У буремні 1990-ті Сергій Шолох був одним із перших українських бізнесменів, який зважився на запуск приватного радіо. Його «Континент» за президента Кучми було чути скрізь: на базарах і в маршрутках, на кухнях і крамницях. Але…
 |
У 2004-му «Континент» було адміністративно знищено, а самому Шолоху довелося тікати з України. Наша сьогоднішня розмова із Сергієм про те, чому країна так і не виросла з рейдерства перших років незалежності, за якими схемами розподіляла частоти Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та чому Володимира Литвина досі не притягнуто до відповідальності у справі Гонгадзе.
Тиждень.ua: Сергію, на початку 1990-х ви були успішним молодим бізнесменом. Що тебе змусило продати кілька перспективних активів і вкласти гроші в FM-радіо, коли в Україні ще й приймачів до ладу не продавали, що здатні були транслювати твою продукцію?
– То були цікаві 1990-ті. Їх початок. Я тоді був співзасновником і віце-президентом всеукраїнського благодійного центру «Нове Життя», співвласником кількох ресторанів, деревообробного підприємства і президентом та співвласником американської фірми NLC Іnc. Заробляв чималі гроші на різних бізнесах, тож вирішив спробувати повчити молодь, як робити радіопрограми. Організував щось на зразок студії. На той час просто хотілося передати українським молодим людям те, чого мене навчили в американському Regent University, який закінчив у 1992-му за класом communications and the Arts з рівнем Masters of the Arts.
У той час співпрацював із різними медіа-компаніями: International Russiаn Radio, Біллі Грем Асоціацією, CBN, невеличкою телевізійною студією в Каліфорнії, власником якої був дуже добрий і порядний проповідник Гарольд Сейла. Якось він сказав мені: «Сергію, знаючи тебе, я розумію, що ти не зможеш довго працювати на когось. Але я не такий багатий, щоб допомогти заснувати телекомпанію. Чи не хочеш подумати про радіо?» І я подумав.
Гарольд Сейла допоміг мені відкрити радіо в Україні. Дав початкове обладнання, посприяв із першими програмами. На початку то все називалося «Студія Голос». 24 грудня 1993 року вона вийшла в ефір на хвилі 68,69 УКХ. Спочатку ми виходили на цій частоті, купуючи час у Держтелерадіо, а згодом я почав вивчати можливість вести мовлення у зовсім не відкритому тоді для українців FM-діапазоні.
Пам’ятаю, як у ЦУМі, на першому поверсі у відділі електроніки, стояла черга. Люди запитували в продавця приймачі, які транслювали радіо «Континент». На той час у FM-діапазоні було лише дві станції: ми і радіо «Рокс». Людям було неважливо, якої фірми то були приймачі – продавець їм настроював на «Континент», і вони купували. Ми починали сіяти на ринку FМ-радіо одними з перших. Нині на тому полі врожай збирає переважно зеківський а-ля шансон.
Тиждень.ua: У 1994 році «Континент» уже мав 18 годин щодобового мовлення. Важко було отримати ліцензію на використання власної частоти? Тобі хтось допомагав? Себто чи був за «Континентом» якийсь політичний або фінансовий «дах»?
– Не думаю, що маю право зараз називати імена і прізвища всіх людей, які допомогли мені на початку довгої подорожі до отримання ліцензії на мовлення. На той час навіть закон не був ухвалений. Лише хотів би подякувати Сергієві Буяну, вважаю його хрещеним батьком радіо «Континент». Якби більше таких людей у державному секторі, Україна вже була б у Євросоюзі! Але наголошу на іншому. Жодних «дахів» не мав. Мої партнери по інших бізнесах не захотіли вкладати гроші в радіопроект, тож я залишився «степовим вовком», сам на сам із реаліями 1990-х. Усі юридичні та бандитські питання були на мені.
Початок мовлення «Континенту» не був чимось унікальним. Можу тільки згадати свою команду на той час. Чесно – вважаю, що якби не вони, то не зміг би запустити радіо. Моєю правою рукою була Юлія Гречка, на той час зовсім юна дівчина, але вже професійний менеджер. Володимир Шепель та Олександр Новіков взяли на себе всі технічні питання, бо я зовсім не розумівся на радіочастотних речах. В’ячеслав Бікман і мій молодший брат Юрій опікувалися творчими питаннями. Ось так ми й почали.
Тиждень.ua: У ті часи Україну накрила хвиля рейдерства. Майже така потужна, як і тепер. Невже зовсім не було проблем?
– Наїздів було аж забагато. І з боку конкурентів, і від політиків. Швидше за все, то було між собою пов’язано. Бо «Континент» не погодився «лягати» ані під владу, ані під опозицію. До того ж, коли я повернувся з Америки і вирішив робити в Україні бізнес, у 1992-му, то вже був інфікований антикорупційним вірусом. Не міг давати хабарі, відкати, ділитися частками… Хоча більшість колег вважали мене просто жадібним. Наїзди ж не відбуваються, як у серіалах про ментів. У реальному житті все не так романтично і жорстокіше. Завжди перед наїздами були рожеві пропозиції. Найнахабнішою вважаю ту, що надійшла від Суркіса.
Тиждень.ua: Просто вирішив привласнити?
– Ми підписали з клубом «Динамо» угоду про співпрацю: він давав якісь гроші за рекламу і квитки у VIP-зону. Я сам туди ніколи не ходив, квитки були для розіграшу в програмах, і ми чесно їх вручали переможцям. Навіть подорож, здається, до Данії на якийсь чемпіонат літаком разом із командою виграв хтось із наших слухачів! І, попри це, одного чудового дня до мене в офіс заявилися люди Суркіса. Пропозиція була проста: я мусив віддати йому контрольний пакет радіокомпанії, а в обмін мені пропонували його дружбу і «дах». Як тоді було сказано, «це більше, ніж гроші». Розумію, що моя відповідь обурила. Як наслідок – судовий позов від мого колишнього інженера, на той час звільненого, про нібито невиплачену зарплату. Ще одним фігурантом там була людина, яка жодного дня на радіо не працювала… Потім з’ясувалося, що інтереси обох представляє адвокат компанії партнера Суркіса. Але в суді справа розвалилася: трудова книжка позивача виявилася підробленою.
Минуло небагато часу, як на частоту радіо «Континент»” у Києві подала заявку радіокомпанія «Онікс». На той час наша ліцензія була продовжена рішенням Національної ради на сім років, але воно не було оформлене остаточно: не існувало жодних законодавчих актів, що регулювали б це питання. Тодішній її голова Віктор Петренко просто пішов на лікарняний, щоб не підписувати кінцевий документ. А відповідальний секретар, у минулому працівник прокуратури, Володимир Горобцов побачив у ситуації можливість половити рибку в каламутній воді та кілька років поспіль як міг намагався «доїти» з мене гроші на «вирішення питання», хоча, по суті, свідомо заганяв усе в глухий кут. Після виборів 1999-го радіо «Континент» перебувало під постійним тиском українського політикуму, бо ми справді не лягли ані під владу, ані під опозицію. А це було актом невидимого нахабства на той час.
Тиждень.ua: Ти був одним із важливих свідків у справі Георгія Гонгадзе, який працював на «Континенті». Що думаєш про це вбивство тепер, як його собі пояснюєш?
– Робота Гії на «Континенті» була радше співпрацею. Він був яскравим журналістом, і я радо дав йому ефірний час без жодних обмежень та умов. У разі інформаційної та творчої потреби він міг перервати будь яку програму, крім випусків новин, і вийти в ефір із терміновими повідомленнями. У той час Георгій фактично очолив службу новин радіо «Континент», а також щовечора мав авторську програму. Я згадую все те як найяскравіші часи нашого мовлення, те, заради чого й започаткував радійний проект. Музика, дуже хороша і якісна, хоча я за освітою музикант, все ж таки була лише тлом до інформації. Убивство Гії вважаю, з одного боку, заздалегідь ретельно спланованим, а з іншого – помилковим.
Тиждень.ua: Поясніть…
– Гонгадзе не зробив і не написав нічого такого, за що йому могли помститися. Але він був на той час найяскравішим і найопозиційнішим до влади журналістом. Згадайте його прямі запитання до Леоніда Кучми на каналі «1+1». Для компрометації тодішнього президента він виявився кандидатом номер один. Режисером і замовником того злочину став, на мою думку, тодішній керівник АП Володимир Литвин. Він, вочевидь, вирішив, що настав його час вирушати в політичну подорож, і почав розробляти план, як взяти президента в лещата. Впевнений, що саме Литвин від імені Кучми роздав накази силовим генералам і полковникам щодо Гії та забезпечив для цього доказову базу. Можливо, він знав про існування записів. Принаймні це працювало на його інтерес. Якщо записами займався й не агент Литвина, той дуже спритно для себе їх використав.
На мою думку, справа Гонгадзе потрібна була Литвинові, щоб змусити Леоніда Кучму просунути його, тодішнього голову Адміністрації президента, вгору по політичній драбині.
Тиждень.ua: Саме ви впізнали свого часу полковника Бернака, який за кілька місяців до вбивства Георгія намагався зібрати про нього інформацію…
– До речі, не розумію, чому ніде в документах, принаймні оприлюднених, не фігурує цей полковник Бернак, який приходив до мене. Сам факт, що його так ретельно ховають, уже наштовхує на думку про його важливу роль у цій справі.
Тиждень.ua: В останній рік твоєї роботи в Україні тебе намагалися втягти у просування не зовсім адекватної версії вбивства Гонгадзе. Це було якось пов’язано з тиском на «Континент»?
– То було не в останній рік, а вже в останні тижні. Йшлося про посмертні листи колишнього міліціонера Ігоря Гончарова. Мені та журналістові Володі Бойку пропонували озвучити версію про виключну відповідальність колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Ми обоє відмовилися. Нехай Кравченко, за стандартами тих часів, був досить корумпованим міністром, але, думаю, Гію вбили в обхід нього. Можливо, тому його й прибрали.
Тиждень.ua: Чому ви поїхали з України?
– Якось до мене зателефонував нібито слідчий прокуратури і сказав, що маю з’явитися на допит, причому негайно. То був суботній вечір. Я відмовився, пославшись на те, що ввечері у вихідний день той виклик видавався дуже сумнівним. Він сказав, що по мене зараз приїдуть. Я саме збирався на зустріч із журналістом з Великої Британії Ярославом Кошівим у центр міста, про яку ми домовилися по телефону. Коли вийшов із дому, до мене підійшли двоє чоловіків спортивної статури й представилися, що вони нібито з прокуратури. Показали мені якийсь папірець. Почув, як в одного з них спрацювала під курткою рація, і зрозумів, що неподалік має стояти авто, бо не на метро ж вони мене збиралися кудись везти. Поки я щось заперечував, один із тих молодиків спробував мене схопити за комір, я його вдарив і побіг. Розумів, що не втечу далеко, тому, завернувши за ріг, впав за кущ китайської вишні й перечекав, доки вони пробігли повз мене, потім тихенько побіг у протилежному напрямку. Після того додому вже не повернувся. Наступного дня побачився зі знайомим, який працював у міліції, розповів про ситуацію. Ще через день ми знову зустрілися, і він сказав, що я маю негайно, ввечері, виїхати з країни, бо нібито на мене отримано замовлення.
Я переховувався у друзів. Через кілька днів мені зателефонувала адвокат Марія Самбур, яка спільно з черкаським журналістом Валерієм Воротником співпрацювала тоді з Нестором Шуфричем із СДПУ (о). Вона казала, що в курсі моїх проблем і може допомогти. Я довго відмовлявся, але врешті погодився зустрітися з нею в барі «Барабан», запросивши на той самий час туди кілька друзів-журналістів, щоб не бути самому. Самбур прийшла разом із Валерієм Воротником, відразу за ними до бару зайшли двоє чоловіків у цивільному. Було зрозуміло, що то оперативники. Мені відразу запропонували співпрацю з Медведчуком. Умова проста: я погоджуюся, всі проблеми вирішуються, але мушу співпрацювати в питанні озвучення в ефірі потрібної їм версії вбивства Гонгадзе. Я певний час сперечався, але розумів, що не маю часу і можливостей для маневру. У кишені вже був квиток до Варшави на наступну суботу, за кілька днів. Тож вдав, ніби погодився. Ми домовилися зустрітися в понеділок. На тому й розійшлися. Наступної ночі таємно побачився з дітьми, попрощався, а в суботу виїхав до Польщі. У понеділок Самбур обривала мій телефон, але я не брав трубку. А в середу до приміщення радіо «Континент» увірвалися працівники міліції, вивезли все обладнання, розтрощили, що залишилося, і без оформлення будь-яких паперів заарештували двох працівників. Я тоді звернувся до Юрія Луценка, і він разом з іншими депутатами визволив моїх працівників із міліції. Хоча все одно їх за щось оштрафували.
Тиждень.ua: Вам в ті часи також допомагав опозиційний депутат Віталій Шевченко, я не помилилася?
– Віталій приїздив до мене в Америку двічі. Разом з Ігорем Курусом вони запропонували відновити радіо «Континент». На умовах, що всі троє будуть у засновниках. Чесно кажучи, я тоді вже припустився першої моральної помилки, приставши на їхню пропозицію. А далі мусив за те відповідати, бо компроміс із власними принципами не міг минутися просто так.
Потім я двічі прилітав до України нібито на відкриття радіо, але, як виявилося, це було вже зроблено без мене і до засновників увійшли інші люди, їх знав Віталій Шевченко (у 2005–2009 роках також голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. – Ред.). Домовилися, що я повернуся до України й займатимуся «Континентом». Курус знаходив фінансування, і я почав розглядати це для себе як проект. Але він так і не став до дії.
Навесні 2007-го повернувся до України. Думав і сподівався, що повернувся. Почав оформляти документи, виявилося, що не маю прописки, без якої не міг увійти до засновників «Континенту»… Займаючись пропискою, несподівано з’ясував, що, виявляється, перебуваю в розшуку. Мені допомагала юридично Валя Теличенко, а вже потім я дізнався, що розшук організував мій партнер по бізнесу, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ігор Курус. Я домагався прав бодай на третину відновленого підприємства. І це не сподобалося.
Підсумовуючи події 2007 року сьогодні, можу сказати, що мене просто використали. Увійти до кола засновників мені не дали.
Тиждень.ua: Наскільки прозоро діяла Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за Кучми та за Ющенка?
– За неофіційною інформацією, на початку 2005 року склалася неписана схема, за якою грали всі члени Нацради – і від президента, і від парламенту. Для кворуму, щоб радіо або ТБ отримало ліцензію, потрібні п’ять голосів із восьми. Всіляко заохочувалося, щоб заявник або віддав 5/6 безпосередньо членам Нацради, або ввів у засновники їхніх людей, або викупив їхні частки. Наприклад, у Києві FM-ліцензія коштувала від $3 млн до $5 млн…
Тиждень.ua: Яка подальша доля радіо «Континент»?
– «Континент» був брендом і в нинішній політичній ситуації відновленню не підлягає. Але я прочитав днями на якомусь сайті нібито оновленого «Континенту», що він є правонаступником радіо «Континент 100,9 FM». Можу відповідально заявити: жодна радіостанція не є ні юридично, ні фактично правонаступником того радіо «Континент», яке робив я, Сергій Шолох, у Києві на частоті 100,9 FM.
Тиждень.ua: А хотіли би колись повернутися до цього проекту?
– Тільки якби держава Україна визнала, що знищення радіо «Континент» було абсолютним актом злочинної репресії щодо його власника і слухачів, відшкодувала збитки, яких я зазнав, і повернула мені частоту мовлення, бажано 100,9 FM. Тоді я відновив би свій «Континент», безумовно. Інші варіанти не розглядаються.
Тиждень.ua: Якби все починати спочатку, що ти зробив би інакше?
– По-перше, варто було би паралельно розпочати випуск друкованого видання, хоча б тижневика. Бо цікаві радійні програми просто лягали в архів. По-друге, треба було від самого початку бути агресивнішим і йти на створення мережі й власної рекламної агенції, а також продюсерського центру, рухатися в бік прямого супутникового мовлення, бо його практично неможливо було б тримати під контролем уряду. Якби прийняли рішення запровадити пряме супутникове мовлення, то я, можливо, спробував би ще раз, але то вже був би не музично-інформаційний формат, а інформаційно-музичний. Крім того, важливо було не зосереджуватися лише на радіо, а вкладатися в інші види бізнесу, приміром, тур-агенція «Континент», ресторан «Континент», таксі «Континент», клуб «Континент», але… Своїх ресурсів на таке не вистачало. Погодитися ж на чиєсь фінансування, а відтак додаткову залежність я не міг.
“Тиждень”
20 ответов
Цікаво ,а чому всі триндять де завгодно,а не у слідчого.Пишіть заяву на імя слідчого
щодо наявності процесуально значимої інформаціі з проханням зафіксувати її у ході розслі
дування кримінальноі справи і вперед.По закону він відмовити не може,а якщо відмовляє або щось крутить тоді на старінки ОРД або інших засобів інформації і обовязково до адвоката захисту та прокурора що підтримує звинувачення.Сумнівів в ваших показах нема,але
іх має зафіксувати слідство.
Если бы он следовал твоим советам то уже лежал бы давно на Берковцах.Один уже (да не он один) с “Фокстрота”заходил на огонек в Шевченковское Ровд и вышел оттуда вперед ногами.Может и ты там практикуешь в свободное от комментов время.одеваешь невинным кульки на голову а ежели ,что через дорогу в скверик, как стемнеет на лавку удладываешь типа сердечная недостаточность…
А какой им смысл был биться головой об стенку,писать прокурорским заявы?!Я с 1998 года письменно заявляю в ГПУ и СБУ о преступлениях Тимошенко, а эти две конторы только угрожают мне смертью и очередным уголовным делом, и уничтожают доказательства преступной деятельности своей штатной аппазиционерши!На не найденные следствием “11 млрд оборота” и гешефт от деятельности на постах председательши бюджетного комитета, вице-премьерки по ТЭК и Премьера можно купить все “правоохранительные “органы Украины целиком, списать ей все грехи оптом!С помощниками ей не везло, а некоторые обманутые, как Хорошковский, могли и на место лет на семь уложить… Но теперь с таким “обличителем”, как Кузьмин, она все наверстает-еще годик таких “расследований” ГПУ-и “украинская Мандэла” с больнички ЖД рванет на трон….А дело “Гонгадзе” специально сляпано,чтоб приводить к власти таких ”аппазиционерш”…
И придет тебе тогда, Толя Индюк, полный …ну ты понимаешь кто. Я не за Юлю, но ты однобокий и видать голубой, а поэтому к Юле прилепи хотя бы для проформы одного голубого вора и пиши себе, пиши, всеравно все пойдет в корзину, ты уж поверь бывалому, я столько перевел бумаги ради справедливости, что всем прокурорским еще на пару лет с ней в сартире проблем не будет. А мне хотя бы за бумагу спасибо сказали.
У Ирынюка уже бздик по поводу Тимошенко. Он уже тулит свои россказни про “Юльку-злодийку” по теме и без темы. Казалось бы при чем Тимоха к этому интервью. Но все равно приплел. Ирынюк, не пробовал таблетки попить, полечиться от навязчивых идей?
А чо к ней мне кого-то лепить?Они давно сами слепились с нею-я уже перечислял ни раз:Пискун,Молодык,Кузьмин,Курман,и вожди исчезнувшего с Азовстали ,Ильича и Харцизского трубного ПСО “Стройиндустрия”…Мало?Так допишем со временем еще кучу ее гвардейцев с СБУ,асабливо с “К”!Перечислять пока не буду-пусть помучаются в догадках…Мои бумаги не все пошли в корзину-очень многие тщательно сшиты в тома и ждут “политической воли”…А те в СБУ бумажки,что даже генерал Курман считает ” уничтожеными “по акту” скорее всего целы и будут большим сюрпризом для его бышего начальства,его самого,ветеранов Банковой и деятелей УСПП!А Юльку “кашники” спалили мне-все больше думаю,что специально,бо наверняка и их кинула в рассчетах за зачистку…То шо она ворюга-доказано ей и Турчинову бумагами лично мною!Рано или поздно это и прокурорские ей докажут…По-любому,мои бумаги результативнее Ваших-с моими прокуроры побояться уединиться даже на толчке…
К этому интервью я привел пример по Юльке-как многолетний опыт обращения в органы по реальному преступлению,причем в резонансном случае то же!Наслышан о ее дружбе с Притулою и Мостовой,и визите одной из первых к дому,откуда “пропал” Гонгадзе,так что она в этом деле еще всплывет обязательно.Верю,что Гонгадзе жив и здоров,что фабриканты его “убийства” рано или поздно всплывут,даже если и “самозастрелятся”,как Кравченко..Кстати,убили то его,когда Юлины кореша рулили СБУ и МВД,и присматривали за домом Кравченко,а на допрос по телику вызывал Пискун-кореш Юльки…По телику он на нее,конечно,пёр,как счас Кузьмин,но так мило ворковали потом в “Капицине”,пока там один с Администрации не приперся…
Если бы не такие как Ирынюк то давно бы не только сожрали но и костей обглоданных не осталось бы от “народу Украины”. Таких людей нужно уважать и ценить, а не гавкать в их сторону.
Литвин замовник… Те кто на сцене(клоуны) не могут быть кукловодами. Их задача плясать под музыку
Благодарю,Левый,за добрые слова!К критике отношусь положительно,если она конструктивная!В чем же моя однобокость,Бывалый?При всей моей неприязни к Тимошенко,как человеку,легко можете найти мои комментарии по делу Щербаня,где я не разделяю взгляды Генпрокуратуры и советую присмотреться к странному совпадению со смертью Пола Тейтума в Москве,и к исчезновению конкурентов Щербаня -ПСО “Стройиндустрия”…Конечно,может и тут Юлька всплыть и ее разговоры в московских кабинетах и отелях-но я тут ни при чем:я раньше Щербаня пережил покушение и был вынужден сам расследовать странные события тех лет!И больше всех удивился,что в результате моих расследований и в моих делах всплыла все та же Юлька…Думаю,без поддержки “конторы” она вряд ли бы везде поспевала…В отличии от Шолоха,за бугор не линял,а весьма успешно выяснял отношения со стадом разных тварей в погонах-о чем легко можете прочесть в интернете…Работал и с “Итерой,и с “Данко”,но меня как буд-то нет и не было,ибо мои показания разбивают в пух и прах многолетние фабрикации многотысячного коллектива Генпрокуратуры и СБУ…Зная,как работают эти структуры,не могу верить в честное расследование дел Гонгадзе,Кравченко,Кирпы,Мазурка и тэдэ…
Особенно хорошо получилось про подшитые тома и про то как прокуратура, оказывается, тоже за Юльку.Даже комментировать не хочется.
Ирынюк жжёт не по децки…
Как на кухне трындеть и под никами выступать то все герои,а как заяву написать то вспо
минаем угрозу берковцов.Значит вы провокаторы и вытягиваете людей на откровенность и тутже сдаете.Он же здесь даже разместил свое фото,а заявление писать боится?Что-то здесь
не то.Продолжайте разогревать аудиторию.
Писать заяву следователю? Гы-гы-гы. Уже смешно. Вы знаете хотя бы одного (!) следователя, прокурора, просто мента, чтобы был хотя бы терпимым, уж не говорю — вменяемым. Ась?
Те два-три приятеля, которые помогли пару раз лично Вам, не в счет, для других людей они обычные выродки. Это проверено не раз и на своей шкуре. А Ирынюк прав, и прав в том, что нет среди всей шушары типа “политиков” и “силовиков” НИ ОДНОГО (!!!!)мало-мальски приличного персонажа. НИ ОДНОГО! Вдумайтесь, сограждане! Посмотрите на мерзкие хари этой сволоты (хоть влады, хоть АППАзиции), посмотрите не предвзято на их гнусные дела — они все достойны одного. Виселицы.
Спасибо, против правды не попрешь. Но копай глубже — Межигорье, Сухолучье, Медведь-гора и т.д. это только цветочки, а харьковские соглашения это уже бутоны, Боже, сколько они вреда нашему государству, нам лично нанесли, ни словами сказать, ни пером описать. Юлины злодеяния тут и рядом не валялись, а еще я с ужасом жду соглашений по Керченскому проливу.
Наши славные органы могут упрятать в камеру Любого,даже не заморачиваясь об доказательной базе!Но почему же это не происходило с Юлей,даже когда она была “серой мышкой” (Кужель)?Почему через сутки отпустили с Запорожья,поймал с двадцаткой “зелени”?Почему разрешили купить 93 процента голосов в Бобринцях по округу Дурдинця?Почему отдали на откуп “серой мышке” бюджетный ВР,что позволило ей ни один год замыливать долг ЕЭСУ перед МО РФ и остальные аферы?Почему “кровавый режим” пропустил ее на вице-премьера по ТЭК?За пол-дня на допросе в К СБУ в сентябре 1998года я лично расписался на куче документов о деятельности ЕЭСУ,банка “Славянский”,ПСО “Стройиндустрия” (Байконур),”Украгротехбизнеса” и тэдэ-но больше ни где эти документы не всплывали,а там каждая бумажка -миллион долларов и выше;как мог “Украгротех” передавать фирме,которая не работает в Украине (Стройиндустрия) 400 млн квт/месяц-а это 12 млн долл !?У Молодыка в СО НМ Луганска были эти документы в копиях в моем деле,я заявлял следователям Полищуку и Шевцову о хищениях ЕЭСУ в особо крупных,а они все замяли ради своей стремительной карьеры.Потом заминал эти факты Молодык в прокуратуре Киева уже вместе с …Кузьминым!Сейчас они это успешно оба делают уже в ГЕнпрокуратуре!Имея 8000 томов по ЕЭСУ-Лазаренко-почему не довели ни чего без Хорошковского до приговора суда?Почему такие ,как старший следователь по особо важным Мельничук внаглую фальсифицировали материалы,оттягивая возбуждение дела по хищениям ЕЭСУ?Почему ,даже возбудившись,выделили эти материалы в отдельное производство (49-1254),а не расследовали в рамках 49-800,как предполагает Закон!?Естественно,прокуратура и СБУ -за Юльку и под ней,под тяжестью ее вонючих газовых миллиардов и я могу на очных ставках многим напомнить как они мне на Владимирской,33;Борисоглебской и Резницкой угрожали смертью и очередным уголовным делом,если я не забуду о хищениях ЕЭСУ!Я могу опознать всех,кто вместе с Корейбой с Владимирской,15 в райотделе на Прорезной в ночь с 7 на 8 ноября 2001 года “объяснял” мне почему “не надо закусываться с Юлькой”…Они старались,просто Юля должна понять их и простить-ни кто не знал,что человек выживет с 7 пулями в шее…И Кузьмин с Пушкарем счас стараются-оттягивая Юлькин конец под любым предлогом,пока она там двумя дозиметрами (?!!) балуется…
Чего ж копать-если Вы сами все перечисляете-Межигорье-Сухолучье…Все на поверхности,как и то ,что Межигорье с госсобственности вывела именно Юлька,а потом не могла найти документы для возврата его назад государству!Харьковские соглашения-последствия Юлькиного с Дубиной Контракта -2009 и Визита в Москву-2005 с покойным Зинченко (для прекращения уголовного по Минобороне).Даже “УП” подробно повествовала,как Юляшка напрягала юристов НАКа по правильной переписке с Стокгольмским Трибуналом (убрать любые упоминания о рос.стороне под обещание выйти с учредителей РУЭ ),закончившегося позорной капитуляцией Украины перед РУЭ и штрафным миллиардом кубов…А борьба Юльки с Надра-банком?-Осознанно довела его до обесценивания свои трендежем!А Родовид зачем так “рефинансировала” донецким?Бывалый,а кому еще долг в 400 млн,кроме Юляшки,признали государственным и прятали его с 1996года?Я со многими работал,но меня просили тихо отсидеть в тюрьме за аферы Юлей-с кем я вообще не работал!И это в то время,когда СБУ и ГПУ,якобы,рвали ее бизнес и хотели посадить!Юлька-конторский проект для обагащения их верхушки и отмывания бабла Газпрома,а остальное все “дымовая завеса”…а ее нонешнее “уголовное преследование”-“встречный пожар”…Межыгорье,Сухолучье и Медведь-гору Янек и Ко через Борисполь не вывезут,а Юляшка вывезла весь оборот ЕЭСУ в известном даже Обиходу направлениях…Но пока он по инерциии зачитывает эти направления,Юляшка на Сардинии хихикает с Медведчуком…А как бандитский режим позволил слинять за бугор Пискуну,закрывшему все уголовки Тимошенко?Как допустил 57 млн уставного жене Луценко?Как позволил ей продать только один актив за 20 млн грн ?У меня дом по-прежнему под арестом (с 1998 года),а карточка в паспортном с пометкой ”розыск”…
Достали уже с этим Гонгадзе !!!!!!!!!!!!!!Меня лично кумарит эта ШНЯГА ( Слово это очень старое и было в обиходе у Сибирского русского казачества. Шняга: состарившаяся и непригодная к применению вещь (утиль) — Плохая конская упряжка, — вчерашняя чайная заварка, оставшаяся в самоваре или чайнике, — гулящая девка (потаскуха, блядь)
Ведь все известно что и как, и причем давно. Журналистку Притулу иПал ЛитвЯк. Но она потом сбежала к Гиви. Ну а что, молодой и темпераментный,член стоит всю ночь, не то что у Сивого Мерина с ослабшей эрррррекцией и мошней по колено.(вспомнили откуда Гиви похитили??? Да-да, когда он выходил из квартиры госпожи Притулы наипавшись вдоволь перед смертью)Ну а дальше пошло-поехало. ЛитвЯк сел на уши КучмЯку(благо тема была-писал человек остро) Последний повелся, но Краву не уговорили. Решили действовать через бывшего начальника семерки Фере.Того уговорили. Он и дал команду Пукачу (как никак бывший подчиненный). БОГ его наверно за это и наказал !!! Сгорел от рака. Теперь вы понимаете, что политика тут не причем. Шерше ля фам !!!А людям же впадлу рассказать правду. Не поймут, смеятся будут.От того и пиСдят всякую еПань по телику.Вспомните идиотское задержание Пукача.
Все кто интересовался мотивацией Кучмы в убийстве Гонгадзе знают, что тот его на интервью в тереканале 1+1 загнал в угол. И Кучма его возненавидел и не мог этого позора ему простить. Кравченко и Деркач (папа банкира) увиливали от исполнения убийства. А жополиз Литвин как всегда делал то, чем другие брезговали. Сколько убийств для обеления кучмы-Кравченко, Фере, Опанасенко. Тут и дураку ясно, что заказчик Кучма.
Литвин убийца! Это точно Литвин заказал Гонгадзе! Литвина дети хорошо живут сын в Лондоне учится на дочке женился альфонс Эдик Свинцицкий начальник умвд киевской области генеральская должность! Эдик перепрыгнул три звания и стал на эту должность! Литвин помог ради дочки! А Гонгадзе дети без папы!!!!! Литвин ты убийца!!!!
Сергій Шолох: «Головним завданням «Континенту», як і раніше, буде забезпечення слухачів об’єктивною і неупередженою інформацією»
«Телекритика»
06.04.2006 15:00
«Ми спробуємо максимально відновити звучання «старого» «Континенту»»
Повернення радіо «Континент» в ефір має стати знаковою подією для українського медіапростору.
…30 безезня радіо «Континент» отримало ліцензію на право мовлення у місті Києві (94,2 МГц).
Щоб з’ясувати яким буде формат відродженого «Континенту», «ТК» звернулася за коментарем до Сергія Шолоха.
Пане Сергію, чи керуватимете ви безпосередньо радіостанцією? Якщо так, то яка роль тоді відводиться Андрію Соломасі та Олександуа Горянському, фактичним засновникам «Континенту»?
— На данний час я не можу повернутися в Україну. Це пов’язано с моїм статусом. Таким чином основне навантаження на даному етапі ляже саме на Андрія та Олександра. Але вони чудово знають свою справу і ми знаходимось в постійному контакті.
Чи збираєтесь ви повернутися в Україну? Що заважає вашому поверненню і чи існують якісь небезпеки на шляху до Батьківщини?
— Я сподіваюсь отримати дозвіл на повернення в Україну в найближчі місяці. А поки що я маю змогу відвідувати інші країни і там проводити робочі зустрічі з моїми партнерами та друзями. Але як тільки я виконаю всі юридичні формальності і матиму право на повернення додому – активно долучусь до розвитку мовлення радіо «Континент».
Новостворена радіостанція буде відновлювати формат старого «Континенту»? Чим плануєте заповнювати ефір?
— Ще дуже рано говорити про оновлений формат. Ми домовились з партнерами, що спробуємо максимально відновити звучання «старого» «Континенту». Але за цей час відбулось багато змін, і ми маємо зважати на це, вибудовуючи програмну концепцію. Навіть якби Континент працював ці останні роки, то він би змінювався в залежності від вимог ринку і загальних процесів.
Також концепція мовлення багато в чому буде визначатися творчим колективом радіостанції. Я ніколи не був прихільником жорсткого редакторського диктату. Тому концепцію формуватиме переважно журналістська команда, звісно, враховуючи “ринковість” ситуації.
Зараз ми активно готуємо як музичну, так і інформаційну базу. В мене особисто збереглися всі програми і вся музика, що була напрацьована за 10 років роботи. Не все, але багато з цього може бути знову використано. Однозначно можу стверджувати, що ефірі буде багато джазу, класики і українських пісень. Однозначно буде створена власна информаційно-новинна служба.
Але на даному етапі рано про це говорити. Ще є достатньо технічних та юридичних проблем, але ми поступово рухаємось в напрямку початку мовлення.
Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в українському медіапросторі? Якою на вашу думку має бути роль радіо «Континент» в нових умовах роботи українських медіа?
— Мені було би не етично зараз давати будь які оцінки з огляду на більш ніж дворічну відсутність в Україні. Я знаю що відбулось багато змін, але я знаю про це лише з преси, від друзів. Коли я повернусь і матиму свою власну думку – тоді зможу щось коментувати.
Я впевнений, що радіо Континент швидко поверне свою аудиторію і здобуде багато нових слухачів. А головним завданням як і раніше буде забезпечення слухачів об’єктивною і неупередженою інформацією.
Хто працюватиме на радіостанції? Чи можете ви назвати конкретні прізвища журналістів?
— Наразі ще не проводилися перемовини з журналістами, питання трохи випереджає час, але ми погодилися з партнерами, що спробуємо максимально зібрати стару “континентівську” команду. Наскільки це буде можливим.