Сьогодні, 28 січня 2011 року о 14:29 на мій мобільний телефон +380 67 504-1394 я отримав дзвінок з номеру +380 61 764-3343.
Особа яка телефонувала, пересвідчившись, що вона говорить саме зі мною традиційною скоромовкою повідомила щось на кшталт того, що 31 січня 2011 року мене викликають на 10:00 в «Запорожский областной апелляционный суд» з приводу моєї Апеляції на Постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2011 р. про обрання запобіжного заходу тримання під вартою Лабайчуку В.І.
Дивним є те, що, як повідомила згадана вище особа, справа буде розглядатися 31 січня 2011 року о 10:00 не за адресою Апеляційного суду Запорізької області, Проспект Лєніна, 162 у м. Запоріжжя, але в приміщенні яке знаходиться в м. Запоріжжя по вул. Артема, 50.
Це змусило мене зробити контрольний дзвоник на те саме телефонне число +380 61 764-3343. Та сама особа підтвердила виклик та пояснила, що Артема, 50 це — старе приміщення, де колись містився той самий Запорізький обласний суд.
Насправді на офіційному сайті судової влади України (http://court.gov.ua/sud0890/) про якесь «старе приміщення» ніколи не говорилося.
Вислів «старе приміщення» нагадав мені інший.
З цієї є ж справи.
Це відбулося 25 січня 2011 року о 17:35 в кабінеті 121, в приміщенні, яке знаходиться в м. Запоріжжя на проспекті Лєніна 191.
Слідчий прокуратури м. Запоріжжя запитував В. Лабайчука про умови його утримання. Далі пряма мова:
«Допитували в СБУ, коли зараз вже не памятаю Протокол не хотів підписувати, — казали підписуй швидше, інакше повеземо через закинуті заводи »
Дивні речі. Закинуті заводи. Закинуті суди.
Нагадаю, що хлопці Тризубу спиляли голову з бюсту Сталіну, й майже одразу поширили відео цієї «акції» у павутинні.
Наразі їм «шиють» бешкет, «групповой», звичайно. Але насправді слідчі задовольняться лише «терактом».
Якщо Вас це не цікавить, то й не турбуйтеся.
З правдивою пошаною, Віктор Ніказаков, адвокат, захисник Лабайчука В.І.
3 ответа
ТЕРОРИЗМ ТА ХУЛІГАНСТВО
Наше досудове слідство не втомлюється дивувати суспільство своіми перлами. Причому, складається враження, що вони самі дивуються своім відкриттям, типу, “во я сказанув”. Велика справа -гіпсовому статую відбили голову. Якби це була “дєвушка с вєслом”, ось тоді це дійсно чиста хуліганка, причому адміністративна. А ось відносно гіпсового зображення “товаріща ІВ Сталіна” хуліганський мотив відсутній геть, бо слідчі дуже ретельно зібрали докази ідейно-націоналістичного мотиву дій обвинуваченних. Це, стосовно юридичного аспекту справи. Але юриспруденція для вітчизняного “кривосуддя” та досудового слідства має таке ж значення, як шкільний фартушок та вінчальний віночок — символи чистоти та цноти, для професійноі хвойди у портовому борделі.
Значення цієі справи, в дійсності зовсім інше. Потерпілі, тобто комуністи на чолі з губошльопим вождем Симоненкою, які свого часу були використані політтехнологами виборів Кучми2, як пугало для баранів (бо хто тоді реально вірив в реставрацію комунізму — лише клінічні ідіоти), передають прапор пугала для баранів обвинуваченим — націоналістам пана Тягнибока. Але оскількм украінський “бен ладен” з болгаркою в руках виглядає відвертим недоумком, причому не страшним, а смішно-жалюгідним, а на повітряну атаку ці клоуни не витягують. Ось і виходить у Нью-Йорку — ВТЦ, у Москві — панелька на Каширці, а у нас Гіпсовий вождь у Запоріжжі. Яка краіна-такі й теракти. Причому, підірвали вождя відверто за допомогою якогось спецвиробу, скоріше всього детонуючий шнур (треба подивитись фото з протоколу огляду), до якого малюки з “Тризубу” не мають і не можуть мати доступу ні за яких умов. Спектрограмма та вибухознавча можуть визначити, включаючи номер партіі. ВИСНОВОК: зарано бздіти почали яйцеупорні кандидати.
Ничего в этом страшного нет, во всяком случае, для жителей Запорожья. У нас каждый знает, что апелляционный суд Запорожской области располагается в двух зданиях — по проспекту Ленина, где сидит председатель суда, замы, часть судей и несколько залов заседаний и по ул. Артема, где находятся еще несколько залов заседаний и часть судей. Ранее апелляционный суд занимал только здание, после расширения дополнительно получил еще помещения по пр-ту Ленина, отсюда и название здания по ул. Артема — “старое здание”. Рассмотрение дел может проходить в любом здании, в зависимости от того, на какого из судей расписано дело. Так что никакого заговора в назначении дела на рассмотрение в здании по ул. Артема нет. Не надо по этому поводу поднимать волну.
Той хто взірвав голову кату,герой!!Злочинці хто ставили цей обеліск,Злочини Сталіна офіційно признали,Януковича та його владу яке допустила таке до стіни!