ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS То яка ж Система нам потрібна й чому саме вона?

То яка ж Система нам потрібна й чому саме вона?

Деякий час тому я запропонував на розгляд читачів спрощену (але цілком коректну й достатню) схему нашої Системи державно-політичного устрою. На жаль, тих, хто зрозумів її суть, виявилося дуже небагато, в зв’язку з чим далі розміщую докладні пояснення як устрою реально існуючої в Україні системи, так і можливих її варіантів (їх всього 4) на прикладі гіпотетичної країни Ліфляндії.

Для початку давайте уявимо собі, що є якась територія, на якій проживає народ, що сам себе називає «ліфлянами». У якийсь момент часу задумали ліфляни, з чистого листа, збудувати свою державу — Ліфляндію. Оскільки мова йде про її створення «з нуля», то почалися суперечки, ЯК саме буде влаштована ця держава. Зрештою, бачачи, що суперечкам кінця-краю немає, вирішили ліфляни доручити вирішення цього завдання тим із себе, хто зможе логічно обгрунтувати вірність або невірність УСІХ можливих варіантів устрою створюваної Системи. А їх не так вже й багато, цих варіантів, тож давайте й ми на них подивимося.

Отже, маємо народ — ліфляни. Цей народ, очевидно, буде в новій державі складатися з двох нерівних за чисельністю груп, з циркуляцією окремих ліфлян з однієї групи в іншу й навпаки. Одна група ліфлян — «влада» (навіщо вона потрібна для країни в цілому, думаю, усім зрозуміло, а тому не буду на цьому зупинятися). Інша група ліфлян — «підвладні громадяни». Перших набагато менше, ніж других, але права кожного з них значно ширші, ніж права будь-кого з других.

Ліфлянські аналітики розуміли: держава не зможе бути дійсно стабільною, якщо дати владі надмірно багато прав, оскільки виникне автократія з неминучими у майбутньому наслідками у вигляді припинення розвитку країни та її деградації, а в кінцевому підсумку — розвалу. Якщо ж дати владі занадто мало прав, то вона просто не зможе ефективно виконувати свої функції (хто ж її слухати буде?), що призведе до безвладдя (анархії) з такими ж само «веселими» наслідками, що й у разі надлишку прав у влади . Звідси висновок — сумарний обсяг прав представників влади (з урахуванням ефекту множення від спільності їх інтересів) повинен бути збалансованим з сумарним обсягом прав просто громадян (з урахуванням аналогічного ефекту).

Далі. Для здійснення своїх функцій влада, природно, повинна якимось чином впливати на громадян країни. Давайте домовимося відразу (для ясності), що під термінами «вплив» та «впливати» ми маємо на увазі такий вплив одного суб’єкту на іншого, за якого другий знаходиться у підпорядкуванні до першого, а рішення першого обов’язкові для другого. Сюди ж віднесемо й вплив на підсвідомому рівні, наприклад, «вдовбування» будь-яких «цінностей» за допомогою пропаганди, реклами, передач по «зомбоящику» й т.ін.

Що це може бути — вплив влади на громадян? Очевидно, це — видання різноманітних нормативних актів (законів, постанов, указів, правил, й т.ін.) і контроль за їх виконанням, поширення різної інформації, включно з матеріалами пропагандистського характеру, формування тих чи інших принципів у системах освіти й виховання, і навіть — силовий вплив, якщо він не виходить за рамки повноважень влади… Загалом, набір засобів впливу на громадян, що перебуває в руках у влади, надзвичайно широкий.

Виходячи з цього, ми можемо почати малювати схему Системи, і для початку позначимо в ній (умовно) вгорі прямокутник «Влада», а внизу — прямокутник «підвладне населення» (назви не мають особливого значення, важливіше – суть позначених понять). Від першого прямокутника в сторону другого проведемо широку стрілку, що означає вплив влади на громадян. Оскільки цей вплив у часі є постійним, тобто не переривається ні на секунду, то напишемо над цією стрілкою слово «постійно». Ось те, що у нас вийшло:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13690779_116852083653812 3_6451185379703164691_n.jpg?oh=82be05509ae4f717cb2b782964c94411&oe=582D4749

Т ак, йдемо далі. Напевно, ніхто не буде заперечувати необхідність якоїсь регламентації впливу влади на народ (адже було б абсурдним, наприклад, карати громадянина за невиконання закону, який ще не прийнятий). А що таке регламентація впливу? Правильно, це — свого роду «правила гри» в державі, завдяки яким кожна із сторін правовідносин зарані знає про наслідки тих чи інших своїх дій, а також знає про свої права та обов’язки (як і про права-обов’язки сторони-опонента). З формальної точки зору, «правила гри» є не чим іншим, як набором різноманітних нормативних актів, починаючи з Конституції й закінчуючи інструкцією сільради тощо, які мають загальну спрямованість — від влади, яка їх прийняла, до громадян, яких вони стосуються. На нашій схемі «правила гри» можна зобразити як такий собі краник, через який проходить широка стрілка, що позначає вплив влади на громадян. Регулюючи цей краник, можна змінювати масштаби й силу впливу приблизно так само, як і звичайним краном ми регулюємо потік гарячої води у ванній. Ось, наприклад, як це може виглядати на нашій схемі:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13775432_1168520926538114 _3354520288724109264_n.jpg?oh=1d98de40b2fc0dd97ffaa494c3b130be&oe=582E7AB4

От же, один бік справи — вплив влади на громадян — більш-менш вималювався. Але якщо цим і обмежитися, то ніякого балансу ми не отримаємо, що неприпустимо, як було сказано вище. Таким чином, необхідна противага, тобто вплив громадян на владу. Як її можна реалізувати? Очевидно, однією з умов, яку необхідно враховувати при пошуку відповіді на це запитання, є та обставина, що громадяни, об’єктивно, не можуть впливати на владу щодня й щогодини (інакше навіщо така влада взагалі потрібна, якщо громадяни будуть постійно нею займатися?).

Контролювати владу — так, приймати якісь заходи за результатами такого контролю — так, але безпосередньо впливати — ні, бо це означало б, що в державі існують дві влади одночасно, що неприпустимо. Ця умова означає, що вплив громадян на владу має бути епізодичним, під час якого влада фактично втрачає свої повноваження, якимось чином звітуючи перед громадянами, але в повному обсязі ці повноваження використовуються громадянами (точніше кажучи, повинні використовуватися).

Чи помічаєте ви різницю — вплив влади на громадян є постійним за визначенням (за винятком коротких періодів, коли йде формування влади народом), а вплив громадян на владу — епізодичним? Явна невідповідність, чи не так? Що можна зробити, щоб вирівняти ситуацію? Правильно, вплив громадян на владу має бути більш дієвим (радикальним). Що це може бути? Очевидно, відсторонення від влади одних та введення у владу інших людей — більш дієвого інструменту просто не існує й не може існувати, чи не так?

Зрозуміло, що й вплив громадян на владу також має бути якимось чином регламентованим (наприклад, абсурдним було б усувати з влади якусь людину за те, що вона не виконує не свої функції). Чим регламентованим? Очевидно, набором відповідних нормативних актів, починаючи від Конституції й закінчуючи формалізованими результатами всенародних референдумів. Цей набір є не що інше, як «правила гри» при формуванні влади (введення одних людей до влади та/або виведення інших з влади — все це є формування влади). Під впливом цих правил (і в їх рамках) відбувається вплив громадян на владу.

Тепер ми можемо додати в нашу схему другу широку стрілку (від нижнього прямокутника до верхнього), яка означатиме вплив громадян на владу, а також і краник, що позначає «правила гри» при формуванні влади.

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13775416_1168520969871443 _8806578297514420731_n.jpg?oh=651e1f4caf1378cb262af526d1afd949&oe=5817D235

Ди вимося уважно на отриманий «шедевр» — що ми можемо побачити вже ЗАРАЗ? Ми можемо побачити, що під впливом впливу влади на громадян, крім усього іншого, формується їх менталітет, політичні та ідеологічні переконання, й т.п. Уявіть таку гіпотетичну картинку: влада зусиллями пропаганди, виховання, освіти, і т.д., вирощує з нас таких собі монстрів. У якийсь момент оголошуються вибори. Але якщо ми — монстри, то кого ми виберемо у владу? Правильно, таких же монстрів. Інакше кажучи, нижній кінець лівої стрілки можна з’єднати лінією з нижнім кінцем правої стрілки, тим самим ми позначимо прямий зв’язок між впливом влади на громадян з тим, як ці громадяни потім впливають на владу. Погано впливає влада на громадян — виростають монстри, добре впливає — з’являється все більше ангелів. А від цього залежить і вплив на владу — монстри впливають по-своєму (наприклад, голосують на виборах за брехливих монстрів), а ангели — по-своєму (наприклад, голосуючи на виборах за найчесніших громадян).

Але що відбувається далі? А далі обрані нами монстри або ангели, потрапивши у владу, займаються, крім усього іншого, впливом вже на громадян, готуючи нові закони, ведучи пропаганду, і т.п. Таким чином, ми можемо поєднати верхні кінці стрілок між собою, позначивши прямий зв’язок між тим, як громадяни впливають на владу, і тим, як ця влада впливає надалі на громадян. Обрали громадяни монстрів — вплив влади на громадян одне (монстри), обрали ангелів — вплив зовсім інший (ангели). Оскільки до влади можуть потрапити як ті, так і інші, то сумарний вплив буде залежати від того, кого більше (хто «вагоміший») — ангелів чи монстрів.

Після наведених міркувань наша схема набуває вже такого вигляду:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13770421_11685210098714 39_533766557420043056_n.jpg?oh=83c01c4fb9d44d4c2e138888913ff90a&oe=582929F8

Я к бачимо, коло замкнулося: громадяни — їх вплив на владу (права стрілка) — влада — вплив влади на громадян (ліва стрілка) — знову громадяни -… і так далі по колу. Така структура характеризується властивістю, що називається «позитивним зворотним зв’язком», яка призводить до вельми цікавих наслідків, про які згадаємо трохи нижче.

На обох стрілках (зліва й справа) маємо овали (краники), що позначають відповідні «правила гри». Оскільки краники — річ регульована, то внесемо ще одне доповнення в схему — тонкі стрілки ліворуч і праворуч від овалів. У підсумку маємо:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13718673_1168521056538101 _8089517547509698490_n.jpg?oh=f1fe98477fc685a7141d81f54e482818&oe=581AB0B2

То бто до овалів підходять і стрілочки, позначені цифрами «1» і «2». Це подібно до того впливу, який ми маємо на звичайний кран, регулюючи проходження через нього потоку рідини. Але тут ми ввели позначки «1» та «2», до яких підходять стрілочки, що ніде не починаються. Чому така невизначеність?

Давайте-но повернемося до того місця в наших міркуваннях, де йшлося про «правила гри». Таких місць було два — одне відноситься до регламентації впливу влади на громадян, а друге — до регламентації впливу громадян на владу. Що це означає, ми з’ясували, але не відповіли на питання — а ХТО регламентує ті впливи? Інакше кажучи, ХТО встановлює «правила гри» (крутить краники), один і другий («1» і «2»)? Адже, перечитавши ще раз всі вищенаведені міркування, ми впевнено приходимо до висновку — життя держави однозначно визначається саме «правилами гри», а точніше, їх сукупністю?!

Щоб відповісти на наріжне питання «ХТО?», можна згадати про ліфлян, які доручили своїм розробникам-аналітикам розглянути УСІ можливі варіанти. Отже, що вони мають (які варіанти)?

Варіант № 1:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13692517_1168521159871424_447 4687349817742210_n.jpg?oh=129a6d58610148148aeb1b928b3727da&oe=581CA7DB

У цьому варіанті ми бачимо, що підвладне населення відчуває на собі вплив з боку влади відповідно до «правил», встановлених самою ж владою. З іншого боку, впливати на владу, теоретично, громадяни можуть, але тільки в рамках, встановлених «правилами» (чи то законами) від все тієї ж влади. Рано чи пізно, але такий «вплив» громадян на владу буде зведений владою до нуля.

Таким чином, у цьому варіанті є абсолютний дисбаланс на користь влади і, як наслідок, повне безправ’я громадян держави, що має подібний устрій. Такий дисбаланс, як уже говорилося вище, неминуче призведе цю державу спочатку до автократії, а потім — до повного краху.

Дивимося варіант № 2:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13770456_1168521199871420_308 3103962068600538_n.jpg?oh=634ff94cabe8a745bf5b8d4742ca2138&oe=581001B6

Цей варіант, як бачимо, з точки зору управління впливами — повна протилежність першому варіантові. Влада не має тут жодних можливостей щодо встановлення «правил гри» як в один бік, так і в інший. Крім того, оскільки громадяни, на відміну від влади, мають можливість лише епізодично реалізовувати свій вплив у повному обсязі, то (див. ліву стрілку й її «краник») ефективність влади у цій схемі буде вкрай низькою. Усе це — очевидний дисбаланс, який обов’язково призведе до безвладдя й краху держави.

Варіант № 3:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13781703_1168521286538078_607 558813562440812_n.jpg?oh=26e0d0f6b7589df3a61ca54c22507aae&oe=582F7DD7

Що ми бачимо тут? Ми бачимо, що влада сама встановлює правила свого формування, що призведе, очевидно, до її незмінності й застою, рано чи пізно. У той же час, громадяни самостійно й лише зрідка встановлюють ступінь впливу влади на себе — прямий шлях до «відгородитися» від влади взагалі. Усе це неминуче приведе країну до двовладдя й краху.

Нарешті, варіант № 4:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13707676_1168521373204736_487 3360235273127937_n.jpg?oh=f1822f722c1cbddef5984202eac8e1eb&oe=5817D2E2

А тут що? Тут ми бачимо, що громадяни за допомогою встановлюваних ними ж «правил гри» при формуванні влади мають усі можливості впливу на неї, а влада, у свою чергу, встановлюючи «правила гри» в державі під час своєї каденції, має можливість ефективного виконання своїх функцій. Тобто одне повністю відокремлене від іншого і, таким чином, лежить найближче до необхідного суспільству балансу прав між ним та владою.

Отже, за варіантами:

№ 1 — автократія; № 2 — безвладдя; № 3 — двовладдя; № 4 - баланс.

Обговоривши усі чотири варіанти, ліфляни вибрали останній, четвертий варіант. Однак вони, будучи людьми передбачливими, помітили, що у влади, завдяки наявності в неї надзвичайно широкого набору інструментів її впливу на народ, а також постійної доступності для неї цих інструментів, залишаються можливості (а отже, й спокуса) для створення дисбалансу прав на свою користь, тим більше, що громадяни лише час від часу мають можливість висловити свою волю. Оскільки залишити ризик саме такого розвитку подій ліфляни не збиралися, то вони повернули усі чотири варіанти аналітикам з тим, щоб вони доробили варіант № 4, оскільки саме він найбільш близький до бажаного.

Знову задумалися розробники, як тут бути. І рішення, досить просте, але, у той же час, ефективне, таки прийшло. Передумовою до його появи став той факт, що серед «правил гри» є як «правила», так і свого роду «метаправила», тобто свого роду «інструменти інструментів» (іноді Конституцію називають, наприклад, «законом законів», оскільки вона стоїть ВИЩЕ будь-якого закону). До «метаправил» відносяться, наприклад, Конституція країни, закони про органи влади (законодавчі, виконавчі, судові,..), закони, чутливі до прав людини (про інформацію, про громадські організації,..), та інші. Тобто це — рамкові норми, які встановлюють межі прав, повноважень і відповідальності як влади, так і громадян. Якщо перенести саме ці (і тільки ці) норми до компетенції громадян (тобто до правого овалу), то влада, усе ще маючи широкий набір засобів впливу на народ, все ж буде суттєво обмежена тими рамками, на які дав свою згоду народ. Таку пропозицію й було представлено на суд ліфлян.

Ліфляни, ще раз обговоривши запропоновану їм схему, остаточно схвалили схему № 4, доповнену тим, що закони, якими регламентуються права й відповідальність самої влади при виконанні нею своїх функцій, внесені в овал на правій стрілці. Завдяки цьому «правила гри» ліві та «правила гри» праві (за їх розташуванням) стали більш структурованими й цілісними. В силу того, що перенесені вправо закони мають рамковий, загальний характер, вони цілком вписалися в епізодичність впливу громадян на владу — ці закони не потрібно часто змінювати, а тому цілком прийнятно запровадити їх прийняття шляхом всенародних референдумів, аналогічно з тими, які регламентують «правила гри »при формуванні влади.

В результаті вийшла наступна схема:

http://scontent-lhr3-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/13699939_1168521453204728 _3579786033939677927_n.jpg?oh=b48e5361976a5d6e0a9c95833ae54a21&oe=58135D46

От же, на цій схемі зображена Система державно-політичного устрою країни Ліфляндії. Ліфляни зупинилися на такій Системі, як найбільш збалансованій, що максимально відповідає інтересам усіх громадян країни, та захищеній від можливих її кренів у непотрібну для них бік.

А що ми, громадяни України, виберемо? Адже схема нашої Системи дуже близька до тієї, що зображена у варіанті № 1. Подивіться ще раз на неї й порівняйте її з обраною ліфлянами — різниця між ними, здавалося б, не дуже-то й велика, але результати діяльності зображених на схемах № 1 та № 4 Систем для країни і її громадян відрізняються колосально. Ця різниця пояснюється, по-перше, дещо зміненою топологією схеми, а по-друге – дією позитивного зворотнього зв’язку як в одному варіанті, так і в іншому.

Тепер саме час сказати кілька слів про цей таємничий (як декому здається) позитивний зворотній зв’язок. Його наявність обумовлена тим, що у даній Системі існує замкнуте кільце: підвладне населення — їх вплив на владу (права стрілка) – система влади — вплив влади на громадян (ліва стрілка) — знову підвладне населення -… і т.д.

Щоб було зрозуміліше, що це за звір такий — позитивний зворотний зв’язок (ПОС) — згадаймо ситуацію з мікрофоном і динаміками, що виникає при невдалому повороті мікрофона в бік динаміків. Пам’ятаєте? У цьому випадку з’являється наступне замкнуте кільце: мікрофон — підсилювач — динаміки — звук — мікрофон -… І якби все це знаходилося в абсолютній тиші, то нічого б, загалом-то, й не відбулося б, але оскільки хоча б найменший шум присутній завжди, то він, потрапляючи у мікрофон, далі підсилюється, випромінюється гучномовцями, знову потрапляє (але вже підсиленим) у мікрофон, знову підсилюється, й т.д. Подібна система дуже швидко самозбуджується (лавиноподібний процес, користуючись відповідною термінологією). Якщо вчасно такий процес (самозбудження) не зупинити (або хоча б обмежити), то вельми велика вірогідність пошкодження усієї системи в цілому, аж до її саморуйнування. Саме з метою регулювання цього явища й захисту задля недопущення краху і існують ті «краники», що зображені на наведених схемах.

Що з усього цього випливає? А те, що внесення найменших змін (тобто поворот «краника») в бік, наприклад, послаблення вимог до людей, що йдуть у владу (правий овал символізує той «краник»), призводить до дуже швидкого (не настільки, як з мікрофоном, природньо, але в історичному плані — дуже швидкого) погіршення результатів життєдіяльності всієї Системи в цілому. Чому? Та тому, що таке послаблення призводить до можливого проникнення у владу людей, далеких від інтересів народу. Ці люди потім впливають на цей народ далеко не найкращим чином, привчаючи, наприклад, громадян до того, що брехня не така вже й страшна. На наступних виборах «підготовлений» електорат проголосує вже і за тих, кому збрехати, що два пальці об асфальт. Ці, потрапивши у владу, постараються вплинути на народ ще «краще», й т.д. Бачите цей процес, відчуваєте його? А тепер подивіться на те, що відбувається в Україні на протязі вашого життя — аналогія повна, чи не так?!

Точно так само, але з прямо протилежним результатом, буде вести себе Система, якщо зміни (поворот «краника») будуть носити протилежний характер. Наприклад, невелике посилення вимог до людей, що йдуть у владу (все той же правий овал), так само швидко, як і у попередньому прикладі, призведе до зміни результатів життєдіяльності усієї Системи в цілому, але тепер — в кращий для громадян бік. Спробуйте подумки пройтися пару «кіл» по кільцю зворотнього зв’язку й ви побачите, як це працює і чому саме так, а не «аби як».

Тепер ваша справа — постаратися повністю зрозуміти цей живий, динамічний, дуже чутливий організм під назвою «Система», після чого оцінити, що ж і чому нам варто зробити, щоб у вкрай стислі терміни перетворити країну, відвівши її від прірви й вивівши на тверду дорогу до процвітання. Мені ж залишається побажати всім нам удачі у цій справі!

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 1

1.08.2016 5:24 FILLER-401-77

Статью не читал,но….ЕС и НАТО Украине не светит,т.к. у неё есть территориальные притензии… к России по поводу Крыма,что “автоматом онулирует заявку”на вступление в ЕС….,так же невыплата заработаных пенсий гражданам выехавшим за “бугор” на ПМЖ…где деньги взять?… Крым НАМ “неотвоевать”-пупок развяжеться,хотя Галетей обещал нам парад победы в Севастополе…За базар отвечать надо…Я не говорю уже о том,что происходит в ЕС с мигрантами…


1.08.2016 6:08 Ибонехер

“Быдло в стойло” — веками проверенная эффективная система с обитателями этой территории.


Комментировать