Дискредитация сотрудников МВД Украины

Нещодавно на сайті МВС України я прочитав виданий Вами наказ щодо виконання вимог Закону України “Про очищення влади” відповідно до якого буде проводитись люстрація працівників апарату Міністерства та керівників обласних управлінь міліції. І хоча на мою думку проведення люстрації не дасть змоги позбавитись від усіх правоохоронців, які перетворили свою роботу на бізнес і більшість робочого часу витрачають не на боротьбу зі злочинністю, а навпаки на сприяння окремим комерційним структурам безперешкодно здійснювати свою незаконну діяльність за певну грошову винагороду, так би мовити “кришування”.
Але мене більш турбує, той факт, що працівники підрозділів системи МВС, які повинні боротись з таким ганебними явищем серед працівників міліції, самі вчиняють протиправні дії, сприяють окремим комерційним структурам, які належать їх родичам здійснювати незаконну підприємницьку діяльність.
Щоб не бути голослівним розповім Вам про одного працівника — полковника міліції, який працює у підрозділі внутрішньої безпеки у Харківській області. Починав наш герой свої “витівки”, ще працюючи у Службі безпеки України. Одного разу він разом з двома своїми колегами з табельною вогнепальною зброєю виїхали до м. Сімферополь. Оселившись в одному із місцевих готелів, горе працівники вирішили відсвяткувати свій приїзд до міста. Вживши спиртні напої вони вирішили розважитись і стали стріляти зі зброї прямо в номері готелю. Адміністрація готелю відразу зателефонувала до міліції, однак один із учасників цієї ситуації намагався виплигнути через вікно з номеру готелю, але наш герой ледь утримав його, але при цьому порізав собі руки, на згадку про що залишились шрами. Така поведінка офіцерів нагадує кадри з американських фільмів про ковбоїв, які напившись також починають стріляти зі зброї вихваляючись перед іншими своєю спритністю. Завдяки професіональним діям працівників ОМОНу наш герой разом зі своїми колегами були затримані та під конвоєм доставлені до м. Харкова. Їх керівництво розуміючи суспільний резонанс такої події, а також щоб не заплямувати честь мундира, двох горе працівників звільнило, а нашому герою, завдяки його зв’язкам у вищих гілках влади дало змогу перевестись до органів внутрішніх справ, а саме до підрозділу боротьби з економічною злочинністю. Ну це й зрозуміло з його “здібностями” він міг реалізуватись як гідний звання офіцера міліції тільки у цій службі.
Потім він проходив службу у підрозділах боротьби із організованою злочинністю, але служба там виявилась для нього надто важкою, і він вирішив знайти свій шлях у житті подавшись до податкової міліції. Але із за своїх особистих якостей та схильності до інтриг та авантюр, “підстав” своїх колег по службі заради особистого збагачення його кар’єра коливалась то вверх то вниз і змушувала постійно змінювати місце своєї роботи, а коло його друзів зменшувалось в геометричній прогресії. У той же час користуючись змінами у владі наш герой все ж таки знайшов свій шлях в житті, коли потрапив до підрозділів внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ. Пройшовши службу в різних підрозділах МВС, знаючи чим займаються деякі працівники у підрозділах, де він працював, він завзято став боротись з ними, при цьому переслідуючи лише одну мету – заробити купу грошей. І можна сказати йому це вдалось, так під час розробки конвертаційних центрів у м. Харкові він умудрився повернути на свою користь півмільйона гривень, які привласнив, а після цього ще намагався за таку ж суму вирішити питання, але це вже йому не вдалось. Керівництво МВС мабуть побачило у ньому яскравого борця в очищені міліції від негідників у погонах, тому вирішило дати змогу йому реалізуватись та призначило його начальником підрозділу внутрішньої безпеки в одній із областей держави, навіть присвоїло спеціальне звання – полковник міліції.
Але, керівник повинен бути взірцем для своїх підлеглих і особистим прикладом показувати як необхідно працювати, однак його непідкупна “любов” до алкоголю та “яскравих розваг” знову дала йому можливість проявити себе як “настоящего полковника”: його як начальника підрозділу внутрішньої безпеки було запрошено для участі у конференції, у якій приймали участь також представники іноземних держав. Після конференції відбувся фуршет, на якому наш герой вжив спиртні напої та у ході “дружньої бесіди” не знайшов порозуміння з одним із представників іноземної делегації і вдарив його в обличчя. Даний факт набув значного резонансу, керівництву МВС ледь вдалось його вирішити щоб не виник міжнародний скандал, і напевне після цього кар’єра нашого героя похитнулась і наш герой вимушений був повернутись на рідну Харківщину, але все ж таки продовжив працювати у підрозділі внутрішньої безпеки, тільки вже рядовим працівником, при цьому завзятість у боротьбі з “оборотнями” у нього залишилась.
Робота на Харківщині у нашого героя також не заладилась і він попав під “особливий контроль” керівництва управління внутрішньої безпеки і певний час знаходився в “опалі”. Але доля у черговий раз зжалілась над нашим героєм, керівництво підрозділу де він працював було змінено, завдяки цьому наш герой знову почав комбінувати та намагатись довести усім свої професійні якості, які нагадують собою “порхання метелика над вогником”.
У той же час, в житті все таємне колись стає явним і почали випливати факти його протиправної діяльності. Як виявляється наш герой прописаний у гуртожитку і перебуває у черзі на отримання службового житла, при цьому у власності його родини мається квартира, у якій він проживає разом зі своєю дружиною та сином, а також має невеличкий двохповерховий будинок. Тому постає справедливе питання, імовірно наш герой приховав ці факти і вирішив за рахунок держави, отримати, ще одне житло. Крім того, виявляється, що його дружина та її близькі родичі очолюють комерційні структури як у м. Харкові так і області, а наш герой завдяки своєму службовому становищу прикриває їх та дає змогу займатися їм протиправною діяльністю, оберігаючи їх від кримінальної відповідальності.
На сьогодні зусилля керівництва нашої держави направлені на реформування системи правоохоронних органів, виявлення та звільнення працівників, які дискредитують органи внутрішніх справ, тому прошу провести ретельну перевірку викладених мною фактів неправомірних дій полковника міліції Григоренка О.А. та вирішити питання щодо його подальшого проходження служби в ОВС.
Сподіваюсь, що Вами будуть зроблені належні висновки стосовно таких працівників.