Інформаційно-аналітична довідка щодо службової діяльності начальника Генерального штаба Збройних Сил України ЗАМАНИ В.М.
Генерал-полковник Замана В.М. проходив військову службу на посаді начальника Генерального штаба-Головнокомандуючого Збройних Сил України (далі – НГШ ЗС України) з 18.02.2012 року по 20.02.2014 року.
За час перебування на посаді НГШ ЗС України генерал-полковника Замани В.М. правоохоронними органами в діях останнього виявлені системні ознаки корупційних правопорушень щодо використання займаної посади у цілях особистого збагачення, в тому числі близьких родичів та третіх осіб.
Використовуючи своє службове положення та пов’язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді майна, переваг, пільг, послуг, генерал-полковник Замана В.М., впливав на призначення близьких йому осіб на відповідальні посади у ЗС України; сприяв щодо продовження окремим особам терміну військової служби понад встановлений граничний вік; наданні службового житла; направленні у довгострокові закордонні відрядження.
1. Так генерал-полковник Замана В.М., використовуючи надані йому службові повноваження, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді будівництва власного котеджу, сприяв щодо залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі полковника Моіна Д.Б., військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату (далі – Запорізький ОВК), який досяг граничного віку перебування на службі 20.04.2012 року.
В свою чергу військовий комісар Запорізького ОВК полковник Моін Д.Б. за рахунок будматеріалів, які виділялися і закуповувалися через комерційні і державні підприємства для потреб Запорізького ОВК, організував для генерал-полковника Замани В.М. будівництво котеджу на території Азово-Сівашського заповідника (смт. Кирилівка вул. Федотова Коса (територія бази відпочинку “Любава”)). Зазначений будинок має два поверхи, дах будинку виготовлений з зеленої металочерепиці, стіни оздоблені пластиком, обладнаний вісьма кондиціонерами. У бесіді з адміністратором бази громадянином Гнатюк І.В. встановлено, що зазначений будинок належить громадянці Замані.
Довідково:
АТ “Мотор Січ” було оплачено виготовлення метало-пластикових виробів на суму 15 тис. грн. для Запорізького ОВК;
ПАТ “Банк Кредит Дніпро” перераховано 10 тис. грн. для придбання вікон та кондиціонерів для Запорізького ОВК.
При цьому у Запорізькому ОВК, згідно звітних документів, вищезазначене майно (кошти) за обліком не рахується і в натурі відсутнє.
2. Обіймаючи посаду НГШ ЗС України, генерал-полковник Замана В.М., використовуючи у особистих цілях своє службове становище, за допомогою військової техніки та особового складу військових частин А 3838, А 1317 проводив будівництво дачного будинку у с. Рудня Козелецького району Чернігівської області. Безпосередньо організацією будівництва вказаного будинку займався начальник навчального центру № 169 «Десна» генерал Танцюра, син якого будує дачу поряд з будинком генерал-полковника Замани В.М.
3. Будучи НГШ ЗС України та використовуючи в особистих інтересах пов’язані із цим можливості генерал-полковник Замана В.М., сприяв щодо призову на військову службу у ЗС України та призначення на посаду інженера відділу супроводження Інтернет порталу МО України Центру інформаційних систем головного інформаційно-телекомунікаційного вузла ГШ ЗС України своєї племінниці Барабашук О.В. При цьому остання отримала військове звання «Лейтенант» через два місяці після присвоєння їй звання «молодший лейтенант». З 3.09.2013 року по 1.03.2014 року старший лейтенант Барабашук О.В. знаходилась у відрядженні у Республіці Польща на курсах англійської мови без врахування службової необхідності.
Через два роки після призову на військову службу у ЗС України, генерал-полковник Замана В.М. лобіює прийняття рішення Міністром оборони України (від 26.11.2012 року № 303/4/15/1646) про забезпечення старшого лейтенанта Барабашук О.В. квартирою № 87 по вул. Довнар-Запольського, 9 у м. Києві.
Відповідно до акту службового розслідування від 30.10.2013 року встановлено, що під час звернення до Міністра оборони України про виділення службового житла старший лейтенант Барабашук О.В. порушила вимоги ст.ст. 110, 111 Дисциплінарного Статуту ЗС України та не представила ґрунтовних пояснень щодо потреби у забезпеченні службовим житлом. Крім того на даний час існує значна кількість військовослужбовців рапорти яких зареєстровані у журналі реєстрації рапортів щодо надання службових жилих приміщень у м . Києві та термін проходження служби яких набагато більший ніж у старшого лейтенанта Барабашук О.В.
4. Генерал-полковник Замана С.В., користуючись своїм службовим положення сприяв призову на військову службу у ЗС України та призначенню на посаду своєї доньки від першого шлюбу Шевченко Є.С., яка будучи вагітною, в порушення вимог ст. 73 Наказу МО України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України», була прийнята на військову службу із запасу (звання молодший лейтенант) на посаду — старшого офіцера відділу фінансового та соціального забезпечення Полтавського ОВК, ШПК – майор з присвоєнням звання лейтенант. При цьому, через декілька днів була оформлена у декретну відпустку.
5. З метою одержання неправомірної вигоди у вигляді майна, переваг, пільг та послуг, генерал –полковник Замана В.М., через свою довірену особу полковника Рибачука С.В., начальника відділу Західного оперативного командування погоджував всі призначення на відповідальні посади військовослужбовців у Західному регіоні; спонукав керівників військових комісаріатів до надання йому різних матеріальних благ (коштів, будівельних матеріалів).
У 2012 році Рибачук В.С. за матеріальну винагороду, яку у подальшому передав Замані В.М., організував направлення під час чергової ротації до Ліберії 10 військовослужбовців 80 окремого аеромобільного полку СВ ЗС України.
6. У 2012 році генерал-полковник Замана В.М., користуючись своїм службовим положенням призначив на посаду заступника начальника Генерального штабу ЗС України (з питань матеріально-технічного забезпечення) генерал-майора Безпальчука В.В.
Довідково:
У 2005 році під час перебування Безпальчука В.В. на посаді начальника 169 НЦ ВС ЗС України у ході проведення бойових стрільб з танків у нічних умовах внаслідок порушення правил безпеки загинули військовослужбовці ЗС України. У зв’язку з цим Безпальчук В.В. був виведений у розпорядження Міністра оборони України та у березні 2006 року звільнений з лав ЗС України.
Упродовж 2008-2009 р.р., як цивільна особа, обіймав посаду начальника одного з відділів Департаменту надлишкового військового майна та земель МО України, де сприяв керівнику згаданого Департаменту у організації штучного заниження залишкової вартості майна оборонного відомства, що реалізовувалось відповідним комерційним структурам.
За вказане призначення, Безпальчук В.В. «віддячував» Заману В.М. матеріальними благами, які отримував реалізовуючи підконтрольним комерційним структурам надлишкової військової техніки та металобрухту за заниженими цінами та завдяки проведення децентралізованих закупівель майна на невигідних для держави умовах.
7. Користуючись покладеним на Генеральний штаб ЗС України завданням по організації виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.08.94 № 595-р щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та ліквідації наслідків нафтохімічного забруднення територій військових об’єктів, генерал-полковник Замана В.М. допустив на військові об’єкти підконтрольні йому: підприємство «МИРОТВОРЕЦЬ» Білоцерківської міської громадської організації «Громадська єдність» та ПП «ЮрЕко», за що в подальшому отримував від керівників вказаних фірм різні матеріальні блага.
Таким чином, обіймаючи посаду НГШ ЗС України та фактично одноособово керуючи ЗС України, генерал-полковник Замана В.М. на перше місце поставив особисте збагачення та одержання хабарів, переваг, пільг, послуг для себе та своїх близьких родичів, знайомих та довірених осіб.
Фото до статті тут: https://drive.google.com/file/d/0B77l2OKTNzkvbHpHZ1lxVnJnS00/edit?usp=sharing
38 ответов
Дибіли, бля. Генерал-полковник Замана Володимир Михайлович Офіцер з великої букви, найдосвідченніший офіцер, організатор і господар, вам придуркам до нього рости і всерівно не дорости. А тебе служивий, урод ти кончений, за Вітю Рибачка жде кара божа, тонути падло ти будеш ой як довго.
Знаю генерала Заману В.М. лично, его подчиненным не был. Это один из не многих командиров который имеет не стандартное, не коррупционное мышление. Боевой генерал.
Статья ЗАКАЗНАЯ.
Если она появилась, значит у ВМ все хорошо.
Замана лес воровал, а лес этот рубили бойцы с комендантского взвода. А особист Саша, маленький такой, крышевал его и свое ВКРовское руководство обманывал.
Начфинша Наташа, которую трахал Замана, в тюрьму села из-за его финансовых махинаций, а в начале мужа бросила, который хорошим офицером был не то в зенитчиков не то в артиллеристов.
Могу еще о браконьерских охотах рассказать, когда те же солдаты с комендантского взвода в загонах бегали, а ублажал Замана своего спонсора покойного Плюща.
Можно рассказать о том как офицеров и прапорщиков на плацу перед полком избивал, потом они жалобы на него в прокуратору Черниговскую писали а он эти жалобы через связи тамошние гасил.
И полк у него не боеготов был, потому как воровалось все, офицеры разбегались.
И помню я его как тупого танкиста и дурогона, который возомнил себя местным царьком.
Можно много рассказывать о Владимире Михайловиче, а зачем….
О нем должны только помнить прокуроры…
Ты случайно не тот зампотех который постоянно с красной мордой ходил и в люк танковый не влазил?
пытался поддерживать б/г части
день танкиста в части был лучшим праздником
умел слушать иногда реагировал
был хорошим спортсменом
мало как для танкиста пил
почти полностью поборол в части дедовщину
чтил ветеранов
Именно тот, как говорили в военном училище, лучше иметь синий диплом и …, ну и далее по тексту, офицеры знают а студентам это не обязательно. И в люк танковый действительно не влазил, а запрыгивал и выпрыгивал от лейтенанта до полковника, как научил Владимир Михайлович, который профессионал что в технике, что в огневой, да и по жизни правильный Офицер и Мужик, морды бил уродам и правильно делал. В 1996 году при подготовке к показной штатке Владимир Михайлович лично, в каждом заезде, с каждым наводчиком-оператором за командира танка, с утра до ночи готовил солдатиков. Всякие нарисовавшиеся тут завистники, неучи и лодыри, мизинца его не стоят. Приятно прочитать про порядочного офицера Сергея Н., техника профессионала Васильевича Л., да и с разведчиком 1996 я больше чем уверен ни один пуд соли был сьеден.
Да только не помню кто зампотехом полка был?
Помню только Волынского или Волынца, вечно пьяным был.
Замана тогда на разведроте полковой эксперимент проводил по борьбе с дедовщиной. Солдат который был пойман за дедовщиной отправлялся на перевоспитание в разведроту, где разведчикам разрешалось с ним делать то что он делал с молодыми.
До сих пор помню как после пару залетов танкистов в разведроту, весь полк боялся любого проявления дедовщины.
Еще одним важным экспериментом, который Замана начал опробовать после поездки в США в 1996 году, это доверие к сержантскому составу. В разведроте это удалось осуществить мной, хотя говорят что после моего ухода, там был такой Петя Быстриков с зенитчиков тупой, который все в роте включая традиции похерил.
Запомните и передайте всем — генерал Замана В.М., Человек с Большой буквы, Человек Слова и Чистейшей души.!!! Я горд, что жизнь свела служить с этим офицером.!!! Владимир Михайлович, желаю Вам благополучия, удачи и везения.!!!