ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS Открытое письмо сотрудников ГУ ДФС України

Президенту України Януковичу Віктору Федоровичу


Голові Верховної Ради України
Литвину Володимиру Михайловичу


Прем’єр – Міністру України Азарову Миколі Яновичу

Міністру внутрішніх справ України Захарченку Віталію Юрійовичу

Голові Служби безпеки України Калініну Ігорю Олександровичу


Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Карпачовой Ніні Іванівні

Шановний Віктор Федорович! Шановний Володимир Михайлович! Шановний Микола Янович! Шановний Віталій Юрійович! Шановний Ігор Олександрович! Шановна Ніна Іванівна!

Звертаємось до Вас, як до гарантів Конституції та законів України з останньою надією нарешті навести лад в Головному управлінні Державної фельдєгерської служби України”, яка нещодавно передана до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Те, що коїться в одній з найстаріших державних служб (25 грудня 2011 року їй виповнилось 20 років в український період історії, а якщо враховувати радянській і період царської Росії, то це вже 215 років з дня створення Служби імператором Павлом Першим) потребує негайного втручання вищих посадових осіб держави з метою недопущення непередбачуваних наслідків, до яких може призвести діяльність горе–керівника Служби — генерал–майора внутрішньої служби Рябого Олега Івановича. На цей час проводиться перевірка діяльності ГУДФС України в період, так би, мовити “царювання” Рябого О.І. та його “опричників”, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, і ми, чесні офіцери Служби дуже сподіваємось на те, що вона не буде поверховою, та не зійде з рук особисто начальнику Служби горе – генералу Рябому О.І., з призначенням якого розпочався цей безлад, до якого доведено стан справ в Службі. А те, що Рябий дуже вміло тікає від відповідальності, ми бачили вже неодноразово і про це також свідчать факти його діяльності в структурі МВС України. На початку всього необхідно сказати, що мова йде про такого собі сучасного “великого комбінатора” житомирського розливу, 1972 року народження, зумівшого на пару зі своєю “кришею” Краснокутським Сергієм Валерійовичем отримати генеральські звання на 20 річчя Незалежності України, причому за шалені гроші – про це писали на сайті ОРД чесні офіцери, які знають як тяжко даються чергові зірочки на погонах (Рябий отримав звання генерал – майора внутрішньої служби – в 39 років, а Краснокутський генерал – лейтенанта Держспецзвязку – і це в 33 роки!). Нагороджений усілякими нагородами в Службі, в якій пройшов стрімкий шлях від помічника начальника відділу по оргштатній роботі в 2007 році до керівника ГУДФС України в 2010 році, шлях, який був встелений хабарами, інтригами, підкупом різного калібру посадових осіб з єдиною метою – керівна посада за будь–яку ціну, з послідуючим відбиттям вкладеного капіталу, причому капітал цей часто – густо вимагався з підлеглого йому особового складу на всіх посадах, які Рябий О.І. займав в ГУДФС України (багато офіцерів в Головному управління, а також в обласних підрозділах готові розповісти дуже цікаву інформацію про Рябого О.І. та його “забавки”). Не дарма кажуть, що “риба гниє з голови”, а з головою у Рябого є підозра не все гаразд; знаходження більше, ніж півроку в психіатричній лікарні міста Житомира після відсторонення від «служби» з посади начальника районного відділу міліції в м.Бердичів Житомирської області (про це багато цікавого може роповісти колишній начальник УМВС України в Житомирській області, а згодом Перший заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник ГУБОЗ МВС України генерал – полковник міліції Бедриківський Володимир Володимирович, який відсторонив Рябого О.І. від виконання службових обов’язків начальника районого відділу міліції за те, що той, знаходячись у відпустці, надав злочинний наказ підлеглим відпустити затриманих співробітниками ДАІ Бердичівського районого відділу міліції підозрюваних в нападі на відділення банку в Житомирі з 500000 гривень в багажнику автомобіля; потім була проведена службова перевірка, за висновками якої була порушена кримінальна справа, після чого Бедриківський В.В. дав коментар в пресі, зокрема газеті “Факти”, в якому повідомив громадскість про цей ганебний випадок і про те, які є в міліції перевертні в погонах). А відповідав Бедриківський В.В. на запитання журналістів, чи правда, що його підлеглий начальник районного відділу міліції в м. Бердичів майор міліції Рябий О.І. лікується в психлікарні. Також, звісно, дається взнаки неодноразові виклики Рябим «швидкої» під час служби в ГУ ДФСУ, та спроби приховати свою реальну хворобу, вживання сильнодіючих медпрепаратів для контролю за своєю психікою – це далеко не повний перелік “звитяг” нашого “бойового” генерала! Після того, як Рябий О.І. зрозумів, що Бедриківський В.В. на посаді Першого заступника Міністра внутрішніх справ України не дасть йому працювати на жодній посаді в системі МВС України, він приїзджає до свого земляка, також колишнього начальника УМВС України в Житомирській області, а в той час начальника ГУДФС України гененерал – майора міліції Климчука Михайла Андрійовича, падає перед ним на коліна (в прямому розумінні цього слова!) і благає прийняти його на будь – яку посаду в ГУДФС України, для того, щоб тихесенько допрацювати до пенсії, і таки випрошує у Климчука листа на перевод в нашу Службу!

Климчук М.А. (мобільний телефон 0503532827), тепер на кожному кроці говорить, що зробив найбільшу помилку в житті, взявши Рябого до Служби, говорить, що таких до керівництва людьми і до матеріальних цінностей не можна допускати на гарматний постріл, щоб духу їх не було поруч!

Все, що робить Рябий О.І., спрямовано на задоволення його особистих потреб і особисте збагачення. А починалось все з малого – в господарчому відділі ГУДФС України працювали співробітники, які займались виготовленням, перемоткою та реалізацією трансформаторів, а після їх виходу на пенсію і звільнення зі Служби, Рябой, порушуючи законодавство України з питань запобігання корупції, надає їм приміщення, яке належить Службі (про це знає все Головне управління, бо знаходиться приміщення в сусідньому дворі), забезпечує тепло, електроенергію підприємцям від ГУДФС України, а за це протизаконно щомісячно отримує грошову винагороду. Нічогісенький такий собі комерсант – генерал!

Окремо слід звернути увагу, як же цей талановитий аферист зайняв таку значну посаду як начальник ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФЕЛЬД’ЄГЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ в 37 РОКІВ! А відбувалось це таким чином! Після Климчука М.А. (до речі дослужившись при ньому до посади начальника штабу, Рябий підставив і Климчука перед вищим керівництвом, після чого останній вимушений був звільнитись!) начальником ГУДФС України був призначений колишній начальник УМВС України в Чернівецькій області генерал – майор Василов Василь Георгійович (до речі призначенного на посаду за сприянням та погодженням з колишнім Міністром внутрішніх справ України Луценком Ю. В.), при якому Рябий О.І. підсидів на посаді шановну людину, порядного офіцера, заступника начальника ГУДФС України підполковника внутрішньої служби Сабадаша Вадима Анатолійовича (мобільний телефон – 0662276390; він багато чого зможе розповісти!) і зайняв його посаду! Перед звільненням, Василов В.Г. розмірковував: кого ж призначити виконувати обовязки начальника ГУДФС України і тут як тут вже був Рябий, і запропонувавши Василову гроші за призначення (20 тисяч долларів США!), таки дорвався до омріяного крісла! Широке коло бізнес – інтересів Рябого О.І. потребувало грошей та покровителів і тут вже Рябому в нагоді згодився такий собі хлопчик – мажор Краснокутський Сергій Валерійович (як він сам себе називає: топ – менеджер, який знаходячись на посаді заступника голови Державного матеріального резерву України дуже добре нагрів на матеріальних резервах України свої руки на пару з головою Державного матеріального резерву України Володимиром Альохиним). А потім не зрозуміло як, не відповівши за це по закону, вони очолили Державний комітет звязку України, в структуру якого входило на той час ГУДФС України. Краснокутський С.В. залюбки вирішив проблему Рябого О.І. (а проблема була і досить суттєва, тому що призначення на посаду начальника ГУДФС України, згідно нормативних документів, які регламентують діяльність Служби, призначається особа, кандидатура якої погоджується з Міністром внутрішніх справ України (на той час Анатолієм Могильовим – до речі він був дуже не задоволений ігноруванням з боку Краснокутського його підпису!) та Міністром Закордонних справ України. Та хіба це питання для таких “топ – менеджерів” як Краснокутський і Альохин! І ось, нарешті, після шести місяців “плідної співпраці” (а іншими словами постійних підношень від Рябого!), вони продають посаду Рябому (обмиваючи посаду, він вихвалявся, що купив її за 150000 євро і тепер всій “команді” потрібно плідно попрацювати, щоб відбити ці гроші!). Далі Рябий знайшов ще одного покровителя, в особі колишнього начальника ГУДФС України Устименка Василя Євдокимовича, який вирішує деякі питання Рябого в Кабінеті Міністрів України, використовуючи для цього старі партийно – апаратні звя”зки, а сам натомість користується службовим автомобілем Рябого “ТОЙОТА КЕМРІ” для поїздок по місту Києву та на рідну землю в Чернігівську область, а також отримує від нього кошти на видання своїх книг та лобіювання інтересів Рябого в різних владних кабінетах. Частину коштів Рябий О.І. отримує від спільного бізнесу з Горецьким Валерієм Анатолієвичем (в минулому начальник ГУДФС України відділу в місті Хмельницький), який щомісяця вилітає за кордон і в поїздках до Борисполя та після прильоту на Україну незаконно користується виключно службовим автомобілем Головного управління «Тойота».

Далі Рябим О.І. в свій бізнес–план були внесені таки пункти отримання доходів, як то: отримання хабаря за офіцерські звання, за призначення на посади, отримання відкатів від фірм – постачальників за пошив форменного одягу і взуття особовому складу по завищеним розцінкам (перевірьте будь – ласка ці факти, вони просто вражають!), видача преміальних в неймовірних розмірах (від 200 до 700 відсотків на місяць) вірним “рябовцям” за особисті заслуги з подальшим поверненням повністю або частки Рябому, формування квартирної черги в ГУДФС України, в перших рядах звісно ж Рябий та його заступники, які працюють в ГУДФС України рік – два, та інші “дитячі забавки”.

Також однією з найбільш дохідних частин бізесу “пана” Рябого в Держфельдслужбі України є відкати з ремонтів обласних підрозділів. Так, наприклад, в тільки в 2011 році на ремонти приміщень та закупівлю нових меблів обласного підрозділу в місті Кіровоград було перераховано з Головного управління бюджетних коштів більше 450 тисяч гривень (хоча в приміщенні, яке було надано Кіровоградською міською радою для розміщення відділу ГУДФС України, перед цим розміщувалось “Кіровоградобленерго” і ремонту воно не потребувало – в ньому вже був зроблений сучасний євроремонт, а левова частка бюджетних коштів через “свої фірми” осіла в карманах пана Рябого та керівника підрозділу в місті Кіровоград полковника внутрішньої служби Фарика Михайла Івановича); близько 800 000 гривень бюджетних коштів було перераховано з Головного управління на ремонти приміщень та закупівлю нових меблів відділу ГУДФС України в місті Чернівці (по нашим підрахункам близько половини від цієї суми забрав собі пан Рябий за допомогою “свого” керівника в місті Чернівці Онуфрейчука Василя Вячеславовича); близько 600 000 гривень бюджетних коштів було перераховано з Головного управління на ремонти приміщень та закупівлю нових меблів відділу ГУДФС України в місті Луцьк – тут також спрацювала схема відкату через “своїх” керівників в Луцьку – Петюка Олега Євгеновича та Демічева Володимира Миколайовича. Всі ці тіньові схеми відбуваються в тих підрозділах, де “бізнесмен – генерал” Рябий встиг розпродати посади керівників в обласних центрах, ще перебуваючи на посаді заступника начальника ГУДФС України по кадрах і вже потім в купленому кріслі начальника ГУДФС України.

Окреме болюче (а для пана Рябого дуже прибуткове) питання – це кадри ГУ ДФС України, яке стало “філією” МВС України, а точніше “ментовським притоном”. З МВС України звільняють за різні правопорушення (або будемо називати речі своїми іменами – виганяють) усілякий непотріб, а пристановище ці особи знаходять в Головному управлінні, купляючи керівні посади, а потім відпрацьовують особистий комфорт Рябого, і це в той час, коли чесні фахівці вимушено звільняються. За вказівкою Рябого розправляються з тими, хто не бажає бути підлабузником і батрачити на отримання особистих благ цим “зажравшимся” житомирським покидьком! Як приклад можна навести підрозділ в місті Львові (штатна чисельність 25 чоловік), який у вересні 2011 році перетряхували протягом місяця, та в якому побував весь керівний склад ГУ, не говорячи вже за простих виконавців. Ось приблизні підрахунки витрат бюджетних коштів на цю “спецоперацію” – біля 50 тисяч гривень на готелі, відрядження, квитки на поїзда та бензин для перевіряючих, які в індивідуальних бесідах говорять, що можна зробити, якщо нас так інструктують, що ми повинні писати, а якщо напишем щось не так, як бажає пан Рябий, то найкращій варіант для них отримати голу зарплату без преміальних, таким чином працюють і всі комісії Головного управління, виконуючи відверту “заказуху” “пана” Рябого, де члени комісій ретельно інструктуються: хто і що повинен говорити та писати, а інакше як в 1937 році – хто не з нами той проти нас! До речі, а в чому ж причина такої “любові” у “пана” Рябого до Львівського підрозділу? А все тому, що після того, як пана Рябого призначили за гроші на посаду керівника ГУДФС України, своїм Першим заступником він призначив полковника внутрішньої служби Порхуна Анатолія Петровича, який до цього часу “чесно і плідно” працював начальником штабу ГУДФС України; і так він “авторитетно” працював, що все ГУДФС України і обласні підрозділи буквально стогнали від перевірок під його керівництвом! “Пан” Порхун за те, щоб він не помічав найменші недолікі (а треба сказати, що чіплятись до недоліків і “робити з мухи слона” цей ще один житомирський покидьок вмів майстерно!) вимагав (і отримував!) гроші, дорогі продукти харчування, дорогі алкогольні напої, бензин, запасні частини на свій особистий автомобіль “Шкода Суперб”! І треба сказати, що його схема по вимаганню коштів (часто вони в цьому напрямку працювали на пару з “паном” Рябим) спрацьовувала бездоганно, тому що прикладів, як розправляються з непокірними в Службі вдосталь! Але знайшовся один чесний та порядний офіцер в Службі – начальник Львівського відділу ГУДФС України підполковник внутрішньої служби Горліцин Олег Вячеславович (тел. 0973402459), у якого увірвався терпець і він звернувся до Управління СБУ в місті Києві, з проханням захистити його від “панів” Рябого та Порхуна, тому що Порхун, перебуваючи буквально два дні на посаді Першого заступника ГУДФС України, він вимагав від Горліцина О.В. (і не тільки від нього, а ще й від 12 начальників обласних підрозділів!) грошову винагороду в розмірі 8000 гривень, яку той отримав за високі показники в роботі за 9 місяців 2010 року за подальше сприяння в безпроблемній службовій діяльності! І через тиждень Порхуна А.П. співробітники СБУ з співробітниками спецпідрозділу “Альфа” затримали в його робочому кабінеті під час передачі Порхуну хабаря! Як же кидався на співробітників СБУ Рябий, з метою відбити свого поплічника Порхуна (в наручниках його виводили скрізь весь Главк!) – це бачило все Головне управління! Яка ганьба для Служби! Потім ще СБУ довело до суду справу ще й по Рябому – по факту корупції у відношенні все того ж Горліціна О.В. (Рябий вимагав і отримав від нього запасні частини на один із своїх особистих автомобілів), але на жаль тут во всій красі проявила себе наша продажна судова гілка влади – не дивлячись на докази (аудіозаписи розмов, чеки від покупки запчастин, показання свідків) – суддя на основі тільки свідчень пана Рябого, який стверджував, що Горліцин О.В. не підпорядковується йому особисто, а безпосередньо Порхуну А.П. (той хто має хоч якесь відношення до державних структур, звісно ж, розуміє що це повна несінитниця!), виніс рішення що Рябий О.І. невинний, як немовля! До речі, не задарма, а за 10 000 долларів США! Потім цього суддю звільнили за порушення присяги, але Рябому вже було все рівно, він знову відкупився! В звязку з тим, що весь особовий склад нашої Служби знаходиться в кадрах МВС України, то на нас поширюються такі права, обовязки та відповідальність, що й і на працівників МВС України. В МВС України є чудовий наказ про те, що керівник відповідає за дії свого підлеглого, а в разі затримання останнього за хабар автоматично звільняється зі своєї посади! І в МВС України так і є! Але ж то МВС! А в нашій Службі у пана Рябого на той час було таке “гарне” вище керівництво, яке і призначало його на посаду за хабаря, що уже на слідуючий день після затримання Порхуна А.П. в ГУДФС України приїхав пан Альохин, який від імені пана Краснокутського (голови Державної служби звязку!) встав на захист пана Рябого та Порхуна, вимагав пояснень від чергової зміни ГУДФС України, чому вони не запобігли проникненню на територію Главку “сторонніх осіб” (це ж треба до такого добалакаться, що співробітники СБУ при виконанні службових обовязків – це сторонні особи!) і прийняв рішення про переатестування всього особового складу Служби, з метою звільнити всіх хто не в “команді” Рябого і заважає “пацанам рубити бабло”! Знову ж таки, тим самим грубо порушується наказ МВС України про атестування особового складу, де чітко прописано, що позачергове атестування проводиться тільки після призначення його наказом Міністра внутрішніх справ України, але ж ніяк ні тому, що цього захотілось “пану” Рябому чи Альохину з Краснокутським! Але “пан” Рябой займається підробкой документів і заднім числом створює наказ про Порядок атестування в ГУДФС України, де прописує, що атестування особового складу ГУДФС України проводиться після отримання наказу від голови Державної служби звязку і таки проводить позачергову атестацію (потім розуміє, що наказ не законний, відміняє його, але ж атестація вже проведена!) Крім того, Горліцин О.В. на судові засідання по справі Порхуна та Рябого приїзджає зі свідками з відділу ГУДФС України в місті Львів, співробітниками цього відділу, які дають свідчення проти Рябого та Порхуна в суді. Це ж до якого стану треба довести офіцера, (до речі гарного офіцера, який при всіх інших начальниках ГУДФС України отримував тільки заохочення, а три роки тому за високі показники в службовій діяльності та з нагоди Дня міліції отримав достроково спеціальне звання підполковник внутрішньої служби!), що він виступив проти волі цих бізнесменів в погонах!

Дуже цікавий той факт, чому Рябий О.І. так захищав (та продовжує захищати, наймаючи тому своїх адвокатів і роблячі спроби “вирішити питання” в Шевченківському суді міста Києва) Порхуна А.П. А справа в тому, що коли в свій час Рябого відсторонив від виконання службових обовязків начальника Бердичівського райвідділу міліції Бедриківський В.В., то в цей час начальником УВБ МВС України в Житомирській області був Порхун А.П. який і зробив все, для того, щоб прикрити справу по Рябому О.І. і вивести свого “подільника” з під удару. Бедриківський В.В. після того, як його призначили керівником ГУБОЗ МВС України наказав звільнити Порхуна А.П. за зловживання службовим становищем і Порхун А.П. вмовив взяти Климчука М.А. його на будь – яку посаду в ГУДФС України. Ну, а в подальшому ця парочка “житомирських бізнесменів в погонах” розвернулась на повну катушку, благо для них, що в ГУДФС України таких нахаб зроду не було, офіцери звикли чесно нести свою службу, по трупах ніхто ніколи не йшов, посади та звання ніколи ніхто не купував!

Ще один приклад – це нещодавнє (в січні поточного року) виїздне засідання атестаційної коміссії ГУДФС України до міста Кіровоград (яке було проведено вперше в історії Служби на виїзді, а не в Києві!) на розправу з заступником начальника відділу ГУДФС України підполковником внутрішньої служби Стадником Сергієм Анатолійовичем (мобільний телефон – 0990111889, до речі батька троїх дітей, дружина знаходиться в декретній відпустці!), який не став мовчати проти тих злодіянь, які кояться в відділу ГУДФС України і виступив проти керівника підрозділу в місті Кіровоград полковника внутрішньої служби Фарика Михайла Івановича та безпосередньо пана Рябого і став подавати скарги в різні інстанції (прокуратури міста та області, Адміністрацію Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Міністерство інфраструктури України), але всюди пан Рябий з паном Фариком зуміли відкупитись, перехоплюючи скарги на початкових етапах!). На двох автомобілях в кількості 13 членів комісії, в екстреному порядку (в зв’язку з тим, що Стаднік С.А. вийшов на роботу після довготривалого лікування), в той же день залишають місто Київ, свої робочі місця і по вказівці “пана” Рябого буквально розривають на атестаційній комісії бідолагу Стадніка С.А., не даючи йому там і слова сказати на свій захист, підписують атестаційний лист з висновками – не відповідає займаній посаді (до речі Стаднік С.А. відмовився підписати цей лист) та повертаються, задовільнивши “панів” Рябого та Фарика по домівках біля 2 години ночи: куди і подівались свої ж розпорядження про безпеку руху і державницький підхід Рябого, (як він сам часто любить повторювати!) щодо економного використання бюджетних коштів на відрядження, який в цей час знаходиться в відпустці (та нічого не знає!). До речі, Стаднік С.А. написав скаргу на дії “панів” Фарика та Рябого на їм”я нового голови Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України Резнікова Г.А. і має надію, що цей факт не залишиться поза його увагою!

Зверніть увагу на заступників Рябого: — полковник внутрішньої служби Кривов′язюк Юрій Олексійович, заступник по кадрах, був звільнений з МВС України з формулюванням «схильний до насильства, не рекомендується проходження служби в органах вн. справ», — підполковник внутрішньої служби Беньковський Олег Юрійович, начальник штабу ГУДФС України, родич Кривов′язюка, призначений на таку керівну посаду з дипломом Коледжу готельного бізнесу, уяви не має про службу зовсім, але керує, так як йому кажуть!, — полковник внутрішньої служби Волков Дмитро Борисович, заступник по тилу, виганяли з ДПА України за різні грішки, але в нього був козир – родинні зв’язки з Альохиним, що й тільки і потрібно було Рябому, призначений на посаду, ще коли Рябий сам виконував обов язки начальника, а точніше виконував вказівки покровителя Альохіна, який був заступником Краснокутського. - полковник внутрішньої служби Ковбатюк, начальник відділу ресурсного забезпечення, що це за фрукт писало ОРД «Купить тормоза міліціонеру Ковбатюку», також поновлений в МВС України, — Корчовий, заступник начальника відділу ресурсного забезпечення, з міліції вигнали, а тут – керівна посада, яку він чесно відпрацьовує – в перших рядах на всіх засіданнях атестаційних комісій виступає з пламенними промовами і всіх не угодних пану Рябому розриває на маленькі шматочки! (а сам при цьому пропрацював в Службі менше півроку!),  полковник внутрішньої служби Токарчук Віктор Миколайович (53 р. колишній пенсіонер) — начальник автотранспортного відділу. В той час коли МВС реорганізують, де він працював більше 20 років, його за гроші поновлюють з пенсії в кадрах МВС України та призначають в ГУДФС України. Незважаючи на те, що мешкає він у м.Львові, але посаду отримує в м.Київ, щоб в подальшому виконати заказ Рябого та розібратись з начальником Львовського підрозділу, який не витримав тиску та повів себе «неправильно» (матеріали карної справи проти Порхуна, 1 заступника Рябого (Хабар), протокол про корупцію відносно особисто Рябого ). Він очолював замовлену Рябим перевірку (тривалістю 1 міс у вересні 2011 р.) і зараз Токарчук разом з начальником відділення експедиціїї ГУДФС України майором внутрішньої служби Толюпою Олегом Васильовичем відряджений до м.Львова «для наведення порядку» (знову ж таки цікавить питання економії бюджетних коштів на відрядження цих працівників і яка в цьому була необхідність), — підполковник внутрішньої служби Усик Ярослав Дмитрович, заступник начальника управління кадрового забезпечення – начальник відділу комплектування та проходження служби ГУДФС України, вигнали з МВС України (до речі цей достойний офіцер проходить поки що свідком в суді в справі колишнього Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю.В.), його підібрав Кривовязюк С.О.

Окреме питання – це звідки взявся в Службі Устич Сергій Юрійович. Його, будучи заступником ГУДФС України по кадрах підібрав особисто Рябий і «не звернув увагу», що цей в минулому співробітник міліції був звільнений з лав МВС України з діагнозом шизофренія, його знає весь госпіталь МВС України, тому комісію ВЛК на поновлення йому зробили в місті Житомир. Так цей достойний офіцер дослужився в ГУДФС України до того, що його вже не знали на яку ділянку служби поставити, тому що де б його не поставили, там та чи інша відповідальність, а у Устича С.Ю. постійно приступи шизофренії і він постійно та періодично від неї лікувався. Все це закінчилось тим, що в кінці 2011 року у Устича С.Ю. натурально серед білого дня “зїхав дах”, він почав кидаться на співробітників, плюнув та ударив начальника штаба “пана” Беньковського, інших співробітників ГУДФС України, вибіг пан Рябий, наказав викликати швидку допомогу і Устича С.Ю. відвезли офіційно! в психіатричну лікарню, де він і лікується по теперешній час! В грудні 2011 року в готелі ГУ, де Устич проходив службу, бо ніхто з ним не хотів працювати, у нього стався приступ шизофренії, на місце виїзджали працівникі міліції та швидкої, його було госпіталізовано. Всі працівники поліклініки та госпіталю МВС України були шоковані, отже цю людину всі знали, як звільненого шизофреника! Як вдалося замовчати та знову відкупитись, питання як то кажуть риторичне!

До речі сам Рябий пройшов військово – лікарську комісії в лікарні УМВС України в м.Житомир в квітні 2010 року та за станом здоров’я був визнаний непридатним для проходження Служби. Як він може керувати в такому стані без малого тисячним колективом дуже важливої в системі державного управління Служби не може, як мінімум не дивувати, а як максимум хотілось б щоб в цьому врешті-решт розібрались всі структури України, які відповідають за порядок та законність в державних органах!

Мабуть для того і збирається чергова атестаційна комісія ГУДФС України, щоб винести вирок чесному офіцеру – старшому психологу відділу професійної підготовки ГУДФС України старшому лейтенанту внутрішньої служби Юрченку Віталію Вікторовичу (мобільний телефон 0984206730), якому заборонено виконання своїх прямих обов′язків особисто “паном” Рябим, виносячи висновок – психолог в ГУДФС України непотрібний, необхідно цю посаду скоротити. А все це тому, що Юрченко В.В. не впав на коліна перед паном Рябим і не захотів підписувати протизаконні накази на поновлення в МВС України кандидатів на посади в ГУДФС України, які не мають ніякого морального і юридичного права поновлюватись на службі і написав скаргу на ім”я нового голови Адміністрації Державної служби спеціального звязку та захисту інформації України Резнікова Г.А. і має надію, що цей факт не залишиться поза його увагою!

Крім того, як один із останніх фактів в протиправній діяльності “бізнес – генерала” Рябого наведемо зовсім свіженький приклад – в лютому місяці поточного року в Головне управління Держфельдслужби України підбирають ще одного не потрібного в системі МВС України офіцера – начальника управління по боротьбі з кіберзлочинністю Головного управління МВС України в Київській області 53 – річного полковника міліції Ковчана Сергія Анатолійовича. Як цей чолов’яга дослужився в ОВС України до такого віку не зовсім зрозуміло, тому що згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України у полковників міліції граничний строк перебування на службі складає 50 років! Але це проблема МВС України. А ось як, і що більш цікаво, за скільки пан Рябий прийняв на роботу цього полковника, який повинен три роки вже як бути на пенсії – це питання! Ще більш цікавий подальший розвиток цієї афери від майстра цієї справи Рябого: Ковчана С.А. призначають на посаду заступника начальника відділу ГУДФС України в місті Запоріжжя без погодження з керівником підрозділлу в місті Запоріжжя підполковником внутрішньої служби Горбанем Володимиром Володимировичем (мобільний телефон 0504198564), хоча він готував на цю посаду зовсім іншого офіцера, старшого інспектора відділу, який вже виконував обовязки заступника начальника відділу і проходив стажування на цій посаді! Ось так – полковника на підполковничу посаду, наплювавши на законне право призначати на посаду заступника начальника відділу керівника підрозділу (згідно нормативних документів, які регламентують діяльність Служби)! Про цей ганебний факт стало відомо вже і у Верховній Раді України і тимчасово виконуючого обовязки начальника ГУДФС України полковника внутрішньої служби Шкіндера Сергія Васильовича викликали для надання пояснень з цього приводу. Після чого “пан” Рябий почуяв, що запахло жареним і робить такий хід – Ковчан С.А., перебуваючи на посаді заступника начальника відділу ГУДФС України в місті Запорожжя два дні (до речі ні в Головному управління ні в Запоріжжі цього “достойного” офіцера ніхто і в очі не бачив!) подає рапорт на звільнення з лав Держфельдслужби України та ОВС України, в зв’язку з різким погіршенням здоровя! І тепер Держфельдслужба України повинна буде виплатити вихідну матеріальну допомогу при звільненні офіцеру, який прослужив в Службі максимум тиждень за 35 років вислуги в МВС України! По нашим підрахункам це буде складати приблизно 110 тисяч гривень бюджетних коштів! Виникає справедливе запитання – хто, як і чим відповість за цей висловлюючись на жаргоні “бєспрєдєл”?

Ось така ситуація склалась в Головному управлінні Служби, служби яка є однією з найстаріших в Україні, що буває, коли до влади приходять такі, як Рябий та йому подібні! До речі, зараз йде «плідна робота» (поки Рябий в відпустці) по замітанню слідів, “підчищаються хвости”, назначену перевірку по стану справ в ГУДФС України, яку призначав ще колишній голова Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Нетудихата Л.І., проводять люди Рябого (тому що ніхто не прийшов із перевіряючих особисто в Главк!) і можна тільки уявити які відповіді вони дають на письмові запитання перевіряючих! Зараз в Головному управлінні іде тотальна фальсифікація та підтасовка фактів!

Сподіваємось, що наш лист не залишиться без Вашої уваги і чесним та порядним офіцерам не прийдеться більше звертатись в інші інстанції, а в Службі буде наведено належний порядок, тому що всьому є якісь межи, тому, що працювати в такий обстановці стає просто нестерпно, що може призвести просто до непередбачуваних наслідків! Процитуємо також великого полководця Олександра Суворова, який сказав свою знамениту фразу, яка дуже точно відображає душевний стан практично всіх співробітників Служби: “Служить бы рад, прислуживаться тошно!”

З повагою та надією на те, що в нашій Службі нарешті буде проведена об’єктивна, а не формальна перевірка і буде дана належна правова оцінка діяльності генерал – майора внутрішньої служби Рябого Олега Івановича на посаді начальника ГУДФС України! Дуже багато співробітників готові роповісти про злодіяння пана Рябого і його помічників в особистих бесідах і привести багато цікавих фактів їх протиправної діяльності!

співробітники ГУ ДФС України. Лютий 2012 року

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 6

26.09.2012 22:41 старый

жаль что радоваться не долго,

ни один начальник в нашей стране не назначается по моральным качествам.а из тех кто покупал эту должность -не был лучше предыдущего

-посмотрим что прибьет к нашему берегу


1.10.2012 11:05 опытный

Не надо так пессимистично! Служили мы при Кравченко нормально, да и при Климчуке было, вообщем, стабильно! Единственная его ошибка в том, что пригрел уродов этих житомирских! А уж они то потом развернулись! Но есть надежда, что прийдет нормальный человек, нормальный командир!


23.10.2012 13:56 старый

мужики,что у кого слышно по зарплате?

власть меняется -жопа как была так и остается!


23.10.2012 21:26 Z

У нас зароботки повысились — денежное довольствие упало. Хорошо только у активистов, практически как у киевлян.


7.03.2013 0:07 Гусар

Уважаемые коллеги! Поздравляю всех честных офицеров Службы со знаменательным событием! Вчера наш начальник Главка настоящий! генерал! (я это подчеркиваю с удовольствием!не то, что бывший жидомирский недоросток!) Сапко Константин Васильевич представил личному составу отдела во Львове нового — старого начальника подполковника Горлицина Олега Вячеславовича! Олег Вячеславоич — мужчина! респект тебе и уважуха! все очень достойно выдержал и вернулся на белом коне, как настоящий гусар! Как сказал на представлении Констанин Васильевич — считайте что Горлицин был в длительной командировке! Справедливость воссторжествовала! Браво! Рябой, Шкиндер, Кривовязюк, Волков, Беньковский, Порхун, Токарчук и другие более мелкие гаденыши, которые пытались уничтожить Горлицина наверное все удавились от злости и естественно при этом обосрались! Пардон, но из песни слов не выкинеш! А вообще — то, он очень умный человек наш генерал! И Горлицина восстановил, и Фарику в Кировограде по рукам надавал, и Стадника оставил служить, и Волкова увольняет, то ли еще будет! С таким справедливым командиром, действительно, почту за честь послужить! Честь имею, господа!


22.03.2013 0:03 клоп

огда наконец уже эта свора афиристов “оборотней в купленых погонах” исчезнет! (Шкиндерпраститут,Волкойоб,Бен,Корченедоделок).А Шкиндер, всё таки мудак, сука продажная!


4.05.2013 12:13 работник

все конечно правы. но посудите сами убрали Рябого и кто-то заметил изменение в лучшую сторону..всех мучает один вопрос куда уходят деньги которые зарабатывают отделы, куда испарился фонд, деньги в кторый поступали с зарплат работников. как был бардак так он и останется.


Комментировать