Человек не терпит насилия!

ПК та послуги інтелектуального характеру

24 листопада наведеного нижче листа було надіслано на адреси народних депутатiв України Анатолія Гриценка, Миколи Катеринчука, Анатолія Кінаха, Наталії Королевської, Ксенії Ляпіної, Юрія Полунєєва, Терьохіна, Віталія Хомутинника, Євгена Царькова, Тараса Чорновола, Арсенiя Яценюка, а також прес-служби Адміністрації Президента. Копії його надіслано електронними каналами до “Української правди”, “Дзеркала тижня” й Святославові Цеголку (“5 канал”). На сьогоднішній день єдиний з адресатів, хто зацікавився піднятою проблемою, — як не дивно, комуніст Євген Царьков.

Шановні пані та панове! Розумію, що зараз у всіх вас дуже напружений час, але сподіваюся, що хоча б хтось із ваших помічників уважно прочитає цього листа й подумає, чи не варті додаткового обговорення підняті в ньому питання. Одразу скажу, що адресати цього листа можуть цитувати його як приватно, так і публічно, але я просив би _повідомляти_ автора про те, яким чином ви використали наведену нижче інформацію.

Ідеться про досить велику групу підприємців, що надають послуги інтелектуального характеру. Це перекладачі, консультанти, аналітики тощо. Їх економічна діяльність має кілька особливостей, серед яких, зокрема, такі.

1. Ці підприємці надають значну (або й основну) частину таких послуг замовникам у корпоративному секторі.

2. Такі послуги часто надаються за безготівковим розрахунком.

3. На ці послуги існує значний попит на міжнародних ринках, тому велика кількість фахівців в Україні надає такі послуги на експорт. При цьому _разовий_ обсяг експортованих послуг часто є невеликим.

4. Фізичні особи, що надають ці послуги, часто мають високу кваліфікацію у своїй фаховій сфері, що дозволяє їм без використання найманої праці надавати послуги з високою доданою вартістю, а відтак мати великий обсяг послуг у грошовому вимірі й відносно високий для України рівень доходів.

5. Багато хто з цих осіб має, як, зокрема, й автор цього листа, високий рівень правосвідомості й намагаються здійснювати свою діяльність у легальний спосіб.

6. Багато хто з цих осіб відомий, як, зокрема, й автор цього листа, не тільки в Україні, їх послуги користуються попитом не тільки в Україні, й ці особи часто мають можливість вибору місця проживання не тільки в Україні.

У сучасному світі, де розвинені країни характеризуються, зокрема, розвитком “економіки знань”, такі підприємці, — навіть за умов, коли їх загальна частка у ВВП/ВНП тощо є не дуже високою, — складають важливий чинник розвитку економіки та підвищення конкурентоспроможності України.

У процесі обговорення та прийняття нового Податкового кодексу, як і після його прийняття, багато обговорювалися й обговорюються (як у парламенті, так і представниками уряду) проблеми фізичних осіб-підприємців у контексті торговельної діяльності. Згадували також і про підприємців, що надають населенню послуги побутового характеру. (Власне, неодноразово підкреслювалося, що саме на надання дрібних послуг населенню розрахована спрощена система оподаткування. Натомість ті підприємці неторговельної сфери, про яких я згадував вище, опиняються в ситуації, коли багато хто з них змушений буде або припинити свою діяльність, або піти в “тінь”, або переїхати з України до інших країн.

Нижче наведу деякі проблеми, що постають, використовуючи в деяких випадках свій особистий приклад, який, як хочу підкреслити, не є унікальним, а разом з тим, сподіваюся, дозволить краще зрозуміти типові проблеми.

Почнемо з проблем при продовженні використання спрощеної системи оподаткування.

Замовники в корпоративному секторі (див. вище п. 1 в переліку особливостей діяльності) позбавляються можливості відносити на валові витрати виплати підприємцям, що використовують спрощену систему оподаткування, за надані послуги. Враховуючи, що в багатьох випадках витрати на послуги мої й моїх колег складають до 30 відсотків у загальному кошторисі витрат замовників (наприклад, тих юридичних осіб, що займаються організацією заходів для міжнародних компаній в Україні), це призводить до неможливості для замовників отримати кваліфіковані послуги.

Ліквідується можливість легального експорту послуг (див. вище п. 3 в переліку особливостей діяльності). Цей експорт і раніше був ускладнений внаслідок застарілого законодавства України про ЗЕД, валютне регулювання й контроль тощо. (Наприклад, вимога підписання письмового договору для надання послуг на суму 500 євро є абсолютно незрозумілою для більшості іноземних замовників.) Тепер же він стане просто неможливим. При цьому попит на такі послуги з боку закордонних замовників залишається високим. Відтак це змушуватиме багатьох підприємців порушувати законодавство України при експорті таких послуг і отриманні оплати за них.

Немає однозначності в розумінні максимального обсягу послуг, який може надаватися протягом року за безготівковим розрахунком (див. вище п. 2 в переліку особливостей діяльності). Наприклад, автор цього листа надає послуги практично завжди за безготівковим розрахунком, отримуючи готівкову оплату один раз чи два рази на рік. При цьому обсяг наданих послуг часто перевищує 300 тисяч гривень на рік (див. вище п. 4 в переліку особливостей діяльності). Чи це означає необхідність встановлення реєстратора розрахункових операцій, який фактично не використовуватиметься, бо розрахунки будуть безготівковими? Або ж, можливо, це означає необхідність використання РРО навіть для безготівкових розрахунків? Схоже, що про це розробники нового ПК просто не замислювалися.

Це не повний перелік проблем, що постають.

Перейдемо тепер до діяльності таких постачальників послуг на загальній системі оподаткування. Зрозуміло, що бюджет країни та пенсійна система потребують наповнення. Разом з тим, розрахунки показують, що фізична особо-підприємець, отримуючи від надання послуг доходи в розмірі, еквівалентному 2 тисячам євро на місяць (що зовсім не є унікальним — див. вище п. 4 в переліку особливостей діяльності) сплачуватиме податок на доходи та обов’язковий збір на соціальне страхування в розмірі суттєво вищому, ніж, наприклад, такий самий підприємець з доходами в 2 тисячі євро на місяць у Польщі — країні, що є членом ЄС, має вищий від України середній рівень життя, простіші умови для підприємницької діяльності тощо. З урахуванням п. 6 у наведеному вище переліку особливостей діяльності. це призведе до виїзду з України багатьох з тих, хто, як і я, хоче продовжувати свою діяльність чесно й без порушень законодавства.

Чи є така перспектива тривожною для країни — вирішувати вам. Я ж зі свого боку можу додати лише те, що двічі брав участь як постачальник послуг у відповідальних заходах за участю Віктора Федоровича Януковича. Останній раз це було під час його зустрічі з керівником корпорації “Майкрософт” Стівом Балмером. І коли тепер я читаю, що Віктор Федорович заявляє, нібито проти нового Податкового кодексу протестують “корупціонери”, я замислююся: чи уявляє собі Президент України, що ображає при цьому в тому числі й конкретного підприємця-фахівця, якого відповідні служби, мабуть, достатньо аналізували на предмет можливих злочинів тощо, перш ніж Президент потисне йому руку?..

Такі підприємці, як я, не хочуть залишати країну. Ми готові й далі жити тут і надавати свої послуги на високому фаховому рівні, забезпечуючи гідний рівень життя, створюючи одну з основ майбутнього цивілізованого середнього класу й формуючи гідне обличчя України як сучасної держави, яка розуміє, що таке професіоналізм. Чи потрібні ми Україні?..

З повагою

Максим Ілліч Козуб

вул. Танкова, 6, кв. 52, м. Київ

моб. тел. (+380 67) 466-5174

Оцените материал:
54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Поделитесь в социальных сетях:

21 ответ

  1. Максим Ілліч Козуб, щиро дякую за тему. Але кінцеве запитання, нажаль, риторичне. Тому, що відповідь на нього наочна: Ні, не потрібен державі професіоналізм, фахівці не у сфері торгівлі та дрібних послуг. Тобто Україні ВИ не потрібні.

    Можливо я б сказав — МИ не потрібні, але це не буде гарним. Просто розповім дещо про себе. З об’єктивних підстав також вважаю себе фахівцем. Не в торгівлі та послугах, а в аналітиці у сфері права, цивільних відносинах тощо.

    Прибуток від діяльності не йде в порівняння з Вашим за розмірами, але принципово олержується однаково. Сферою діяльності я свідомо обрав допомогу небагатим громадянам, некрутим підприємцям — тим, по кому найболючіше котиться “каміння” з боку владних інституцій, місцевий князівств, сусідніх право-“охоронців”. Тому й ціну роботи я витримував в межах — на бензин та хліб. Кількістю довірителів та інтенсивнісью власної роботи компенсуючи “втрати” з розрахунку “на одиницю”.

    В умовах єдиного податку 200 грн/місяць існувала можливість забезпечувати якісними послугами певне коло малозабезпечений громадян та існувати без жебрацтва не підвищуючі вартість своїх послуг. У запропонованих зараз умовах — неможливо. Без варіантів. Я вже звернувся з заявою про вихід з числа підприємців.

    Правда, віїхати з України я не не бажаю, але подих майбутнього жебрацтва або протиправної діяльності відчуваю добре.

  2. Have you got your legal degree from a secondary school? I haven’t found a single letter in your CV about formal legal education, or even courses you completed — samozvanets!!!!!!!!!!!!!!!!!!
    Do not write that you are a lawyer. It seems that you are the same “highly qualified” translator/interpreter like a lawyer. Do you really know something on international law?

  3. А чего такой кипишь с восклицательными знаками? :))) Есть и формальное юридическое образование, и определенная практика. Кроме того, разве я писал, что я адвокат? В отношении международного права отвечаю — нет, такого опыта у меня нет.

    А всё-таки, что Вас эдак взъярило? 🙂

  4. Перепрошую за випадково відправлений (іще й двічі) недописаний коментаор

    Серому: Слава, похоже, обращался ко мне.

    Славі. Перш за все, англійська явно не є Вашою рідною мовою, тому я би пропонував спілкуватися якоюсь із тих мов, які Вам рідніші й даються легше. (Якщо зручніше російська, скажіть, і я на неї перейду.)
    Тепер про головне. У мене дещо нетрадиційна біографія. В житті я змінив щонайменше три професії, що зазвичай потребуюьть вищої освіти. Став свого часу правником Могилянки, а потім представництв двох невеликих інофірм, без юридичного диплома, потім власкором найбільшої на той момент всеукраїнської газети — без журналістського, і, нарешті, п’ятнадцять років тому став займатися перекладом без перекладацького чи мовного.

    Про міжнародне право ми з Вами можемо поспілкуватися окремо, коли буде час. Зараз можу лише сказати, що коли ми свого часу познайомилися з нині покійним Леонідом Юзьковим, Він дивувався, що не пам’ятає мепне серед кращих студентів, і не міг повірити, дізнавшись, що я не тільки не закінчував юрфак, але й жодного дня там не вчився.

    Що ж до моєї перекладацької кваліфікації, то не хочеться перетворювати “ОРД” на сайт, присвячений обговоренню моєї скромної персони, але оскільки Ви торкнулися цього питання, то скажу, що на сьогодні я є одним з двох найдорожчих фахівців України, щро займаються спеціалізованим перекладом у кількох предметних сферах. (Другий — мій постійний партнер по перекладацькому ремеслу, з яким ми часто працюємо разом.) Якщо Ви присутні, наприклад, в LinkedIn, то можете почитати, що про мене (Maksym Kozub) там пишуть інші у своїх рекомендаціях. І думка цих людей, фахівців у різних сферах, з ґрунтовною освітою тощо, як і думка інших людей — працівників (від розробників і маркетологів до вищого кеівництва) Intel, Cisco, Microsoft, Samsung, провіддних світових та українських банків та інвестиційних фондів, юридичних фірм (а серед моъх замовникыв був ы дехто з Silver Circle, якщо Вам відомо, що це таке), Світового банку.
    а також думка тих студентів, аспірантів та їхніх керівників, що цікавляться моєю оцінкою якихось глибоких фахових питань, думка колег з Американської асоціації перекладачів, на ювілейній 50-й конференції якої у Нью-Йорку минулого року блискуче пройшла наша з двома американськими колегами доповідь з юридичного перекладу і на наступні конференції якої мені пропонують подавати доповіді, думка польських, російських та інших колег, що так само запрошують мене хто на свої конференції, хто провести майстер-класи, бо вважають, що я можу їх чогось навчити, — так от, думка всіх вищезгаданих про мій фаховий рівень цікавить мене, перепрошую, більше, ніж Ваша.

  5. Сірому і автору:
    тому, що будь-якою справою повинні займатися професіонали, а не проффесіонали. Наприклад автор пише в своєму CV, ща він ” I had to use my knowledge of both Ukrainian and international law to help people understand the differences between the legal systems, etc.” Сказавши це, можу зробити висновок, що він не розуміє навіть таких понять як “українське право”, “міжнародне право” і “правові ситеми”. Хто закінчив хоча би два курси юр. факультету відповість, що є міжнародне право (публічне і приватне), а є різні правові системи, наприклад: континентальна, англо-саксонська (прецедентне право)etc. Не може бути “універсальних правників”, а самозванці — так, які беруться допомагати людям у всіх галузях права, а на виході — абсолютний 0.
    Сірому: прошу знайти в CV М.К. інформацію про те, що він закінчив юридичий факультет ВНЗ будь-де (тільки не юридичного факультету сільскогосподарського коледжу). http://kozub.in.ua
    М.К. підкоректуйте своє CV. А, що таке з аглійської “lawer” я знаю і навіть різницю з “liar”
    Вибачте за нестриманість, я за освітою юрист, працюю не в Україні, на жаль. По роботі приходиться читати десятки CV таких “юристів”. Як правило вони (CV) подорожують до урни….
    З повагою,

  6. автору:
    я не перекладач, а юрист, тому не можу сказати про Ваш професіоналізм, як перекладача. а про юриста — так.
    Звичайно англійська не рідна для мене мова (Як ви догадались, за ім’ям :)(жарт!) ). Але навіть, не будучи перекладачем, можу сказати, ща і Ваша не рідна — CV написане “англійськими буквами”, а зміст і побудова речень славянська….

  7. М.К.:
    з трьох перших коментарів можу зробити висновок, що Сірий і Максим Козуд одна і та ж персона.
    Як що так у Вас все добре на профевійному поприщі, то не рорумію, навіщо робити рекламу самоу собі на ORD.
    І наостаток, з радістю відписую Вам Українською, бо вже давно нею не спілкувався.
    І ще, мати дві рідних мови не можливо і не логічно, підкоректуйте CV.
    До зустрічі….

  8. Славі.

    Формулювання у CV лійсно дуже вдале. Повірте, мені дуже рідко взагалі потрібний цей документ, і якщо я його зараз уважнол перечитаю, то й сам знайду паору помилок, які там, мабуть, не один рік залишаються. Нічого хорошого в їх наявності немає, але й дже страшного теж немає. Можу сказати Вам і більше: сайт, куди Ви заходили, мені не потрібний, робився “на коліні”, коли набридло відповідати колегам, що дивувалися “Як це: Ви — й без сайта”.

    Про теорію правових систем, про їх конвергенцію тощо можемо поспілкуватичя окремо. Ви, мабуть, Дженкса тощо цитуватимете з голови краще, ніж я, ну то це й не дивує: Ви, очевидно, продовжуєте правничу кар’єру, я ж давно йду іншим шляхом. Щоправда, іноді зрідка згалую свої “старі часи”, — наприклад, коли розробляв собі під спільні з колегами замовлення договір про покладання послуг к певній частині. (Чесно скажу, що є пов’язані з цим речі, на аналіз яких. мабуть, ніхто крім Разбаша на пострадянському просторі не витратив більше часу, ніж я :).) Або, наприклад, проблема мішанини між “посуб’єктним” і “попредметним” принципами регулювання, кокнретнивідображена в

    Не може бути “універсальних правників”, а самозванці — так, які беруться допомагати людям у всіх галузях права, а на виході — абсолютний 0.

    Згоден абсолютгно, тільки не знаю, яке відношення це має до мене. Я, наприклад, ніколи не міг сказати, що дуже добре знаю кримінальний процес у різних системах (хоча й знаю його краще гне тільки від більшості співгромадян, але, думаю, й від лосить багатьох з тих молодих правників, які з ним практично не стикаються (цивілістів тощо). Ну то я ніколи й не претендував на те, щоб лізти у цю галузь і тимбільше комусь у ній допомагати…

  9. Перепрошую, ще не звик до теперішньої клавіатури й випадково відправив недописане.

    Ось те, що випало.

    Або, наприклад, проблема з мішаниною між “попредметним” і “посуб’єктним” принципами правового регулювання певних видів діяльності, конкретний прояв якої знаходимо у формулюваннях деяких постанов НБУ на кшталт того, що “громадяни, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності” не можуть здійснювати інвестиції за межі України в готівковій формі.(Автори просто не замислилися, що згідно за законодавством інвестиції можуть здійснюватися і не з метою отримання прибутку, а заради соцівального ефекту тощо, а відтак можна сконструювати приклад інвестиції, яку здійснює _не в порядку підприємницької дільності_ громадянин, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. У мене на цю тему був практично жописани

  10. …практично дописаний позов до адмінсуду (просто з теоретичної цікавості) з оскарженням відпвіднох постанови НБУ.

  11. Шрифтові виділення вище — не мої, якась особливість ”ОРД”.

    Славі. Я абсолютно не знаю, хто такий “Сірий”, й не знаю, звідки у Вас взялися такі припущення. Я _завжди_ виступаю на всіх мережевих майданчиках під власним іменем (хіба що молжу там, де не можна вживати пробілів в уменах, написати через підкреслення або “МаксимКозуб” разом, вдити латиницю замість кирилиці тощо). І готовий завжди повторити будь-кому при очній зустрічів все, що сказав заочно. Це частина моїх принципів.

    Якщо ж Ви сприйняли все написане вище як рекламу, то мені прикро. В коментарях я лише відповідав на Ваші припущення, серед яких було дещо образливе. Ну а публікація мого листа на ОРД взагалі була ініціативою не моєю, а Речинського. Я не заперечував, бо це просто спосіб привернути увагу до загальної проблеми, про яку ніхто не говорить у такому обсязі, як про проблеми базарних торговців. Ми не раз обговорювали її останнім часом, наприклад, з колегами-перекладачами (див., наприклад, http://www.proz.com/forum/translation_in_ukraine_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA% D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96/173236-%D0%9 D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8 %D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD %D0%B8.html). Дехто з колег закидав мені, що я вже збираюся їхати (а можливість таку маю дуже давно, й дійсно можу обирати, де жити з достатнім комфортом тощо), не зробивши, мовляв, усього можливого тут, в Україні, для боротьби з ідіотизмом нового ПК. Тоді я й написав свого листа.

    Що ж до двох рідних мов, то неможливість їх мати — це Ваша особиста точка зору, яка не є для мене приводом щось змінювати у своїй автобіографії. Якщо почете почитати шось серйозне й цікаве на цю тему, можу порадити почати, наприклад, http://books.google.com.ua/books?id=70UUGw7UM6AC&printsec=frontcover&hl=ru#v=one page&q&f=false

  12. Славі

    Ще про формулювання з “both Ukrainian and international law”. хоча, повторю, я міг сформулювати це й більш вдало, скажу разом з тим, що це формулювання не є аж так помилковим. Пропоную Вам, яе _освіченому_ правникові, що володіє англійською, поміркувати над тими _різними_ визначеннями, що в різних випадках мають (у тому числі й правники!) на увазі, коли кажуть про “international law”.

  13. дуже дякую, дійсно цікава праця. Перечитаю уважно на вихідних.
    Хочу звернути Вашу увагу на п 2.5. The mother tongue — our roots.
    Я це мав на увазі, коли говорив про неможливість мати дві рідних мови. Як на мене, то поняття “Bilingualism” and “Mother tongue” не тотожні. Можна бути дво- трьох і т.д. мовним, але рідна мова одна, автор книги, яку ви мені порекомендували слушно зауважує, що рідна мова може мінятися протягом життя людини. І ще, я ніде не зустрічав вживання “Mother tongue” в множині, тільки в однині….
    В нас ніч,
    всього доброго.

  14. Добраніч і Вам. Коли прокинетеся, почитайте, як матимете час, ту цікаву працю далі. Там далі прямо аргументується, що two mother tongues цілком можливі. Якщо одразу не знайдете, я Вам пізніше кину посилання на конкретні сторінки. Ну п пропоную в будь-якому разі перейти з цим усім в електронну пошту, бо теми нового ПК це аж ніяк не стосується (з цим твердженням Ви, сподіваюся, погодитеся :)).

  15. Боже, куда я попал! Слава, чтоб не отвечали не те, кому Вы адресуете реплики, пишите ник адресата. Кстати, как я понял, стартовая статья касалась исключительно оценки Налогового кодекса с определенной позиции. И зачем сюда завизжал Слава с очередями из восклицательных знаков, да ещё с рентгеновским зрением, можно только догадываться. :)))) Спешу успокоить славного Славу — я не он, там не тут, он не я. С чем спешу откланяться с этой ветки по-быстрому и навсегда. Нехай оппонент Славы сам расхлебывает проблемы такой странно-горячей реакции на вполне мирную статью. :)))

  16. Серый, я думаю, всем уже понятно, что Вы не я, я не Вы, и здесь не тут :).

    Кстати, как я понял, стартовая статья касалась исключительно оценки Налогового кодекса с определенной позиции.

    Именно так.

    С чем спешу откланяться с этой ветки по-быстрому и навсегда.

    Зачем же. Вам, кажется, тоже есть что сказать. Я, например, не задумывался глубоко над ситуациями типа Вашей (сознательное оказание услуг только “социально уязвимым” клиентам). Сам кому-то помогаю, но модель другая (зарабатывать на услугах для нормально платящих клиентов, при этом иметь возможность иногда что-то делать на условиях благотворительности). Задумался. Интересно. Правда, возник вопрос: не является ли эта ситуация слишком “внерыночной”? Т.е. я бы скорее представил себе, что не _Вы_ сознательно снижаете цены до уровня “на бензин и хлеб”, а кто-то спонсирует _Ваших клиентов-. Так сказать, монетизация льгот.

  17. Гм… Максим, не ответить на прямое обращение было бы с моей стороны невежливым.

    У меня на основании опыта выработалось стойкое убеждение, что сейчас “нормально платящий клиент” — это рафинированная сволочь, напихавшая свой курдюк за счет мошенничества и грабежа. До ощущения разбоя, как источника их платежеспособности, не доходил. Видимо, мелковат я для того, чтобы разбойники обращались за помощью. Кстати, в последнее время потребность в услугах юристов (в истинном и нравственном смысле этой профессии) резко падает. Денежные пацаны решают вопросы проще. Своими ушами однажды выслушал такого буратину: “Мне ваши консультации не нужны — судья сам знает, как написать. Достаточно передать ему необходимую сумму”. Так вот с такими уродами я не работаю. В защите ПРАВОМ (уже почти безнадежной, надо сказать) нуждаются как раз те, с кого уже ободрали шкуру, но ини еще трепыхаются.

    Да, Максим, это вовсе не рыночные отношения. Я просто продолжаю свою службу в одиночку. К рынку на ниве права, как и на рынке медицины, я так и не смог привыкнуть, не смог с этим согласиться. Ведь человек в своем ЧЕЛОВЕЧЕСКОМ праве должен быть обеспечен защитой НЕЗАВИСИМО от наличия у него в данный момент денежных знаков.

    Это тема, знаете ли…

  18. Серый, спасибо! Вас услышал, т сказать есть что, но, чтобы не плодить здесь комментариев не об НК, предлагаю продолжить электропочтой. (maksym.kozub[гав-гав]kozub.in.ua)

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Читайте также

Минэкономики практически не поддерживает экономическое развитие

Минэкономики практически не поддерживает экономическое развитие

За три месяца ведомство не продемонстрировало практического стремления ни помочь бизнесу, ни защитить его от вредительских инициатив. За экономическое развитие в стране отвечает Минэкономики. Три месяца…
Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Великий махинатор Ирина Долозина: грязные схемы «скрутчицы»

Ирина Долозина -- чемпион по "скруткам". При всех начальниках
НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

НЕНУЖНОСТЬ ГОСУДАРСТВА

Последние российские новости впечатляют. Бывший журналист «Новой газеты» Сергей Канев пишет, что под Питером была обнаружена частная тюрьма с крематорием.…
НОВОСТИ