Злочинні оборудки Пака В.П.

Про роботу Київської облспоживспілки

Кооперація – це демократична громадська організація, заснована у кінці ХІХ століття для обслуговування сільського населення.
Київську облспоживспілку було засновано 25-ти районами Київської області у 1928 році. У 2002 році згідно норм Закону України „Про споживчу кооперацію”, „Про кооперацію” 18 районами – засновниками ОСС було прийняте рішення про вихід з членів Київської ОСС. Однією з основних причин виходу з членів Київської ОСС стала деструктивна позиція правління Київської облспоживспілки (голова Пак Володимир Петрович) по відношенню до кооперативних організацій. Ми не могли отримати чіткої відповіді куди поділись ваучери, що їх було зібрано з десятків тисяч працівників, членів їх сімей, членів споживчої кооперації. Куди зникло близько одного мільйона доларів США з рахунків Коопбанку, адже кошти на розвиток цього банку були зібрані з працівників споживчої кооперації області.
Пак В.П. розпочав розпродаж оптових баз, підприємств споживчої кооперації в м. Києві, плодоконсервних заводів, які будувались за рахунок централізованих фондів на капітальне будівництво районних кооперативних організацій. Почали створюватись споживчі товариства на об’єктах кооперації, засновниками яких були близькі та родичі Пака В.П.
Потім пішло більшими масштабами. Було створено Київську регіонспоживспілку , а Київська облспоживспілка фактично припинили своє функціонування, але повністю не ліквідувалась та не знялась з державного реєстру. Все майно Київської ОСС, яке на той час ще було не продане, з наявними коштами та власне майно ОСС по залишковій вартості було передане безоплатно у власність фактично сторонній юридичній особі з правом володіння, користування та розпорядження, тобто корпоративні права.
Передане майно набувалось на протязі багатьох десятків років працею простих кооператорів та за кошти пайовиків Київщини.
Враховуючи ситуацію, що склалась у споживчій кооперації області, виникає ряд запитань: з якої причини, чому, навіщо, на якій підставі та за які „заслуги” багатомільйонне майно кооператорів Київщини на безоплатній основі, без дозволу власників майна, отримала юридична особа, яка до споживчої кооперації не має жодного відношення.
Як відомо, у нашій країні шлях від порушення кримінальної справи до передачі її до суду поки що – довгий і звивистий. Усе залежить від того, на кого замахнулася Феміда. А Володимир Петрович для багатьох впливових людей – свій у дошку. Живе він, як стверджують поінформовані люди, на одному поверсі з іще донедавна Генеральним прокурором , і не просто живе, а дружить сім’ями. Його шикарна дача в селі Іванковичи – недалеко від Києва – сусідує з „хижею” одного з керівників Вищого господарського суду. Подбав він і про політичний „дах” – став народним депутатом від „Нашої України”, але побув недовго, і року не пройшло.
Але голова ОДА Євгеній Жовтяк видно вчасно зрозумів що це за людина і припинив його підтримку, бо знав про порушення законів В.Паком, тільки деякі приклади:
Паком продані готель, магазин і ательє фірмі „Вілома”, юридична адреса якої співпадає з адресою облспоживспілки. Потім точно такий же царський подарунок у вигляді заводу залізобетонних виробів був піднесений фірмі „Прес Брук”. А далі товариство „Халпак-Агро” отримало щасливу можливість придбати кооперативні свиноферми. Володіє всіма комерційними структурами І. Сирота – зять Пака.
Таким самим примітивним „лохотроном” виявилось і створення кооперативного банку. В приказному порядку Пак зібрав з районних організацій $1 млн. для його статутного капіталу. Потім банк, як сказано у зверненні кооператорів, віддав гроші в кредит без залогу якомусь загадковому ТОВ, яке невдовзі зникло разом з грошима.
Пак створює Регіонспоживспілку:
В статутному фонді регіональної спілки все майно Облспоживспілки – 45 об’єктів вартістю 78 млн. 552 тис. 267 грн. в обмін на корпоративні права та надання правлінню права робити з ним все, що завгодно.
„Доїння” споживкооперації було організовано так. Кооператорів елементарно „кинули”, так і не надавши їм обіцяних корпоративних прав. Зате у співзасновниках Київської регіональної спілки опиняється „Укоопзовнішторг”, „Лівий берег”, „Держпромторг”, „Ринок”, „Оберіг”, „Каштан”, які не мають ніякого відношення до кооперації, спеціально створені фізичними особами – соратниками Пака по керівництву облспоживспілки і навіть його дочкою Оксаною Пак. Заволодівши чужим майном, ця тепла компанія одразу ж починає його „дерибан”: створювати дочірні підприємства та вносити в їх статутні фонди привласнені кошти. Здобуток виявився вражаючим. В статутний фонд вносяться копійки, зате отримують активи (майно) на мільйони.
Маючи намір обманним шляхом заволодіти майновими сертифікатами членів споживчих товариств області, Пак В.П. став ініціатором створення компанії „Коопінвест” без наміру здійснення статутної діяльності вказаної комерційної структури.
Намагаючись надати своїм протизаконним діям вигляду цивільно-правових стосунків і в подальшому уникнути кримінальної відповідальності, утворення цієї фіктивної структури було „пропущено” через рішення правління Київської облспоживспілки, зобов’язавши при цьому голів районних споживчих товариств області організувати здачу майнових сертифікатів саме компанії „Коопінвест”. Заволодівши майновими сертифікатами пайовиків і членів їх сімей в кількості більше 40 тисяч одиниць, вона зникла.
За ініціативою Пака В.П. правління облспоживспілки прийняло рішення про створення банківської системи споживчої кооперації. Районні кооперативні організації під натиском Пака В.П. внесли кошти (а це понад 1 млн. доларів США) до статутного фонду банку „Київкоопбанк”. Гроші банк віддав у кредит „ООО” без застави.
Раптово зникло „ООО”, а разом з ним і гроші – гроші пайовиків, які ніхто не повернув і нікого не притягли за це до кримінальної відповідальності.
Правлінням облспоживспілки також було створено товариство „Укркоопзовнішторг”, основними засновниками якого стали дочка та близькі родичі Пака В.П.
У 1996 році (червень-липень) бригадою ревізорів багатьох областей України проводилась перевірка Київської облспоживспілки, де було виявлено ряд злочинних фактів, зокрема операції з цукром (96 тон), норковими шкірками, автомобілями, що реалізовувались за мізерними цінами, та ін.
Багатьом працівникам споживчої кооперації відомий факт про наміри Пака В.П. вивезти закордон до 30 кг дорогоцінних металів (золото), що відмічалось у пресі.
Факти розграбування споживчої кооперації висвітлювалися і в статті „корда выговор кажется мёдом” („Київська правда”, 1989 р.).
При неприбутковому статусі Київської Регіонспоживспілки Київська облспоживспілка при передачі майна більш ніж на 78 млн. грн. ухилилась від сплати близько 15 млн. грн. податку на додану вартість.
При цьому слід відмітити, що Головою правління в обох організаціях є одночасно Пак Володимир Петрович. І головою Ради (наглядового органу) також в обох організаціях є Пак В.П.
Враховуючи наведене, можна стверджувати про те, що Київська облспоживспілка і Київська Регіонспоживспілка є пов’язаними особами, а через це вартість майна, заводів і підприємств, переданих останній, слід було для цілей оподаткування оцінювати по ринковій вартості, через що розміри податків збільшилися б щонайменше удвічі.
Це лише деякі приклади, бо став „розумнішим” – все засекретив, але шила в мішку не приховати.
Що робили органи, перевіряли, відкривали кримінальні справи:
— № 47-591 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за фактом заволодіння майном Київської облспоживспілки та зловживання довірою членів Спілки.
— № 47-590 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України за фактами незаконного продажу нерухомого майна Київської облспоживспілки.
Слідчим відділенням податкової міліції ДПА в Київській області порушено кримінальну справу № 13-6776 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно службових осіб Київської облспоживспілки.
Окрім цього, прокуратурою Рокитнянського району Київської області порушено кримінальну справу № 69-465 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК за фактом ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Прокуратурою області було встановлено, що продавалося майно споживчої кооперації області за зниженими цінами, було відчужено ряд важливих об’єктів, у тому числі:
— завод безалкогольних напоїв у м. Києві: із балансовою вартістю 800 тис.грн. продано за 412 тис.грн.;
— пересувну механізовану колону;
— більшу частину рекламного комбінату – за 65 тис.грн.;
— приміщення магазину по вул. Володимирській у м. Києві – за 15 тис.грн.;
— готель та ательє по вул. Солом’янській в м. Києві;
— табір „Рассвет” у смт. Ворзель Київської області;
— ринки у смт. Буча, смт. Гостомель, м. Ірпінь;
— склади в м. Біла Церква.

Ось деякі віхи його злочинної діяльності.
В.Пак ініціює вихід з Укоопспілки Київської облспоживспілки разом з Донецькою облспоживспілкою. Сфальсифікувавши та підробивши матеріали з’їздів Київської облспоживспілки, він, всупереч Статуту спілки та Закону „Про споживчу кооперацію”, передає правлінню право повністю розпоряджатись майном пайовиків – кооператорів. Тобто вийшов з Укоопспілки – роби все, що хочеш.
Гроші є, тому з 2010 року – палкий прибічник ведучої Партії Регіонів.

Не забув „шановний” Пак В.П. і про свого онучка Володимира Пака, який дуже робив кар’єру з 2012 року, без жодного дня роботи в державній структурі (службі) стає керівником апарату Бориспільської райдержадміністрації, через декілька місяців першим заступником голови Бориспільської РДА, з лютого 2013 року – голова Китєво-Святошинської райдержадміністрації.
А чому б і ні, як він казав – з дідом не пропаде, є гроші.
Голова правління Облспоживспілки, голова Регіонспоживспілки (дві посади в одній особі) свою роботу починав з приміщення облдержадміністрації, починаючи з кабінету Анатолія Йосиповича, а всі справи, доручення вирішував через Андрія Сергійовича Спаського (заступника – керівника апарату ОДА Київської області), він же став і товаришем онука, який робив собі кар’єру.
Що значить дружба діда (Пака Володимира Петровича) з губернатором (головою облдержадміністрації).
За які заслуги:
— випуск партійної газети фінансує Пак Володимир Петрович;
— обслуговування зборів, конференцій, харчування партії, актовий зал (вул. Патріса Лумумби,21) – Пак Володимир Петрович;
— всі виїзди в райони керівництва ОДА – також Пак Володимир Петрович.
Але це лише штрихи.
А чого була варта, вірніше скільки коштувала посада онука?