Свого часу Віктор Ющенко втратив немало процентів народної підтримки, намагаючись увести в широкий вжиток якісь занадто розумні слова. Людей відверто дратували всі ці «акцепти», над якими тільки один сайт «Обком» потішався разів з двадцять. Це слово з банківського лексикону, що означає «згоду на оплату або гарантування оплати документів» або згоду на підписання угоди, Віктором Андрійовичем вживалося в більш широкому розумінні – прийняття суспільством тих чи інших дій влади. Хитромудре слово, як і сам Віктор Андрійович, в народі так і не прижилося. Тим не менше, населення країни продовжує демонструвати свій пасивний «акцепт» на подальше «поліпшення життя» уже від іншого президента, що неодмінно призведе до його (населення) остаточної деградації.
Менше року тому назад ми з Олександром Данилюком дивувалися з того, як підприємці, які активно протестували проти нового Податкового кодексу, влітку 2010 навіть не звернули увагу на абсолютно неприйнятні й безглузді з точки зору економіки зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тоді він сказав цікаву фразу: «Навіть незаконні й нелогічні рішення стають законами, якщо їх приймає суспільство». Декілька мільйонів дрібних підприємців аж надто спокійно й без обурення погодилися з тим, що відрахування до Пенсійного фонду тепер уже здійснюватимуться не лише із заробітної плати (як у всьому світі), але й з прибутку. Погодилися платити додаткові відрахування, хоча у багатьох з них такої можливості не було.
Не було і в мене. Тому я не заплатив відрахування до ПФУ за четвертий квартал 2010 року зовсім не через принципи чи якесь геройство. Однак, коли 1 квітня інспектор з Управління ПФУ в Подільському районі м. Києва відмовилася прийняти мої звіти, бо в них була відсутня платіжна квитанція за четвертий квартал, я пригрозив подати до суду. Звіти були прийняті. Далі все відбувалося за сприятливими для мене обставинами. Замість очікуваної вимоги від Державної виконавчої служби про примусове погашення боргу, через декілька місяців я отримав повідомлення про те, Управлінням ПФУ в Подільському районі м. Києва був направлений позов до Окружного Адміністративного суду м. Києва щодо стягнення з мене заборгованості в сумі 656 грн. 30 коп. Ще через деякий час прийшло повідомлення з самого суду про відкриття провадження за цим позовом.
Я не буду розлого розказувати про свої заперечення щодо позову, бо вони описані в статті «Чи можна підприємцю захиститися від Пенсійного фонду?» Зазначу лише, що перед їх написанням я відправився на «розвідку боєм» до юридичного відділу нашого районного Управління ПФУ й почув із вуст його співробітників, що не маю жодних шансів виграти справу, оскільки судова практика свідчить не на користь боржників. Чому? А тому, що відповідачі не приходять на судові засідання. Така пасивна позиція підприємців, які не хочуть захищати свої права, мене неприємно здивувала. Але саме ця фраза здалася мені ключовою. І я вирішив неодмінно поборотися.
Я не знаю, чи читала суддя Пісоцька О.В. всю цю мою юридичну маячню на дев’яти сторінках. Однак справа, яка спочатку мала розглядатися в порядку скороченого провадження без запрошення сторін, через те, що відповідач навів якісь аргументи на свій захист, переросла у відкрите судове слухання. Воно мало відбутися 12 вересня.
Хоча, чому маячня? Відсутність відповідачів на судових засіданнях зіграла злий жарт з юристами Управління ПФУ в Подільському районі м. Києва, які розслабилися й у своїй позовній заяві послалися на неіснуючі статті названого закону, однак, так і не вказали статтю, за якою я дійсно є платником обов’язкових страхових внесків до ПФУ. Саме на цю некоректність при складанні позову я просив звернути увагу Високий суд.
А ще я написав, що ПФУ тлумачить законодавство виключно на свою користь. Що діяльність приватних підприємців, які обрали єдиний податок, регулюється не лише ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але й цілою низкою інших законів. Зокрема, Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», який відповідно п.4 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції, має силу закону. Відповідно до нього, суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником цілого ряду податків і зборів (обов’язкових платежів) й, зокрема, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
12 вересня позовна сторона на судове засідання не прийшла. Хотілося вірити, що вона злякалася моїх аргументів, але хтось по великому секрету мені сказав, що в юридичних відділах районних управлінь ПФУ працює так мало людей, що на суди ходити нікому. Отже, судовий конвеєр, який примушує підприємців до сплати боргу, працює автоматично. Саме тому я особливо не здивувався, коли позивачі не прийшли на призначене повторне засідання 27 жовтня. Відтак суддя змушена була прийняти ухвалу, відповідно до якої суд відмовився розглядати позов Управління ПФУ в Подільському районі м. Києва щодо стягнення з мене заборгованості в сумі 656 грн. 30 коп.
Тепер, можливо, я є одним з небагатьох людей, хто виграв суд у ПФУ. Перемога? Не зовсім. Я не почуваю себе «героєм-коханцем» і не можу розповісти про свої «любовні подвиги протягом ночі», бо «вона — не прийшла». Натомість, дуже хотілося б виграти справу по суті, й тим самим створити прецедент. Довести, що нинішня більшість у Верховній Раді є дуже непрофесійною. Що вона штампує закони, де, за висловом Михайла Добкіна, «текст по-дебильному написан». Закони, які вступають у протиріччя не лише з Конституцією та іншим законодавством, але й здоровим глуздом. І ці закони працюють та заважають нам жити лише тому, бо ми їх мовчки «акцептували».
Чи були у мене шанси виграти справу по-суті? Мабуть, ні. Бо суддя Пісоцька О.В., напевне, побоялася б створити цей прецедент. Бо сумний досвід Печерського суду говорить, що переконливі аргументи захисту зовсім не впливають на прийняття рішення. Однак, тут яскраво відкрилася друга сторона медалі. Якщо у ПФУ не знайшлося часу й можливостей, щоб довести до логічного кінця справу проти одного підприємця, то що було б, якби так, як я вчинили декілька мільйонів? Коли по газону ходить одна людина, її штрафують. Коли ходить цілий натовп, влада не тільки дивиться на це крізь пальці, але й може навіть покласти на протоптаній доріжці асфальт.
Я в жодному разі не закликаю до масових неплатежів до Пенсійного фонду. Та й виграна справа уже втратила свій сенс хоча б тому, що тепер підприємців-платників єдиного податку розділили на чотири категорії («Розділяй та владарюй!»). Найбільш активним – ринковим торгівцям – кинули «кістку» (аби вони тільки нею не подавилися), інші протестувати не підуть. Та все ж платники податків та цільових соціальних фондів повинні дати зрозуміти владі, що в цій справі вона повинна діяти професійніше. Не приймати закони, які заганяють підприємців до тіні, а дати можливість їм вижити та розвивати свій бізнес. Для цього їм не треба робити якихось надзвичайних зусиль. Просто треба бути більш організованими й більш послідовно захищати свої інтереси, а не мовчки «акцептувати» чергові експерименти над здоровим глуздом.
Олег Кубах, для “ОРД”
P.S.Уже відчуваю, що будуть коментарі типу: «Жлоб не захотів поділитися з нещасними пенсіонерами», або щось у цьому дусі. Приношу свої вибачення перед пенсіонерами за те, що обділив їх на цілих 650 гривень. А ще порадив би трохи подумати над сьогоднішню свіжою новиною про те, як черговий синок депутата з ПР купив собі футбольний клуб. Сподіваюся, хід моєї думки далі розжовувати не треба…
21 ответ
Депутатські синки живуть за батьківськы гроші, а ви недодаєте пенсіонерам. І вам не соромно рівнятися з мажорами?
А шо ти не жлоб? Не захотів поділитися з нещасними пенсіонерами!!!
Иждевенцы и нахлебники — кровосиси сосущие и откусывающие от государства, никогда не поймут того, кто зарабатывает сам и не просит подачек. Они знают только одно — маловато будет. Когда они растаскивают бюджет на удовлетворение своих всё растущих аппетитов, они не думают о пенсионерах, а с расширенными от алчности глазами и разинутыми пастями видят только тех с кого хочется высосать как можно больше. О чём с ними можно дискутировать?
Чарли, а депутаты где те деньги взяли заработали честным трудом? Или наш общий бюджет распилили?
Суть упрощённой системы единого налога полностью утрачена — нет единого платежа и нет упрощённого учёта. Нужно, чтобы было как раньше — заплатил один раз в месяц налог на один счёт, сдал один раз в квартал отчёт в налоговую, а если есть наёмные, то оформил их и заплатил за них 50% и ВСЁ. Никакой дополнительной беготни, счетов и расчётов . Туча дармоедов в налоговой пусть сами, как раньше переправляет деньги в те фонды какие нужно. А что теперь? Я согласен платить больше, но отчётность должна быть по старой схеме. Я не могу себе позволить бегать по пенсионным и т.д. Я не получаю от государства зарплату, у меня нет выходных, отпусков, больничных и т.д. Я пдачу сам за своё и семьи лечение, обучение и т.д. а ещё я даю работу 5 людям, которые не стоят на бирже труда. ПОСЧИТАЙТЕ ЛУЧШЕ СКОЛЬКО Я И МОИ СОТРУДНИКИ СЭКОНОМИЛИ ГОСУДАРСТВУ ОТ НЕПОЛУЧЕННЫХ ОТПУСКНЫХ, БОЛЬНИЧНЫХ, ПОСОБИЙ И СУБСИДИЙ?
Суть упрощённой системы единого налога полностью утрачена — нет единого платежа и нет упрощённого учёта. Нужно, чтобы было как раньше — заплатил один раз в месяц налог на один счёт, сдал один раз в квартал отчёт в налоговую, а если есть наёмные, то оформил их и заплатил за них 50% и ВСЁ. Никакой дополнительной беготни, счетов и расчётов . Туча дармоедов в налоговой пусть сами, как раньше переправляет деньги в те фонды какие нужно. А что теперь? Я согласен платить больше, но отчётность должна быть по старой схеме. Я не могу себе позволить бегать по пенсионным и т.д. Я не получаю от государства зарплату, у меня нет выходных, отпусков, больничных и т.д. Я пдачу сам за своё и семьи лечение, обучение и т.д. а ещё я даю работу 5 людям, которые не стоят на бирже труда. ПОСЧИТАЙТЕ ЛУЧШЕ СКОЛЬКО Я И МОИ СОТРУДНИКИ СЭКОНОМИЛИ ГОСУДАРСТВУ ОТ НЕПОЛУЧЕННЫХ ОТПУСКНЫХ, БОЛЬНИЧНЫХ, ПОСОБИЙ И СУБСИДИЙ?
У Чарли как в том анегдоте, что яблоки берутся из холодильника. Знает единственный источник своих доходов и искренне считает, что его папа работает волшебником. Согласен с “Предпринимателем”. Хватит власти смотреть на чужие доходы, давно пора посчитать чужие расходы, но особенно свои. Для всех чиновников должны быть декларации не только на доходы, но и на расходы. А то все вокруг сплошные волшебники — декларируют 1000 гривен, а владеют имуществом на миллионы долларов. И никаких вопросов ни кто из них друг-другу не задаёт. А почему? Да потому, что все они считают себя волшебниками на поле Чудес в стране Дураков (про страну это они так считают).
Дійсно!!! Справжній жлобяра!!!!!!!!!!!!!!
Їздить С_У_К_А на іномарці і жлобить гроші пенсіонерам!!!
А як П_А_Д_Л_О сам стане пенсіонером стопудово побіжить в ПФУ із заявою про призначення пенсії.
Жлоб він і в Африці жлоб… бідні пенсіонери…
(скиньте будьласка Ваш зутрічний позов до суду)
Для двох останніх коментаторів і тих, хто піддався на мою провокацію після PS. Привіт із Африки! Ціню ваш специфічний стьоб, але ви прекрасно знаєте, що стаття не про те, як зекономити 650 грн. Я нікуди не дінусь і заплачу ці кошти. Добровільно. Але вони не вирішать проблем пенсіонерів, що виникли внаслідок прийняття пенсійної реформи, а також уходу в тінь сотень тисяч підприємців, які уже не платять нічого. А це вже не смішно.
Олег, чего ты с ними дискутируешь? Им, ни разу не подавшим даже нищим копейки и ворующим с бюджета, тебя не понять. Ну не понятно им, что тебе не жалко 650 грн., что не обездоленным ты не хочешь платить, а не хочешь питать всю эту ненасытную свору, понимая, что какие бы ты деньги не дал нашему бюджету, все они пойдут не пенсионерам, а на удовлетворение роскошной жизни чинуш. Пусть чаще смотрят фрагмент из фильма “Собачье сердце”, где профессор Преображенский ответил своре Шариковых подать на нужды голодающим детям. Даже не советую им читать, чтобы не утруждали заплывший жиром мозг.
Государство Украина не состоялось….Власть под видом демократии захвачена организованной преступной группировкой, которая безжалостно грабит страну ( примеры Росукэнерго,Ливеле, Альтком,Межигирье, погашение долгов облгазов Фирташу)…Они лишили наших детей будущего….Выход один- только революция..
Никогда не подаю милостыню и прошу вас не подавать детям, матерям сидящим с младенцами на руках и дюдям просящим милостыню с животными. Не от жадности и не от безсердечности, а потому, чтобы не поощрять таскать их по подземкам. Знаю, что никаких благ от моего подаяния они не получат, а на наживутся лишь те, кто заставляет из попрошайничать. Наша власть мне сильно напоминает аферистов на попрошайничестве. Под благими предлогами, то на детскую больницу будущего, то в пенсионный фонд, собираются с сердобольных деньги, которые дети и пенсионеры никогда не увидят. Источники финансирования из бюджета долго искать не нужно, вся страна видит у кого реально и на сколько растёт материальное благополучие.
А от цікаво, хто-небудь знає, скільки коштів іде на утримання Пенсійного фонду та всіх його структурних підрозділів? Я працював керівником маленького підприємства пару років тому і у мене зарплата була менша ніж у прибиральниці відділення районного пенсійного фонду…..
Ну и что из того, что я за счет своей ЗП позволяю выплачивать пенсии примерно 5-6 пенсионерам? Они лучше жить стали? У них хватило на комуналку? На еду? На лечение? Нет. И не станет. Да я просто позволяю своей матери пенсионерке нормально жить. Да я трачу деньги чтобы ктото заработал и позволил своим матерям обеспечить достойную старость. Другого пути нет. И весь вопрос в том что наши чудные дебилы у власти не понимают — сокращая самозанятость населения в виде ЧП-ков. Они приносят больше вреда и для людей и для своего чудного Пенсионного фонда. Для комуналки за которую не расчитаются. За общий уровень потребления в стране. Они не запустят экономику. И тогда трындец. Метал и химию люди не жрут и не одевают. На бензине уже экономить стали. Глупо. Временщики. Причем не умные.
Посмотрите о налоговом геноциде http://youtu.be/kAgpLBEH42Q
и о ПФУ Державні злодії. Пограбування Пенсійного Фонду України. Дубль 2 http://svoboda.zhitomir.ua/zhur_ras/derzhavni-zlodi%D1%97-pograbuvannya-pensijno go-fondu-ukra%D1%97ni-dubl-2.html
Хочешь, что б прочли твой опус?
Не пиши на телячьей ”мове”.
30.10.2011 11:26 Ниасилил
Хочешь, что б прочли твой опус? Не пиши на телячьей ”мове”.
Хіба барани телячу мову не розуміють?
“я не заплатив відрахування до ПФУ за четвертий квартал 2010 року зовсім не через принципи чи якесь геройство. ….був направлений позов до Окружного Адміністративного суду м. Києва щодо стягнення з мене заборгованості в сумі 656 грн. 30 коп.”
А я тебе, родной, желаю получать пенсию в размере 219 грн. Т.е. ровно на все заплаченые тобой деньги. Не содержи других пенсионеров, пусть с твоей пенсии ни копейки не достанется депутатам и их детям. ВСЕ твои 219, да хрен с ним, 220 грн пусть станут твоей пенсией. Жируй, бля!
Олег, судя по коментам четко видно -кто работает ,а кто жрет из кормушки которую ты наполняеш. Респект.
Это теперь правило для козлов — по любому поводу лягать Ющенко? Лучше бы с Кровосиськина смеялись и его шефа. Там лаптей и перде.а по лужам немеряно.