальне управління Департаменту оборони (або, як його ще часто називають, РУМО) займає провідні позиції. Управління займається воєнно-стратегічною розвідкою, збором і аналізом інформації для міністра оборони, Об’єднаного комітету начальників штабів та інших підрозділів міністерства оборони, здійснює координацію роботи всіх розвідувальних організацій міністерства оборони США. До функцій даного управління належить координація діяльності розвідслужб всіх збройних сил (Розвідувального управління сухопутних військ, військово-повітряних сил, військово-морських сил, Корпусу морської піхоти, Головного управління Стратегічних сил США, Агентства національної безпеки США, Управління космічної розвідки і картографії ЗС США та Управління супутникової РЕР ЗС США), збір і узагальнення розвідувальних даних про потенціал іноземних держав, забезпечення Департаменту оборони інформацією, необхідною для розробки стратегічних планів і проведення окремих військових операцій, а також керівництво діяльністю військових аташе США за кордоном.
Слід зазначити, що РУМО чи не єдине з-поміж усіх західних спецслужб за чотирнадцять днів до початку агресії Росії проти України змогло помітити масштабну підготовку цієї спецоперації та повідомити про це вище керівництво США.
Протягом останніх років, крім своїх традиційних обов’язків, Розвідувальне управління відповідає і за забезпечення розвідінформацією військ США за кордоном і НАТО в цілому. Крім того, РУМО бере участь в програмі боротьби з тероризмом, а також надає допомогу американським правоохоронним органам у боротьбі з наркоторгівлею і транзитом наркотиків.
Ще одним успішним прикладом «колег» ГУР МОУ є Воєнна розвідка Міністерства оборони Великобританії, яка на сьогодні являється одним з ключових учасників британського розвідувального співтовариства. Результати діяльності воєнної розвідки використовуються в роботі Об’єднаного розвідувального комітету та при наданні допомоги іншим зацікавленим державним відомствам Великобританії і її партнерів (НАТО, ЄС тощо).
Як показує досвід провідних іноземних країн, їх воєнні розвідки мають досить широку сферу діяльності і не обмежуються виключно військовою тематикою. Не є винятком й ГУР МОУ, яке відповідно до чинного законодавства здійснює «виявлення загроз у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній сферах». Цим займається воєнна розвідка 24 години на добу і 7 діб на тиждень.
Що стосується безпосередньо завдань, які покладаються на розвідувальний орган Міністерства оборони України, то вони на сьогодні теж є досить широкими. Це, зокрема:
-
добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації визначеним Законом України «Про розвідувальні органи України» органам державної влади;
-
здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, воєнній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку, захисту та охорони державного кордону;
-
участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією у порядку, визначеному законом;
-
вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України.
Кожного дня, на основі зібраної та обробленої інформації, ГУР МОУ готує доповідь, яка згідно з тим же Законом, надсилається Президенту, прем’єр-міністру, до Верховної Ради, Ради національної безпеки і оборони України. Викладені в ній висновки несуть в собі величезне навантаження і відповідальність, адже від них багато в чому залежать кроки і рішення вищого державного керівництва України.
Через те, що діяльність ГУР МОУ є специфічною, ні результатів, ні зайвого піару так просто у відкритому доступі не знайти. Однак дещо, особливо, що стосується війни на Донбасі, можна прочитати у вітчизняних ЗМІ і для себе оцінити ефективність української воєнної розвідки. Так, на основі її даних українські медіа готують повідомлення щодо передислокації російських окупаційних військ з Росії в Україну, переміщення бойовиків і підрозділів ЗС Росії на території, що не контролюється українською владою, «розкриття» кадрових російських військових, які здійснюють військові злочини на Донбасі під виглядом військовослужбовців самопроголошених «ДНР/ЛНР», обстановки на тимчасово окупованих територіях Донбасу і настрої як в рядах бойовиків, так і серед місцевого населення.
Крім того, завдяки військовим розвідникам свого часу було оприлюднено десятки перехоплених телефонних розмов бойовиків і їх кураторів, які черговий раз доводили російську присутність на Донбасі. Всі вище перераховані аспекти над якими зараз працюють в ГУР МОУ безумовно в майбутньому ляжуть на судовий стіл в Гаазі як докази російської агресії по відношенню до України, а також як докази присутності російських військ на українській території. Поряд з цим викриття фактів застосування на Донбасі російського озброєння, в тому числі й новітнього, а також отримання його зразків, слугує не тільки доказовою базою для судових позовів проти Росії, але й дозволяє представникам українського ОПК на основі отриманих матеріалів вносити конструкційні зміни в існуючі вітчизняні розробки або ж виробляти нові, які будуть більш ефективно протидіяти російському озброєнню і військовій техніці.
Про те, що ГУР МОУ на сьогодні якісно виділяється на фоні інших спецслужб України можна також сказати і по тій увазі, яку йому приділяє ворог. Протягом останнього часу складається таке враження що для Кремля та його ручної пропаганди в Україні, окрім воєнної розвідки, більше не існує спецслужб. Адже як можна пояснити те, що всіх українських «терористів» вони зачисляють до співробітників ГУР МОУ, всі внутрішні розборки між бандформуваннями на окупованих територіях Донбасу, зокрема, ліквідацію їх ватажків, вони теж вважають справою рук ГУР МОУ, затриманих в Росії а також окупованому Криму громадян України теж зв’язують з українською воєнною розвідкою?
Ще одним прикладом особливої «уваги» ворога до українських воєнних розвідників, однак трагічним, є вбивство керівника спецназу ГУР МОУ Максима Шаповала. Так ворог помстився за ефективну діяльність підрозділу, яким керував полковник Шаповал. Під його керівництвом спецпідрозділ ГУР МОУ неодноразово брав участь в бойових операціях, в ході яких були захоплені найманці, що представляли цінність для противника і використовувалися для обміну захоплених громадян України, виконував ряд відповідальних бойових завдань, в результаті яких основний противник — російські спецслужби, нерідко зазнавали значних втрат. Одним з прикладів цьому є ліквідація спецназом ГУР МОУ 7 червня 2017 року на окупованому Донбасі одного з керівних співробітників спецпідрозділу «Вимпел» ФСБ Росії полковника Черкашина, який відповідав за організацію терористичних актів в Україні.
Окрім чисто професійних здобутків, в актив ГУР МОУ можна занести й відсутність будь-яких корупційних скандалів, які б могли кинути тінь на нього та його співробітників. І це є ще одним свідченням того, що в такий складний для України час воєнна розвідка керується виключно державними інтересами і займається питаннями посилення її національної безпеки.
Звичайно, наявні в українській армії проблеми, якими до 2014 р. в державі мало хто переймався, не могли не позначитись й на функціонуванні та діяльності воєнної розвідки. Більш того, простежувалося взагалі нерозуміння важливості воєнної розвідки, зокрема, на рівні уряду, що негативно впливало на розвиток ГУР МОУ.
На сьогодні ці проблеми потрохи вирішуються, однак не в тому обсязі, як це повинно відбуватись у воюючій державі. Державі слід звертати більшу увагу на те, щоб ї провідний розвідувальний орган був скомпонований кваліфікованим, підготовленим за кращими стандартами, високо вмотивованим і соціально захищеним особовим складом, який має у повному обсязі для своєї роботи все необхідне якісне, відповідаюче сучасним вимогам матеріально-технічне забезпечення.
Свого часу класики сказали: «Дешевої розвідки не буває». Для України сьогодні ця фраза є більш ніж актуальною. Адже економія на своїй розвідці, яка після всього, що з нею відбувалось за ці 25 років, збереглась, продовжує функціонувати і показувати результат – це економія на своїй безпеці, що в сучасних умовах є недозволеною розкішшю.
“ОРД”
