У боротьбі за доступ до публічної інформації на передовій опинилися самі журналісти. Вони не лише пишуть запити, а й воюють у судах тоді, коли ці запити ігноруються. Нещодавно журналіст сайту «ОРД» Володимир Бойко виграв суд проти МЗС, котре в 2011 році надало довідку нардепу Юрію Іванющенку як «представнику МАГАТЕ» для отримання американської візи. Проте виграти суд не означає добитися справедливості. Про особливості справи ІМІ поспілкувався з Володимиром Бойком.
1. Пане Володимире, звідки ваше зацікавлення такими небезпечними темами?
Я цікавлюся тими темами, які становлять інтерес для читачів, а, отже, і для видань, які купляють у мене матеріали для публікацій. Це – моя робота. Що ж стосується небезпечних тем, то такими є репортажі з місця військових дій, стихійних лих чи особливих природних явищ на кшталт виверження вулканів. Народний депутат України Юрій Іванющенко ані до стихійних лих, ані до феноменальних природних явищ, начебто, не належить. Тому мені взагалі незрозуміло, про яку «небезпеку» йдеться.
Мною в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» було подано до Окружного адміністративного суду м.Києва дві позовні заяви, які стосуються діяльності Юрія Володимировича. По одній рішення вже винесене, позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Відповідачем у цій справі було Міністерство закордонних справ України, яке квітні 2011 року звернулось до Уряду США з дипломатичною нотою, повідомивши, що Іванющенко Ю.В. начебто є представником України при МАГАТЕ. Суд зобов’язав МЗС України надати мені інформацію про те, хто саме здійснив таке дивне призначення.
http://ord-ua.com/2012/06/14/cej-zagadkovij-yurko-yenakiyivskij/
Друга справа ще не розпочата слуханням по суті, хоча позовна заява подавалась одночасно з першою. Позов заявлений безпосередньо до Іванющенка Ю.В. та Апарату Верховної Ради з вимогою надати на ознайомлення декларацію про доходи народного депутата. Представники відповідачів жодного разу в суд не з’явились, заперечень на позов не надали. Текст позовної заяви щойно опублікував сайт «ОРД»
http://ord-ua.com/2012/06/19/yurko-yenakiyivskij-hovayetsya-vid-pravosuddya/
Ніякого екстриму в подобних судових справах я не бачу, для професійного журналіста це – буденна річ. Принаймні, в мене буває в день до п’яти судових засідань.
Що ж стосується скандально відомого парламентаря, то його персоною я зацікавився минулого року, коли Іванющенко став судитись з журналістом Станіславом Речинським, а також донецьким Інтернет-виданням «Остров». Чимало веселощів завдали мені виступи адвокатів Іванющенка – передусім Тетяни Гавриш, доньки відомого Стьопи-шарикопідшипника. Було очевидним, що через свою фахову неспроможність пані Гавриш просто не уявляє, що буде, якщо ролі поміняються й журналісти почнуть судитись з її клієнтом. Власне, так і трапилось – тепер представники Іванющенка ховаються від правосуддя й не ходять у судові засідання.
До речі, я не розраховую довідатись щось новеньке з декларації Іванющенка Ю.В. чи документів МЗС України – напевно, згідно з декларацією про доходи, народний обранець животіє виключно на зарплатню та матеріальну допомогу. Але хочеться навчити «слуг народу» елементарній повазі до журналістів і юристів. Хай, принаймні, запрошують до представництва інтересів професійних адвокатів.
2. Чому на вашу думку суд по наданню інформації МЗС по Іванющенку виніс таки позитивне рішення?
А з якого дива суд (до речі, справу розглядала колегія в складі трьох суддів) мав виносити інше рішення? Тобто, всі ми розуміємо, що становить собою вітчизняне правосуддя. Але в даному випадку судді з легким серцем винесли законне рішення. Чому так – пояснювати довго. Але я ще до початку розгляду справи був переконаний, що ніякого протиправного тиску на суддів не буде. Інша річ – це друга справа, яка ще не розглянута. Наскільки я знаю, на суддю стали тиснути й тому я вирішив поспішити з оприлюдненням інформації про цей судовий процес, щоби ускладнити залаштункові рухи.
3. Чи дійсно Іванющенко може бути в опалі? Я чув що під його бізнес активно працюють рейдери на Одещині.
У Віктора Федоровича не буває постійних фаворитів – це загальновідомо. Що ж стосується нинішніх відносин Президента зі своїм земляком, то, їй-Богу, мене це не цікавить і питання подальшої долі ринку «7-й кілометр» або інших ласих об’єктів на Одещині я не з’ясовував. Натомість впевнений, як тільки позиції Іванющенка ослабнуть, його «порвуть» недавні друзі та компаньйони. Не ми такі – життя таке…
4. Окрім цього суду ви виграли суди по доступу до інформації ще з кількома інстанціями. У чому причини невиконання рішень суду?
За останні півроку я виграв щось біля 30 судових справ, пов’язаних з доступом до публічної інформації. Виконано лише одне рішення – мені був наданий нормативний документ, який Державна служба молоді та спорту України відмовлялась оприлюднювати. Всі інші рішення не виконуються й виконуватись не будуть. Чиновники плювати хотіли на Закону України «Про доступ до публічної інформації». Безсумнівним рекордсменом є голова Держмолодьспорт Равіль Сафіуллін. Равіль Сафович родом з Макіївки й тому в принципі не визнає юрисдикції Окружного адміністративного суду м.Києва, оскільки Закон України «Про доступ до публічної інформації» заважає йому розкрадати кошти державного бюджету.
Наведу лише один приклад. Сафіуллін виступив ініціатором видання постанови Кабінету Міністрі України, відповідно до якої від сплати земельного податку були звільнені аеродроми Товариства сприяння обороні України на тій підставі, що там начебто проходять міжнародні та всеукраїнські змагання з авіаційних видів спорту й тренуються збірні команди України. Щоправда, ніяких змагань з авіаційних видів спорту в Україні давно немає, збірних команд не існує, літакова та парашутна техніка в непридатному стані, а частина аеродромів (наприклад, аеродром «Юхаріна балка» в Севастополі) вже навіть продана в приватні руки. Тому для прийняття такої постанови на засідання Кабміну Сафіулліним були подані фальшиві документи. Я направив інформаційний запит, попрохавши пояснити, що саме слугувало підставою для звільнення аеродромів ТСОУ від сплати земельного податку, але отримав відписку. Довелось звернутись до суду. Розбирались по кожному аеродрому окремо. У підсумку я виграв, здається, 6 чи 7 справ. Але позиція Сафіулліна непорушна – ніяких документів не давати.
Ви питаєте, в чому причина невиконання рішень суду? Відповідаю: у повній безкарності чиновників. Сафіуллін прекрасно знає, що йому нічого не буде, оскільки голова Товариства сприяння обороні України – це його давній приятель, колишній начальник Донецького військово-політичного училища Віктор Миколайович Тімченко. А син Віктора Миколайовича – Максим Вікторович – очолює Донецьку паливно-енергетичну компанію, яка керує всіма енергетичними активами Ріната Ахметова, зокрема, володіє «Київенерго». Зрозуміло, що за такої підтримки Сафіуллін може й надалі спокійно розкрадати бюджет та ігнорувати судові рішення.
5. Чи можуть посунути в таких справах щось органи прокуратури? Чи на галочці «так» у судовому рішенні влада задоволена?
Прокуратура – це активний учасник правового безкраю, що коїться в державі. Недавно я судився з Генеральною прокуратурою України – оскаржив до того ж Окружного адміністративного суду Києва бездіяльність Генпрокурора, який не реагує на мої скарги щодо невиконання Сафіулліним вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». Суд повністю задовольнив позовні вимоги й зобов’язав Генерального прокурора України провести перевірку моїх скарг. Але пан Пшонка пішов шляхом подальшої ганьби й подав апеляційну скаргу замість того, щоби навести порядок в Держмолодьспорт.
«Інститут масової інформації»,
15 ответов
Все викладено обєктивно та достовірно.Названі причини,ала упущено чи свідомо замовчено що всі ці діі умисні.Влада по суті декларуючи права, обовязки і не збиралася іх виконувати.Скрізь звучить про успіхи і навіть цьогорічний врожай подається як досягнення
не селян,а влади хоча вона ніякого відношення до цього
не має,т як тільки рахує в кого і що є і як це можна вкрасти.Виною цьому не вибори,а нама
гання продовжити свій диктат,а після них хоть потоп.За судову систему нема що і казати.
Очевидні речі потрібно відстоювати у судах,а пересічний громадянин ще й платить за за
конне рішення,а т як у біль шості нема коштів то править бал несправедливість.Чесним жур
налістам тяжко,а ще тяжче прокурорським ,міліцейським працівникам,суддям.Беруть і розу
міють що колись це скінчитьсяі доведеться відповідати за неправомірні рішення.Міністри і
функціонери повтікають,а вони залишаться.Єдиний хто може це зробити-СВОБОДА.Вони жодним
разом ніде не замазались в корупційних скандалах,а тому іх і бояться.Невинні не постраж
дають,а злодіі повернуть вкрадене.Якщо я чесний то що мені скривати.
Шановний Уряднику, Конституція України не живе й не діє, вона мертва. До її смерті причетні рівною мірою як помаранчеві, так і ПР. Тому сьогодні більш доречним ніж вітання із святом буде висловлювання співчуття. А право на свободу думки та слова забезпечує українцям аж ніяк не Основний закон, а природня здатність хомо сапієнса думати та висловлювати свої думки абсолютно безвідносно статті 34.
Конституция Украины мёртвая патамушта мертворожденная. Толпа манияков 20 лет жывёт с трупом. Такие дела.
От і ми, українці, а не хохли, живемо поруч з тобою — смерючим трупом, з таким гарним поганялом “роботяга”. А ті ще гірше смердючої падалі. Я ще памятаю ті часи, коли за селом були скотомигильники для худобі, що померла від ящуру. Там такий же сморід був. як на сайту після тебе.
Украйинцу. Буенос диас, кабальеро! У нас и сейчас между сёлами есть скотомогильник. И скажу тебе, шо скотомогильник — это беда, потому что трупы домашних жывотных надо сжигать, а пеплом удобрять поля, а скотомогилники — это наследие совецкого народа.
Чувак, как добрый человек, я тебе скажу: низзя давать отризательную характеристику , неподтверждённую фактами. Ежли ты так психанул за нашу мертворожденную Конституцыю Украины, то совершенно зря. Тэзисы Конституцыйи Украины непонятны никому, патамушта абсурдны. Конституцыя Украины утверждает, что неживое осознаёт свою ответственность перед Богом — это абсурд. Конституция Украины устанавливает существование “постановлений”, которые никого ни к чему не обязывают. Конституцыя Украины утверждает многонациональное унитарное государство — это тоже абсурд. Конституция Украины утерждает, что Украинский народ — это чеченцы, татары, турки, греки, сербы, курды, пакистанцы, русские, молдаване, поляки и др. — это тоже абсурд. Конституция Украины согласно теории государства и права — это не закон, а декларация. Такие дела. Естессно, ежли Конституции фактически нету, т.е. Основной Закон не существует, то и остальные законы чиновниками не исполняются. И закон про доступ др публичной информации тоже не выполняетца.
А потому, человек разговаривающий на украинском языке, я не хочу жить в таком государстве и потому против него выступаю. Понимаеш, Кабальеро, мою мысль?
У вас на почве шовинизма и завышенной самооценки помутнение разума.Не желаете жить на
Украине ? Берите в руки чемодан,советский паспорт ,на вокзал и в россию .молдову,приднестровье,т е туда где безвизовый режим ,т как в Европу и даже
Африку такого придурка не пустят.
Не, чувачок-анонимус, на Украине я жил и жить буду, а вот такое государство Украина должно быть ликвидирувано. Ежли в государстве Украина жывёт народ многонацыональный, то так и нада писать в Конституцыйи: Многонацыональный народ. Так будет чесно. А щас государство нечесное. Такие дела.
Почему-то не все хотят признать тот факт, что Украина — это териториальное образование, временно созданное на определённом участке суши….. Нет единого языка (сори … мови…), нет нации как таковой, нет уверенности что это вообще кому-то нужно… А День Конституции — просто повод раздать медальки приближённым к телу (“спасибо” Ющенко — всё сделал для неуважения к госнаградам)…. А уехать отсюда можно — только вот толку от этого НОЛЬ.
“ось так”
“….Влада по суті декларуючи права, обовязки і не збиралася іх виконувати.Скрізь звучить про успіхи і навіть цьогорічний врожай подається як досягнення не селян,а влади хоча вона ніякого відношення до цього не має,т як тільки рахує в кого і що є і як це можна вкрасти…”
Прямо в яблочко!Позитив народу влада приписує собі,негатив папереднікам.Панові Бойко спасибі за мужність при написанні свого творення.Не кожен відважиться писати негатив про можновладців.
+1
О судном дне нам повествует оппозиционная журналистка Андреева. Правая оппозиционная журналистка. О плевках на Закон повествует Вова Бойко. Протесты с таким уклоном выгодны режиму, они позволяют разделить оппозиционные взгляды аудитории. Разделяй и властвуй — старо как мир. Левых боятся. И режим Януковича и режим Тимошенко не хочет левых. Левые способны разрушить олигархию. Правые финансируются. Оппозиционный цирк на этих страницах порядком надоел.
Для Панаса Мирного, Констатция факта, Работяги, Урядника и других комментаторов. На сайте в рубрике “Просто так” размещена книга Бонавентуры Копача о Леониде Кучме “Ложь и предательство”. Никто из комментаторов так и не обратил внимания на нее, а стоило бы. Это на самом деле новое слово в компроматологии. Отже, пане Панасе, якого ще негатива про можновладцiв треба, якщо не вiдкоментований iснуючий?
Работяге и читаю требуется попечитель.Не владея предметом рассуждают о его сущности.
Это не просто делитанты,а как говорят психиатры люди страдающие заболеванием психики,кото
рое называется НАРЦИСИЗМ,т е болезненным самолюбованием,когда отторгается все окружающее.
Ревность их терзает и зависть ,что у когото или ктото может быть лучше.Ради утверждения
своего я готовы совершить любое преступление.В политике это проявляется в нацизме,шовинизме,ненависти ко всему,что им непонятно и недоступно,в т ч такие чело
веческие,а не животные,качества как уважение к личности.Покоренные народы сибири уже
практически по языку асимириловались,в Российской Федерации,а государства и субьекта фе
дерации россии нет,закреплен один язык,это как эсперансо,русский.Продлится это в историческом пространстве не долго.Дальний восток отберут китайцы,Курилы и Сахалин японцы,Алтайцы восстановят как и буряты свою государственность и вновь будет тьму-таракань и московия.Попечителем не берите Чечетова и др его соратников и тушек.Возможно
вас еще можно,а время лечит все,вылечить,а так как и Кучму,и овоща вас признают безна дежными.
Полудурок-патриот? Эт точно не лечится. Чего ты на Россию стрелки перевел, животное? Расскажи про США, про Британскую империю, про Францию, Германию, Италию да про свою “Сечь Посполитую”. Найди там признаки гуманизма. Укропатриот “НЕ ОБЯЗАН ЛЮБИТЬ УКРАИНУ — ОН ОБЯЗАН НЕНАВИДЕТЬ РОССИЮ.” Ты карикатура на патриота.
ну не будь же ты таким самокритичным до идиотизма.