Взятися за перо мене спонукав початок статті Саші Сірого «Почему обиделась Европа»: «Не скажу чего-то революционно нового, если отмечу, что за 5 лет «оранжевой» власти Европа и США здорово устали от нее. Пять лет бардака под руководством Виктора Андреевича стали для сторонников сближения Украины с ЕС настоящим разочарованием». Особисто я ладен ще не одну п’ятирічку прожити в умовах такого «бардака», ніж при «стабільності» Януковича, але наведені слова справедливі. Те, що відбулося на Майдані, стається з нацією раз на сто років. Більшість його лідерів бездарно звели нанівець цей порив та колосальні можливості для оновлення країни, і тому для вираження моїх негативних почуттів на їхню адресу мені б не вистачило і цілої статті.
Але все це – емоції, потрясіння повітря, які не повернуть нас назад, до щасливої осені 2004 року, яка, здавалося, відкривала для нас усіх нове, повне надій життя. Не сталося, проїхали. І нам залишається лише робити висновки, вчитися на власних помилках та аналізувати, а чому ж ми опинилися в такому становищі. В цьому процесі емоції зайві. Лайкою в бік Президента Ющенка або когось іншого з колишньої влади вже нікого не здивуєш і нічого не зміниш. Суб’єктивний фактор дійсно зіграв тут колосальну роль, але емоції заважають бачити й об’єктивні обставини. Серед них – конституційна реформа, яка зламала правовий устрій в країні, та явне небажання багатьох країн ЄС бачити України в Європі. Така поведінка наводила на роздуми, невже й справді існує домовленість між сильними світу цього щодо поділу на сфери впливу? Україна своїм прагненням до ЄС зламала їх, але нам дуже швидко вказали на місце під Росією? Дуже схоже…
Чим більше я думаю над цими факторами, тим більше приходжу до висновку, що в тих політичних умовах навіть святі люди, не змогли б і частково задовольнити надто високі очікування більшості населення. Та святих в політиці не буває, а більш-менш адекватні, європейського зразка, можуть з’явитися дуже не скоро. Тож доводиться терпіти теперішніх, які, до того ж, є прямим відображенням електорату. Політики – це наше дзеркало. І якщо ми зараз з огидою відвертаємо свої обличчя від них, не забуваймо, що ми нічим не кращі. І хто знає, чи пересічна «тьотя Маня», яка на кухні криє злодіїв від влади й кричить, що всі вони однакові, сама б не крала, якби (не приведи Господи!) якимсь дивом потрапила на їх місце.
Однак на початку 2005 року на цьому місці опинилися представники помаранчевої влади. Очікування від них були колосальні, й тому нереальні. Хоча б тому, що вже через рік вступила в дію так звана «конституційна реформа», яка не стільки урізала владу Президента, скільки залишила масу білих плям в механізмі розподілу владних повноважень. Саме тому реалізувати свої політичні плани не могли ані глава держави, ані глава уряду. Реформа створила ідеальні умови для правового та політичного хаосу. Хоча спочатку все виглядало не так критично. Оскільки багатьох співвітчизників дуже дістав авторитаризм Кучми з його великими повноваженнями, конституційна реформа виглядала як великий крок в сторону демократизації країни. Але найбільше реформу вітала Європа! Та сама Європа, яка дуже швидко втомиться від «помаранчевого бардаку», якраз і спричиненого цією начебто «демократизацією». «Вас, Іванових, не поймеш!» Спочатку кажете «добре», а потім – «погано».
При чому погано настільки, що за початком впровадження Януковичем «політичної стабільності» лідери ЄС прогледіли авторитаризм на грані самодурства. Спочатку привітали Україну та Януковича в проведенні чесних президентських виборів, начебто в цьому була заслуга Віктора Федоровича. І начебто зовсім не було фальсифікацій, хоча штаб Тимошенко буквально розривав голосові зв’язки, намагаючись довести протилежне.
Потім подумали, що протистояння по лінії Президент Янукович – Прем’єр Тимошенко буде заважати політичній стабільності, й дали можливість переможцю президентських перегонів явно недемократичним шляхом поміняти більшість у Верховній Раді. Хоча більш законно та логічно було б провести дострокові парламентські вибори, за їхніми результатами легітимно сформувати більшість та призначити голову уряду. Натомість, за допомогою парламентських зрадників відправили у відставку Тимошенко – Європа мовчала. Потім не за Конституцією призначили Азарова Прем’єр-міністром – Європа вітала з досягненням «політичної стабільності». Далі – більше. Рішенням Конституційного Суду відмінили конституційну реформу й подарували Януковичу царські повноваження, під які його не обирали, – Європа лише «висловлювала схвильованість».
Якась вона загадкова й незбагненна, ця Європа. Весь час говорить про якісь базові демократичні цінності, але нам так і не зрозуміло, які з них найцінніші. Одразу після торжества демократії в 2004 році, ми всі думали, що тепер уже стали ближче до Європейського Союзу. Але нам поставили шлагбаум. В прямому і переносному сенсі. Ми всі здивувалися, що мешканцям зовсім недемократичної Росії куди охочіше дають Шенгенські візи. Бо, виявляється, вони більш платоспроможні. Отже, головні цінності Європи – економічні?
Потім виявилося, що для лідерів ЄС куди важливішою є політична стабільність, ніж політична конкуренція. Настільки важливішою, що навіть не звертали увагу на явно недопустимі в Європі спотворення народного вибору вираженого в перебіганні депутатів з однієї фракції в іншу. Я вже не говорю про методи спонукання, які застосовували до «тушок» — від підкупу до залякування. Але замість критики, наші європейські друзі не лише вітали нового Президента Януковича, але й надавали йому купу незаслужених авансів. Європа так і не зуміла збагнути справжню природу донецької влади, яка дуже нагадує природу ракової пухлини. Їй байдуже, критикує чи палко вітає її організм. Вона однаково пожирає все.
Спохватилися тільки тоді, коли посадили Юлю. Тепер, виявляється, найбільшою європейською цінністю є права людини, про порушення яких європейці здогадалися лише після вироку судді Кірєєва. Надто пізно – Януковича вже понесло. Саме тому дуже хотілося б запитати у Європи: «Що є більшим злочином – узурпація влади чи кримінальне переслідування політичного конкурента?» І чи не є це переслідування наслідком узурпації? Думається, якби Януковичу після переманювання «тушок» у пропрезидентську більшість дали б одразу по руках так само жорстко, як і зараз, Тимошенко була б на свободі. Й, хто знає, може й досі обіймала б посаду голови уряду.
А, головне, не було б такої критичної ситуації, коли замість асоційованого членства в ЄС українці можуть опинитися в палких обіймах російських братів, які дуже швидко пояснять нашим простим громадянам, що таке «керована демократія», а нашим недалеким олігархам — що таке «державний капіталізм».
Ігор Сурма, для “ОРД”
17 ответов
європа шукає приводи і підстави щоб нас не пускати до себе. в політиках вона бачить клани які переслідують одну і туж саму мету,але відштовхують
суперника не бажаючи нічим ділитись.європа як і украінці бачать ті самі
обличчя які тільки міняються місцями. все це несе загрозу європі і вони
навіть згідні на авторитаризм у украіні аби лише він був прогнозований.
європа розглядає нас як ринок дешевоі робочоі сили та сировинний придаток
яка ім різниця як ми живемо якщо громадянин сам себе не поважає і обирає кожен раз владу яка його гнобить,гвалтує,обманює,грабує. європі
такі громадяни халявщики не потрібні.
А по-моему все гораздо проще. В 2009 году я на одном из сайтов прочитал цикл занимательных статей, подписанных “Адвокаты дьявола”. В этих статьях анализировалась актуальная, на то время, политическая ситуация в Украине и мире, делались прогнозы, в том числе и в отношении поствыборной Украины. Рассматривались варианты победы на президентских выборах Тимошенко и Януковича. Так вот, прогноз развития ситуации в случае победы Янукович во многом совпадает с реальностью. Вкратце, все сводится к тому, что Янукович доводит ситуацию до полного маразма и устраняется от власти в результате народно-освободительного движения, профинансированого Западом. Но освободительная волна на северо-восточной границе Украины не останавливается : в России тоже поднимается восстание, в результате которого Россия, в ее нынешнем виде, прекращает свое существование. Собственно, это и является целью всей комбинации. План назван “украинский гамбит”. Если кто-то скептически хмыкнет, то я не возражаю. Как говорят доблестные паталогоанатомы — “Вскрытие покажет!”
Ребята, не будем расстраиваться. Все решится, когда в стране появиться критическая масса эмигрантов (арабов, негров …).Вот они и сделают революцию. А наш народ вылечит только атомная бомба. Об этом говорили еще диссиденты в советское время
Стасе, я розумію, що зараз “всяке лико в строку”. Але нащо публікувати оце скиглення? Європейці, “помаранчеві політики”, “сильні світу цього”, “пересічна тьотя Маня” — ну всі підвели під монастир. Аффтар весьма обескуражен. Він втратив віру в людство!
Типовий опус для певного прошарку професійних “націонал-демократів” — “інтелігенція”, “митці”, “соціологи-політологи”, “громадські діячі”, “експерти” широкого профілю. Такого лайна вистачає на УП, де вся ця п…дота веде свої убогі бложики, роками переливаючи з пустого в порожнє. “Васісуалій Лоханкін і проблєма русскай ревалюциі”.
Те, що воно “проти антинародної влади” — пусте. Ніякої користі ці трутні не принесуть, бо вони не є професіоналами. Хоч у чомусь. І національну ідею, і демократичний устрій — “Республіку”, мають будувати зовсім інші. Їх і було б цікаво почути.
Нізачот, карочє.
Я, канешна, понимаю, что сайт бютовский. Но все же… Не надо все валить на ВАЮ. Он не безгрешен, но и белая пушистая ВОНА во многом виновата. Не надо было тянуть на себя одеяло. Хотелось быть хозяйкою земною и владычицей морскою. А бог — не фраер. Вот теперь правильно или не правильно, но сидит. Не надо было разваливать оранжевую коалицию и втихаря делить с ПРдунами власть. Две партии, выборы президента парламентом… Поделом григянше.
Знаете, сегодня вернулся из Италии. Честно скажу — ситуация удручающая, поэтому, когда я слышу крики что нам, мол, пора в Европу, хочется спросить: “А что тебе с той Европы? Ты хоть знаешь, ЧЕМ это окончиться?” Отвечу: свалкой для эмигрантского мусора и одновременно каналом переправки их в Европу. Страной, куда будет сваливаться европейский отвар НЕЛУЧШЕГО качества, что уничтожит нашего производителя. Хотя… кому я говорю? Умные и так все понимают, а дуракам остается лишь одно: орать “Юля Европа” на майданах.
Пан Штефан чешет прям по методичке. И Черкассы вписывает, типа ж не Донецк.
Шо мы имеем? После того, как Папу Донецкого выкинули из приличного еуропейского заведения лицом у грязь, ботам поступила указивка рассказувать нам, шо у Европе “ситуация удручающая”. Плохо там фсё у них в Европах, и будет ишо хужей.
То ли дело наша лепота. Сплотившись под мудрым руководством Людей, наш народ уверенно шагает в светлое завтра. Многое уже сделано. И подданые каждый день ощущают на себе покращення, обещанные Лидером. Но особо радует уверенность в завтрашнем дне, стабильность и поступательное развитие. Народ понимает, шо завтра фсё будет лутше, чем вчера.
Потому новый курс, объявленный сверху — неча нам в тех Еуропах делать. Потому как катящиеся у пропасть еуропейцы могут потянуть за собой и наше встающее с колен богоспасаемое Отечество.
Это еще не выкинули. Еврокомиссары и лидеры стран ЕС накажут его жестко, а может и жестоко. Янукович просто не подумал во, что это выльется. Три знаменательных даты могут опустить его имидж до плинтуса. Его не захотят видеть на инаугурации Путина, ему даже приглашения не пришлют, иначе ни один западный лидер не станет в ряд с гонителем оппозиции, а дальше ЕВРО, олимпиада в Лондоне…. словом обид у него будет как у Лукашенко, но это мизер. Регина сказала на нашу власть навели свой взор все европейские структуры…
Родич Домахи, прошу прощения, что сразу не ответил на ваш пост в теме http://ord-ua.com/2011/10/15/pochemu-obidelas-evropa/?page=2&lpage=1. Если вы этим постом думали мне показать, какое вы быдло, то не стоило напрягаться. то, что вы — ничтожество, которое может лишь оскорблять, прячась за монитором, я и так видел. Ради интереса решил просмотреть историю вашей переписки. заметил одну деталь — вы всегда нарываетесь, но как только вам предлагают встретиться и разобраться по-мужски, сразу куда-то пропадаете, из чего могу сделать лишь два вывода: либо вы проплаченный бот, либо просто трусливое ничтожество. Скорее всего, второе, потому что настолько безграмотному убожеству как-то глупо платить. Возникает ощущение, что перед тем, как писать очередной пост, вы выпиваете бутылку дешевой водки или самогона, после чего выплескиваете здесь всю ненависть к тем, кто богаче вас, все ваши комплексы неудачника. Что ж, продолжайте, за вами очень смешно наблюдать. Кстати, первые козаки появились в моем городе — Черкассы, так что, когда вы называете себя “кизяком”, то просто оскорбляете этих великих людей.
Да не боюсь я никого, а по мужски это как? На саблях, огнестрелом, либо “угадайка”…? И, что за надобность? Вот тебе поле боя, вот тебе оружие (этот сайт) — воюй. Но ты ведь гол как сокол, а я воин, обученный скручивать голову одним движением руки. Меня милок в таких дебрях, и в таких местах учили, что тот, кто направлял меня, мой след потом не зрел. А учили разному,- создавать секты и закрытые сообщества, организовывать беспорядки и свергать правительства…многому учили. Но , мама запретила свое мастерство применять. Кажи що хочеш, але людей не чипай. Вот сижу и не трогаю, а тебе видно сильно тронуть хочется? Ты ведь умник и честь твоя чиста? Но я Домаха, этим все сказано. Ты даже не знаешь языка, русского, украинского, совсем не имеет значения. Ты не знаешь. Махать руками, машет рукой — это не русские и не украинские слова. Махер, мачете, домашка — все это продолжение руки, и ими не только машут. Махать нужно уметь???МА-ХЕРЬЯ, как руки,- ножи такие. Как же ты собираешься махать своими руками не зная против кого махать будешь? Ведь ты даже не знаешь, что махать нужно так, как будто сабля (шашка-косая) есть продолжение…нет не руки, а мысли, ума, что управляет рукой. И читай мои все посты, читай внимательно, я прав, а вашу партию и господина Януковича несет словно молодого хряка. Тупой только тот хряк, словно бестолочь несется на охотника, а охотник просто делает шаг в сторону, а за спиной у него пропасть… с камнями и искусно расставленными кольями… Туда вам и дорога, слушать надо уметь, и не просто слушать, а фильтровать базар по полной. Я вам не барыга, я офицер с 197года и понимаю все от b 49 до B2 и дальше, а вы свои буквари прокурили, кто же теперь виноват? Мой совет тебе, не ищи себе на попу приключений, видел как афганцы Раду брали? Так то меня еще там не было, а если вы и таких зацепите то от вас порох останется, порох не тот , что в патронах…Но тему я поднял конечно губительную для вас, могу и продолжить… но еще есть время, а мои бывшие подруги (и друзья тоже)по интер* роют землю вовсю. Смекаешь, даже фотографироваться с Януковичем теперь для них западло…
Штефан, хватит врать, а если не знаешь, что к чему, то и подавно. Казаки жили и до Черкасс, а какцапы прозвали казаков черкасами, по своему незнанию. Просто исторически так сложилось, как и то, что кизяк клали на голову Кошевому Атаману, чтоб наперед помнил, что вышедший из кизяка, кизяком коронуется, и чтоб знал, что в кизяк всегда и возвратить могут. Об этом забыли вы все, а прежде всего господин Янукович.
Домаха, если твое поле боя — этот сайт, так сиди на нем и не рассказывай как бы и кого бы ты “воспитывал” в реале. В отличие от тебя я совку не служил, но, поверь, набить пятак смогу. А холодное и горячее оружие не ношу, потому что уважаю Закон своей страны. Так что, будет желание доказать мне на деле свою крутизну — пожалуйста, ВЕЛКАМ ТУ ЧЕРКАССЫ. И кстати, то, что Черкассы — Родина козаков, доказывает то, что первое упоминание о козаках встречается в письме крымского хана турецкому султану, в котором он жалуется, что ЧЕРКАССКИЕ козаки разграбили его галеру. Кстати, поинтересуйся, откуда был первый основатель сечи — Дмитирий Вишневецкий, он же Байда. Так что не надо примазываться к былой славе МОИХ предков. Ты смотришь на Запад, а значит, уже пошел против православия и козачьих вольностей.
Штефан, тебе сказали, что прежде чем чистить кому-то пятак, нужно позаботиться о своем. Это первое, а второе, мама мне сказала еще в детском садике, что если меня или кого из моих близких, кто-либо обидит, то лишь клятва с поеданием земли обидчиком, с места нанесения обиды,будет минимальным наказанием. Это второе, ну а третье замечание будет вопросительным, сколько раз можно говорить вам всем, сам Янукович однажды рискнул поговорить на оборотах со мной, но и он и его шавки просто поджали хвост и отступили. Понимаешь засранец, я вышел из того возраста когда кого-то боятся, а мой характер и все то, чем меня напичкал “совок” дают мало шансов моим оппонентам. Тебе мокрожопое создание должно быть ясно, что оскорбляя человека, ты ставишь рамки обращения к себе. Если ты мыслишь, что твой оппонент самогонщик и безграмотный лох, то тогда какого рожна споришь? Власть должна отвечать на запросы самого “опустившегося” гражданина этого государства. Она всеми методами должна защищать его, ибо только власть виновата в бедах того гражданина, только власть и никто больше, так учат законы демократии, так написано в церковных книгах. Ну, а моими оппонентами всегда были те, кто позволял себе отходить от указанных истин, а потому превзойти меня проблематично. А поскольку ты не Гитлер, и не Господь, а простой лжец, то сиди и не пикай, лучше учи правду про кизяк и казаков….
Оранжист: “…Поделом григянше”.
Да ты, браток, скорее голубист, а не оранжист, если уж и уточнять, то скорее даже “ВАЮнист”(звучит как “ананист”), а уж никак не оранжист.
Ну, а теперь по сути — поделом недоотравленому еще впереди! Он от него НИКУДА не уйдёт, и никакие грин-карты его не спасут!
Так что не очень радуйся! Это пока еще цветочки, вишенки — впереди!
Рдичу. Ну, если сам Янукович тебя боится, то ты действительно, серьезный человек. Кстати, это не ты Гитлера победил? Ведь Сталин, я так понимаю, тоже дрожал при одном упоминании о страшной Домахе? По поводу алкоголика-самогонщика. Если какое-либо чмо, вместо того, что бы работать, хлещет самогонку, то виновато в этом отнюдь не государство, а исключительно он сам. так что не пытайся собственное ничтожество списать на государство — ты сам виноват в том, что не хочешь работать. И поверь, твоя БАГиня тебе не поможет в случае прихода к власти. ты как был жалким неудачником, так им и останешься. А личной встречи ты боишься. Бывает…
Пане Родич Домахи, та харош Вам с ботами время тратить. Работа у людей такая. Паскудная, конечно. Зато непыльная.
Kortes, стандартный алгоритм действий юлеботов — не хватает мозгов опровергнуть доводы оппонента, сразу начинают орать: “Бот”! Кстати, попробуй еще один юлеботский ход — обвини меня в том, что я работаю на ФСБ.