Як правильно обікрасти IT-компанію. ДКІБ СБУ під керівництвом Кулешова М.В.

Останнім часом в Україні настали складні часи для IT-бізнесу, особливо важкими видалися 2015-2016 рік, коли велика кількість IT-компаній втратили не тільки свого обладнання і клієнтів, але і були буквально задавлені силовиками за допомогою погроз і банального вимагання.

У контексті нашої історії ми не будемо звинувачувати всю Службу Безпеки України. У відомстві працює дуже багато порядних людей, які змушений виконувати накази своїх нечистих на руку і некомпетентних керівників.

Одним з таких одіозних керівників з 2014 року є полковник СБ України, перший заступник начальника ДКІБа (Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки) — Микола Валерійович Кулешов.

З його “легкої руки” ми можемо простежити масштабний тиск на IT-бізнес. Наприклад, зовсім недавно Кулешов встиг засвітитися в гучному скандалі з компанією “Адамант”. Варто зазначити, що даний “керівник” і “професіонал” в 2010 році вже був люстрован з оперативної посади і переведений в головну інспекцію “писати папірці”. Для далекого від специфіки роботи СБУ читача пояснимо, що це приблизно відповідає “складати доноси” на своїх прямих керівників. Мабуть це у пана Кулешова завжди виходило найкраще.

Якщо порівняти сучасні методи роботи СБУ і тієї ж кіберполіції, на відміну від СБУ — вони давно пішли від методів фізичного вилучення обладнання. Адже сучасним українським КПК, як і законодавством ЄС, прямо передбачений порядок зняття інформації без фізичного вилучення обладнання. Це світова практика, яка успішно працює вже багато років. Також відзначимо, що при відключенні обладнання від мережі може бути безповоротно загублена інформація, а разом з нею і вся доказова база для слідства.

Якщо задуматися про причини — для чого це робиться? Навіщо вилучати обладнання, якщо можна просто скопіювати дані з жорсткого диска, і при необхідності вилучити оригінал.

Відповіді на ці питання в розрізі КПК напрошуються невтішні:

1. Щоб мати можливість самостійно змінити інформацію, що рівнозначно фальсифікації даних слідства. Наприклад, для того щоб “закачати” туди нелегальний контент і пред’явити провайдеру, що там були віруси, порно і так далі. На підставі чого відправити обладнання на нескінченні експертизи, які триватимуть 5-10 років. Фактично це означатиме, що обладнання давно … продано. Є і більш оригінальна схема — повернути минулого власнику, але за матеріальну винагороду.

2. Для збільшення “розкриття злочинів” і для статистики, в яку будуть внесені дані по “вилученням”, а не фактичного розкриття злочинів. Дута статистика — давно вже велика проблема ДКІБ.

3. Особистий інтерес в “безкоштовному” обладнанні. Для співробітників департаменту давно не секрет, що у деяких посадових осіб ДКІБа є бізнес в сфері IT. Чому б не забезпечити бізнес скажімо дружини або коханки обладнанням у вигляді “безплатного” конфіскату?

Що ми маємо в підсумку? IT сектор фактично видавлюють з країни. При збереженні тенденції дуже скоро 99% з тих, хто працює в Україні — поїдуть в цивілізовані країни, в яких хоча б трохи працює закон.

Поки в СБУ будуть такі керівники, то говорити про законність неможливо. І ризикує своїм бізнесом і інтелектуальною власністю КОЖНА IT-компанія України!

Візьмемо суху статистику по обшукам (під чуйним керівництвом і з “легкої руки” г-на Кулешова М.В. і його вірного слуги -начальник 2-го управління ДКІБ Павла Лаврика):

Квітень 2015 року — пройшли обшуки в компанії NIC.UA https://habrahabr.ru/post/255185/.

Далі також квітень 2015 — обшук в компанії SteepHost. Відмовка та ж — фінансування сепаратизму http://ain.ua/2015/04/17/576099

Вилучено 130 одиниць техніки. В результаті слідчих дій, які так і не виявили складу злочину — повністю зруйнований бізнес.

Останнє маски-шоу — Lucky Labs, конфіскація 111 одиниць техніки і навіть особистих речей співробітників. І знову той же черговий привід — “фінансування сепаратизму”. В даному випадку можна угледіти вже прямий комерційний інтерес заступників ДКІБа. Нічим іншим не пояснити грубе порушення в ході обшуку — відсутність опису вилучених грошей. За інформацією джерел, сума вилученої в Lucky Labs готівки була дуже значною.

В процесі невеликого журналістського розслідування, ми натрапили на чи не першу гучну історію тиску на IT-бізнес в Україні. Сталася вона ще в 2009 році. І в ній знову фігурує … Кулешов.

Далі наводимо історію від одного з засновників постраждалої фірми. (Більш докладно про події 2009 року можна прочитати тут http://from-ua.com/articles/171260-demokratiya-izbrannih.html).Тоді під приводом запиту від правоохоронних органів США були конфісковані сотні комп’ютерів. “Під приводом” — тому що США цікавили дані з одного єдиного сервера компанії. Вся доказова база в ході обшуку фактично була знищена непрофесійними і відверто незграбними діями українських силовиків.

Подробиці подій від одного із засновників постраждалої фірми ми наводимо нижче:

Тоді було вкрадено, тому що іншого слова в мене немає, близько 150 одиниць техніки — це сервера та мережеве обладнання.

У судовій постанові було прямо вказано лише 2 IP адреси, які належали одному серверу. Саме він був цікавий правоохоронним органам США, причому саме цей сервер прямо просили не відключати від мережі, а дати скопіювати інформацію в присутності співробітника ФБР. Але мабуть у Кулешова були інші мотиви і особистий інтерес відключати все відразу з мережі, виймати і відвозити, при цьому навіть не опечатавши жодної одиниці обладнання.

Гаразд, пережили цей обшук. Починаємо скаржитися, звертатися до суду, писати в ГПУ, ВР, АП. Так як існують процесуальні строки для повернення майна, тим більше що частина вилученого вивезли з адрес, які не мали до моєї колишньої фірмі ніякого відношення. Викликають мене в Київ, тоді ще старший за ОВС, нині заст. начальника відділу ДКІБ Марічев С. для зустрічі зі своїм босом Кулешовим М.В.

В ході даної зустрічі пан Кулешов швидко перейшов до погроз, що мої скарги мене ні до чого доброго не приведуть. І щоб я заспокоївся — мені нічого не повернуть, якщо продовжу скаржитися, то буде набагато гірше. Аж до мого незаконного видворення з території України і передачі в США, хоча в США тоді справи не було …

Далі найцікавіше — зловмисники, яких власне і розшукували в США, були всього лише клієнтами нашої компанії хостинг-провайдера. Але пан Кулешов представив мене для правоохоронців США ні як провайдера, а як співучасника злочинної схеми, який приховував своїх клієнтів від правоохоронних органів США, хоча приховувати то по суті було нічого. Таким чином загрози Кулешова знайшли своє підтвердження.

Ми за всю нашу діяльність не отримували ніяких запитів ні від США, ні від місцевих правоохоронних органів. Збирати ж інформацію про наших клієнтів самостійно -ми не маємо ніякого права, так як це прямо порушує закони України і політику конфіденційності.

Пізніше мені нічого з конфіскованого природно не повернули. Обійшлися відпискою, що все передано на експертизу в США.

У 2010 Кулешова прибирають з займаної посади за «кришування» незаконного термінації міжнародного трафіку іноземних операторів зв’язку на території України.

2013 рік — США офіційно пред’являють мені звинувачення і оголошують в розшук, за нібито пособництво і приховування слідів злому. Звідки з’явилися ці звинувачення?

Склавши логічний ланцюжок все стає зрозуміло — серверах були опечатані, а це значить що закачати туди можна було абсолютно все що завгодно. І потім сказати американцям що “так і було” плюс від себе повідомити, що СБУ вважає мене посібником. У чому однозначно був зацікавлений Кулешов. В рамках особливостей правосуддя в США цього цілком достатньо, щоб висунути звинувачення. Розбиратися в такому випадку вже ніхто в цьому не буде, зі слів мого адвоката в США, це абсолютно стандартна практика.

Як це не парадоксально звучить, що зробив пан Кулешов перебуваючи на службі в органах безпеки? Фактично фальсифікував звинувачення в пособництві і ВІДДАВ з потрохами громадянина своєї держави іноземній спецслужбі. Крім версії про особисту помсту за “незговірливість” закрадається підозра і про те, що таким нехитрим способом була зроблена статистика по розкриття злочинів. З обшуку зробити гучну справу, а з власників фірми — безправних підозрюваних, а потім і обвинувачених.

Також в ході спілкування мого адвоката в США з представниками Мін’юсту США, ФБР і Секретної Служби — все в один голос твердять, їм передали тільки КОПІЇ ЖОРСТКИХ ДИСКІВ. Виникає закономірне питання — де все інше обладнання, якщо воно не тільки давно не потрібно ініціатором міжнародного запиту, але і ніколи їм не передавалося? Очевидна відповідь тільки одна — продано.

За інформацією, яку я зміг отримати на той момент — продано кільком українським провайдерам. Правдива ця інформація чи ні — я не можу стверджувати, але факт залишається фактом:

1. США просило образ з жорсткого диска всього лише одного сервера (що фігурує в федеральному розслідуванні), а забрали все обладнання, навіть інших типів.

2. У США були передані тільки образи дисків (копії даних), а все обладнання залишилося “на зберіганні в СБУ”.

3. Завдяки “злагодженим та професійним діям” окремих співробітників служби — громадянин України отримав безпідставні звинувачення в пособництві і оголошений в розшук.

4. Було повністю зруйновано діюче підприємство в Україні, яке платило податки і тому без роботи залишилися співробітники.

5. Швидше за все і США не отримали доказів, заради яких прислали запит. Умовою успішного отримання цінних для слідства даних було копіювання з включеного устаткування в присутності співробітника ФБР для проведення слідчих дій, але жодне з цих умов виконано не було.

Кінець 2014-го року

Кулешов знову повертається в ДКІБ. Яким чином він зміг повернутися після ганебної люстрації — залишається тільки здогадуватися, але є підозра, що посаду він просто купив. І тут найцікавіше — мене викликають на “неформальну розмову” через того ж Сергія Маричева, де повідомляють, що знають — я до сих пір займаюся хостингом, і що не годиться ось так просто їм займатися. І треба ж ділитися, і платити ні багато, ні мало, а 20.000 доларів в місяць. І знову загрози, в іншому випадку у мене буде “веселе життя” з усіма витікаючими наслідками. На що я відповів, по-перше, грошей таких у мене немає, а по-друге я не розумію за що я повинен платити? Я не займаюся нічим протизаконним. І крім США, у яких до мене претензії з причин, описаних вище, більше ніхто до мене їх ніколи не мав і не має. Хоча бізнесом в сфері хостингу я займаюся вже більше 10 років.

На наступний день знову дзвінок і зустріч на якій у мене запитали чи добре я подумав над своїми словами — я сказав, що так, і більше мені додати нічого.

Далі починається найцікавіше — це ОРД і КРД щодо мене, яке включало в себе прослуховування телефонів, зовнішнє спостереження за мною і членами моєї сім’ї, близькими зв’язками.

Що слід після цього? — ПРАВИЛЬНО — реалізація.

Січень 2016 року, морозний ранок. За дорученням Генпрокуратури (за фактом на генпрокуратуру тільки формальний запит прийшов, який їй же було переадресовано в ДКІБ) до мене приходять 10 людей з СБУ і стільки ж представників США. Судова ухвала говорить про те, що ФБР США надіслало МЛАТ (міжнародно-правове прохання про допомогу) в Україну з тієї причини, що нібито я продовжую займатися тут протиправною діяльністю, що завдає шкоди США. Це версія довірливих представників США. Тепер більш точна версія, зі слів мого адвоката, який спілкувався і з представниками обвинувачення і з детективами, провідними моя справа в Сполучених Штатах Америки:

Представники ДКІБ СБУ (не важко здогадатися хто) за неофіційним каналом зв’язалися з представниками ФБР США і заявили, що нібито у мене на території України є безліч серверів, які їм можуть бути цікаві. І буде дуже корисно провести спільний захід.

У цій нехитрій схемі, в разі провалу все шишки падають на США. І ДКІБ абсолютно чистий, так як формально не є ініціатором. Все ніби й добре — але за підсумком — витрачені кошти з держ. бюджету США, витрачений час, обіцяне так і не отримано. Виходить, даремно приїхали?

— Ні не дарма, головна мета досягнута — тиск на мене і мою сім’ю, день нервів і зіпсованої життя мені і моїм близьким, а також зайва робота слідчим і марно витрачений час, і гроші США. Що надалі я повністю доніс через свого адвоката до їх керівництва.

Далі ще цікавіше — не вийшло з США, тепер може і мене ще в сепаратизмі звинуватити?

Спостерігаю дивну картину — за місцем мого проживання, а також місцем проживання моїх рідних і близьких приходять невстановлені представники нібито правоохоронних органів (які вважаються співробітниками Укрбюро Інтерполу) — ходять по сусідах і збирають інформацію про мене. Кому цікаво це потрібно? Чи не хочете Ви мені Микола Валерійович пришити щось заднім числом? А може вже є ЕРДР про який я не знаю?

У будь-якому випадку знайте, що закони я ніколи не порушував і не збираюся. Я за неподільну, процвітаючу, соборну і незалежну Україну — так як в нашій країні величезний потенціал, який, на жаль, Ви не цінуєте. І спроби звинуватити мене в чомусь — це чистої води фальсифікація. Що ми маємо в підсумку — Кулешов і Лаврик використовували потужності США як презерватив для спроби досягнення своїх комерційних інтересів і задоволення особистих амбіцій.

Що ж — Ви хотіли мене залякати? В якійсь мірі у Вас це вийшло. Але зрозумійте ще одну річ — я не потрібен в США, щоб сидіти в тюрмі, я потрібен їм для роботи. Але Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ і не хочу їхати в США навіть працювати, а Ви замість роботи віддаєте перевагу наїжджати на громадян і IT-компанії, які працюють в інтересах України і виключно в правовому полі УКРАЇНІ!

Гріш ціна Вашим військовим званнями і посадами. Правда переможе!

P.S .: Дуже сподіваюся що Ваше вище керівництво прочитає цю статтю і зробить по ній відповідні висновки щодо Вашої служби в СБУ і функціональних обов’язків.

А також перевірить вашу відверто антиукраїнську і “комерційну” діяльність далеко за рамками закону. Викликають багато запитань і такі широкі неформальні зв’язки офіцера Служби Безпеки України серед представників американських спецслужб.

Олег Мазан, для «ОРД»