Початок статті http://ord-ua.com/2010/10/04/u-ahmetova-zavelas-krisa/?lpage=1
Історія про те, як Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін пропонував віце-прем’єру Андрію Клюєву 40 млн. доларів, буде неповною, якщо не розповісти про роль Равіля Сафовича в розбудові молодої української демократії. Ще б пак: саме завдяки підтримці Сафіулліна розцвів талант «польового командиру Майдану» Юрія Луценка на теренах «Народної самооборони», оскільки Сафіуллін, користуючись іменем Рената Ахметова, прикривав джерела фінансування «Народної самооборони» та її засновника Жванії від прискіпливого ока Генпрокуратури й СБУ. Це не дивно, позаяк і Жванія, і Сафіуллін, і нинішній голова парламентської фракції «Наша Україна – Народна Самооборона» Микола Мартиненко ось вже кілька років поспіль харчаться з того, що разом крадуть кошти, призначені для проведення ремонтних робіт на атомних електростанціях.
Розподіл українських, так би мовити, «політиків» (відносно Сафіулліна слово «політик» так точно треба брати в лапки) на «помаранчевих», «біло-блакитних», «червоних» і ще бозна яких існує лише в розпаленій уяві глядачів усіляких «шустерів». В Україні немає й не може бути політичних партій – є бізнес-клуби, члени яких заробляють свіжу копійку на розкраданні державного бюджету. Саме для цього «політики» і йдуть у владу.
Непримиренні, здавалося б, ідеологічні опоненти щодня тішать виборців тим, що б’ються в сесійному залі парламенту чи виливають один на одного цебра словесних помиїв у студії «ТРК Україна». Але варто відключити телекамери, як політичні «вороги» миттєво заспокоюються та простують разом у сауну чи ресторан, щоби обговорити черговий комерційний проект.
Комерція для них – це поцупити десяток мільйонів з бюджету, який наповнюється за рахунок отих самих телеглядачів. Тому частину вкрадених коштів «політики» витрачають на підтримку усіляких рекламних проектів типу «Народної Самооборони» в сподіванні відволікти платника податків від думки, що насправді вся ця «еліта» веде своє походження з однієї вигрібної ями. Платник податків твердо переконаний у покращенні завтрашнього життя вже сьогодні й, покипівши біля телевізора, лягає спати умиротвореним. Оскільки бачить, як «Самооборона» Жванії заповзято бореться з Партією Регіонів Сафіулліна, а Борис Колесников гнівно таврує Юрія Луценка. А в цей самий час Жванія і Сафіуллін дуетом «пилять» бюджет.
А якщо ж сам «політик» не може (не здатен, огидно, не має часу) чесати язиком про «народні інтереси», він на ті ж вкрадені гроші наймає професіональних клоунів – на кшталт Юрія Луценка або Михайла Чечетова.
Втім, не все так безхмарно в середовищі «еліти». Державного бюджету на всіх не вистачає й крадії змушені гуртуватися в зграї та мітити територію, відганяючи конкурентів. Якби б не боротьба дурних і жадібних хижаків за місце біля бюджетного корита, Україні вже давно настав би гаплик. Але, дякуючи Богові, ще не вмерла Україна, а ця політична сарана досі не зжерла залишки держави. Бо кращі представники «еліти» чимало сил віддають на внутрівидову боротьбу з братами по розуму.
Найвеселіше ж, коли «політики» починають викривати корупцію в лавах конкурентів. О-о-о, це — справжні іменини серця. Чого лише варті ескапади Бориса Колесникова на адресу того ж Сергія Льовочкіна:
«Чиновник, причем мелкий, который ездит на бронированном «Мерседесе» ценою в полмиллиона долларов, имеет десяток охранников, а перед обществом не сможет задекларировать даже законную покупку автомобиля «Жигули». Кому-кому говорить о коррупции, только не Сергею Левочкину. Посмотрите на его биографию. Где он работал всю свою жизнь? Он с пеленок, как говорится, в чиновниках».
Заперечити сказане щодо пана Сергія ми не наважимося – дійсно, не здатен керівник Адміністрації Президента задекларувати свої чесно нажиті статки. Фантазії, мабуть, не вистачає… Але й Борис Вікторович чи навряд зможе публічно пояснити походження тих 40 млн. доларів, які його найближчий соратник і прямий підлеглий Равіль Сафіуллін пропонував за «дах» віце-прем’єру Клюєву. І якщо Дмитро Табачник, зі слів Колесникова, «музейный вор и профессиональный клоун», то як тоді назвати Сафіулліна – футбольний злодій і клоун-аматор? І хто тоді сам Колесников – трепло-базікало?
«Брат Ріната»
Тріо Жванія-Мартиненко-Сафіуллін склалося на початку 2008 року, невдовзі після позачергових виборів до Верховної Ради, коли Жванії вдалося поставити свою людину на МВС України та повернути в НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського разом з прикормленими управлінцями.
Навіщо Сафіулліну були потрібні «любі друзі» – очевидно. Без їх дозволу ніхто б у «Енергоатомі» за часи «помаранчевого режиму» розмовляти з Сафіулліним на цікаві теми не став би.
Ці два високі достойники – Давид Жванія та Микола Мартиненко – недарма в 2004 році кілька разів постояли на сцені Майдану. На подяку за видатну роль у перемозі «помаранчевої революції» вони отримали право формувати керівні органи «Енергоатому», відтіснивши на задвірки колегу по «помаранчевому» табору (а нині – народного депутата від Партії Регіонів) Андрія Деркача.
Даремно Андрій Деркач ганьбився в помаранчевому шарфику – «Енергоатом» відійшов не йому, а Жванії та Мартиненку.
А вже вірний Жванії менеджмент «Енергоатому» закупляв за божевільними цінами потрібні атомним електростанціям устаткування, роботи й послуги лише у тих фірм-посередників, на які вказував Давид Важаєвич.
І нинішній президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Олександрович Недашковський, і перший віце-президент Іван Михайлович Фольтов, і директор по ремонту Віктор Володимирович Урбанський – всі вони беруть корм з рук Давида Важаєвича та Миколи Володимировича під наглядом «смотрящєго» від Жванії, віце-президента з економічних і фінансових питань Юрія Анатолійовича Резуніка. А також куми Жванії й за сумісництвом – виконавчого директора з юридичних питань і економічної безпеки Наталії Павлівни Мотусевич. А директор «Атомкомплекту» Валерій Олександрович Васильков – той взагалі є колишнім директором легендарної фірми «Брінкфорд», що належить Жванії та Мартиненку.
Якщо хтось думає, що запобігти розкраданню коштів через фірми-метелики може тендерна процедура закупок, той дуже помиляється. Директором департаменту забезпечення тендерних процедур НАЕК «Енергоатом» є така собі Надія Петрівна Матищук, все з тієї ж славної команди. Надія Петрівна підпорядкована безпосередньо Наталії Мотусевич і прибула до Києва з м.Кузнецовськ Рівненської області, де має куплену на кошти «Енергоатому» квартиру за адресою мр-н Перемоги, буд. 16. Але й у Києві Надія Петрівна не залишилася без даху над головою – «Енергоатом» в особі першого віце-президента Івана Фольтова у 2008 році видав їй безвідсоткову позику на придбання квартири в будинку №21 по вул. Чорнобильській.
Як Надія Матищук відпрацьовує свій хліб, квартири й високу довіру ми оповіли в першій частині статті, де йшлося про те, що дві належні Сафіулліну фірми – ТОВ «МКС-Енерго» і ТОВ «Техенергокомплект» — створювали ілюзію «конкурсу» під час укладання договору на закупівлю системи контролю рівня теплоносіїв над активною зоною для Рівненської АЕС. Обидві фірми подали абсолютно ідентичний пакет документів, при цьому ані пані Матищук, ані пані Мотусевич не помітили, що тендерна пропозиція складає 30млн. грн., у той час як напряму у виробника ту ж саму систему можна придбати максимум за 16,5 млн. грн. (а фактично вона була куплена й змонтована за 7 млн. грн.).
Але й Сафіуллін був потрібний Жванії та Мартиненку. Бо капітал Сафіулліна, з якого Равіль Сафович безбожно стриже проценти – це ім’я найбагатшої людини України. Сафіуллін крізь представляється як двоюрідний брат Рената Ахметова, а також запевняє, що він користується абсолютною довірою з боку Віктора Януковича. Народ у це вірить. Та й як не повірити, якщо Равіль Сафович любить оповідати, як Віктор Федорович у 2006 році саме йому довірив відвезти 300 млн. доларів Сан Саничу Морозу в якості подяки за утворення парламентської коаліції між ПР, комуністами та соціалістами? Як запевняє Сафіуллін, цю захмарну суму завантажили в його джип у офісі на Липській і він повіз ті гроші до «социків». При цьому нікому зі слухачів оповідань Равіля Сафовича навіть не спадає на думку, що для перевезення такої кількості готівки потрібен вантажний самоскид.
Як би там не було, Сафіуллін був конче потрібне Жванії, щоби уберегти кримінальний «бізнес» керманича «Народної Самооборони» (цікаво, хто таку назву придумав – Жванія чи Луценко?) від підступів конкурентів, які користувалися послугами заступника Генпрокурора Ріната Кузьміна. Звання президентського кума Жванію вже не рятувало, горшки з Ющенком було побито й Давид Важаєвич змушений був самотужки шукати виходи на Головне слідче управління ГПУ – про всяк випадок, якщо раптом його афери привернуть увагу правоохоронців. Власне, ніхто б за безплатно не став би закривати очі на його витівки, але проблема полягала в тому, що Кузьмін не у всякого візьме гроші.
Та й і у взаєминах зі Службою безпеки України у Давида Важаєвича через все того ж Ющенка наступила чорна смуга. Тож вони – Жванія, Мартиненко й Сафіуллін – просто були приречені на те, щоби красти втрьох. Мартиненко «організовував схеми», Жванія забезпечував прихильність менеджменту «Енергоатому» та прикриття з боку Міністерства внутрішніх справ України, керувати яким поставив свого клоуна, а Сафіуллін від імені Ахметова «вирішував питання» у відносинах з Генеральною прокуратурою та СБУ – навіть після того, як Кузьміна відправили «у вигнання» наглядати за додержанням законності на транспорті.
Особливо «спекотна» пора наступила в 2009 році, коли Служба безпеки України зацікавилася кількома фірмами Сафіулліна-Мартиненка-Жванії, що розкрадали «Енергоатом». Передусім, за філейні місця СБУшники взяли довірену особу Сафіулліна Санана Алекперова, підставного власника Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС-Енерго». Більш того, у зв’язку з витівками керівництва Південно-Української АЕС Головне слідче управління Служби безпеки України в липні 2009 року порушило кримінальну справу №493.
Равіль Сафович крутився, як вошивий у лазні, але таки за допомогою тодішнього першого заступника начальника Головного управління «К» Вадима Антоновича Косовського питання «порєшал». За гроші Жванії, ясна річ. Між іншим, зараз з не меншим успіхом Сафіуллін спілкується в СБУ з новим начальником Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Андрієм Федоровичем Кмітою.
Втім, не обійшлося й без казусу. Річ у тім, що Давид Важаєвич влітку 2010 року виділив гроші на те, щоби «закрити питання» по трьох напрямках – СБУ, КРУ і МВС України, де розслідуються три кримінальні справи щодо розкрадання коштів «Енергоатому». Але гроші потрапили лише в Головне слідче управління МВС України (10 млн. доларів ) та Контрольно-ревізійне управління (1 млн. доларів). До СБУ Равіль Сафович сумку з «баблом» від Жванії не доніс. Мабуть, вирішив, що Кміта уважить його безплатно. Ага, не на того нарвався.
У тіні «Піраміди»
Розповімо ще про один епізод злочинної діяльності наших героїв, по якому порушена кримінальна справа №222-9 за ознаками ч.2 ст. 366 і ч.5 ст.191 КК України – тобто за службове підроблення та розкрадання в особливо великих розмірах організованою групою. Як видно з номеру справи, порушена вона в Головному слідчому управлінні МВС України, де й розслідується.
Фабула справи проста, як господарське мило.
Внаслідок аварії на Хмельницькій АЕС улітку 2008 року було пошкоджено п’ять турбогенераторів ТВВ-1000. Знадобився негайний ремонт – згоріли обмотки роторів. Це «негайно» в термінах «Енергоатому» означає півтора роки. І ось чому.
Ремонтні роботи такого ґатунку традиційно виконує польський Концерн «Альстом». Вартість ремонту – біля 150 млн.грн. Плюс – матеріали ще на стільки ж. Але якщо укласти договір безпосередньо з виконавцем, кращі люди країни втратять можливість «наварити». Тоді керівництво НАЕК «Енергоатом», з одного боку, звернулося до Концерну «Альстом» з проханням підготувати пропозиції щодо строків і вартості виконання робіт.
Лист НАЕК «Енергоатом» на адресу Концерну «Альстом». Особливо зворушливо виглядає фраза: «Выполнять работы считаем целесообразным по прямому контракту между ГП ГАЭК «Энергоатом» и концерном «Альстом»
А з іншого – уклало договір з посередником, ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда». Тільки вартість робіт з матеріалами вже становила 630,655 млн.грн.
А як же тендер? – Спитає читач.
Який тендер? – Ось, будь ласка, лист-погодження процедури закупівлі в одного учасника.
Уся ця катавасія тягнулася до грудня 2009 року, аж доки 14.12.2009 не був укладений договір між НАЕК «Енергоатом» і ТОВ «Піраміда» про виконання комплексу робіт по капітальному ремонту п’яти роторів турбогенераторів по технології «Альстом».
Зрозуміло, що всі ремонтні роботи виконували поляки. Але не за договором з НАЕК «Енергоатом» і навіть не за договором з ТОВ «Піраміда». Була задіяна ще одна «прокладка» під назвою «Західноукраїнська енергетична компанія», якій ТОВ «Піраміда» з одержаних 630,655млн.грн. по договору від 24.12.2009 переказало 564,733грн. А вже «прокладка» розраховувалася з Концерном «Альстом».
Як вже зрозумів досвідчений читач, «Західноукраїнська енергетична компанія» (код ЄДРПОУ – 36461945) – це фіктивна фірма, яка хоча й була зареєстрована у Львові, але фактично перебувала в Києві. Точніше – у Києві перебувала її печатка.
У підсумку на цьому ремонті було розкрадено понад 180 млн. бюджетних грошей. Це – мінімальна сума збитків, завданих державі, яка вже доведена слідством…
Коли в міліції порушували кримінальну справу, то думали, що «плюшками бавилися» керівники «Енергоатому». Але яке ж було здивування в Головному слідчому управлінні МВС України, коли з’ясувалося, що ТОВ «Піраміда» належить Давіду Важаєвичу Жванії, а його повноважним представником і компаньйоном виступає «двоюрідний брат Ріната Леонідовича» Равіль Сафович Сафіуллін. Який і просить кримінальну справу закрити. Причому, просить аргументовано.
І то вірно – не для себе ж Давид Важаєвич старався, не собі копієчку заробляв. Все – на справу революції та розбудову «Народної самооборони». Разом з Равілем Сафовичем.
А потім ці люди розповідають нам про боротьбу з корупцією в спорті…
Володимир БОЙКО, спеціально для «ОРД»
В тему:
«Равіле Сафовичу, візьміть слухавку!»
http://ord-ua.com/2010/10/06/ravile-safovichu-vizmit-sluhavku/?lpage=1
«Міністерство дерибану та спорту» (у чотирьох частинах)
http://ord-ua.com/2010/09/23/ministerstvo-deribanu-ta-sportu/?lpage=1
http://ord-ua.com/2010/09/26/ministerstvo-deribanu-ta-sportu-2/?lpage=1
http://ord-ua.com/2010/09/29/ministerstvo-deribanu-ta-sportu-3/?lpage=1
http://ord-ua.com/2010/10/07/ministerstvo-deribanu-ta-sportu-4/?lpage=1
21 ответ
Все давним-давно провірено й перепровірено. Порушено 7 кримінальних справ — є ще справа в прокуратурі Миколаївської області. Є ще справа в МВС України відносно Кузнєцова, головного інженера Південно-Української АЕС, інші справи. Але в ході розслідування з*ясувалося, що активним учасником розкрадання коштів “Енергоатому” є Сафіуллін, тож у Генпрокуратурі та МВС перелякалися. Бо Равіль Сафович представляється братом Ахметова й лякає прокурорів, що всіх позвільняє, якщо справи не закриють. Тому зараз слідство фактично зупинено.
Ну то что Деркач очень хочет в Энергоатом — это ясно, То что бедного Владимира Бойко обидели в спорт клубе это тоже ясно, но есть вопосы: 1. Причем здесь Сафиуллин? 2. Бойко работает на пол.ставки в каких-то правоохранительных органах, что владеет следственной информацией или служебным лицом разгалашается тайна следствия? 3. Почему происходят изменения в статьях Татьяны Чорновил и в коментариях не только к ним, но и к другим статейкам на схожие темы, по которым видна была интерейснейшая переписка “акул пера”? 4. Сколько стоит заказать такой цикл, у меня тоже есть враги, хотя и не с такими громкими фамилиями?
“Заказ циклу” коштує 300 грн. Саме таке суму аферисти, які діють під дахом Сафіулліна, відмовилися повертати хлопчику з Кривого Рогу. Сафіуллін мені особисто сказав — доки він мінітстр, всі діти будуть платити “безповоротну фінансову допомогу” за право брати участь у змаганнях. Окрім того, кожний юніор за те, щоби поїхати на Чемпіонат світу, має здати 1 тисячу доларів. Отаке ось. Я писати на цю тему не буду — немає часу. Але є пять томів матеріалів перевірки діяльності Мінсімямолодьспорт робочою депутатською групою — матеріали в Тетяни Чорновол і я сподіаюсь, що “ОРД” їх опублікує. Такого розгулу корупції, такого нахабства, такої впевненості в безкарності я ще не бачив. Проти аферистів порушена кримінальна справа, а Сафіуллін каже, щоби вони не звертали на це уваги й продовжували побори з дітей. Це для цього його поставили на Міністерство?
Владимиру Бойко: вы врете!! Равиль Сафиуллин не имеет к этим делам никакого отношения!!
Дивне посилання на Ахметова! Ахметов сам розікрав мелалургійну промисловість України в 90-рр.А конкурентів знешкодив фізично.
Ну вы и налили грязи. Теперь Сафиуллин должен пойти в суд и потребовать чтобы клеветники были наказаны.
Спортсмену. На жаль, причетність Сафіулліна до розкрадання коштів «Енергоатому» — це достеменний факт. І по цьому факту навіть порушена кримінальна справа №222-2. Ви неуважно читали першу частину – Равіля Сафовича здали його подільники, передусім Санан Алекперов. І тому щодо пана міністра була заведена оперативно-розшукова справа, з межах якої здобуті всі докази його злочинної діяльності. Чи Ви думаєте, де я взяв номери телефонів Сафіулліна та Алекперова?
У суд нехай Сафіуллін подає – це правильно. А ми запросимо туди свідків, заявимо клопотання про витребовування документів, проведемо в суді очні ставки. Клюєво допитамо, Недашковського, Фольтова, Жванію, Алеперова, Іванова, Логинову. Дослідимо декларацію про доходи Равіля Сафовича. Виявимо всі його фірми. Ідея з судом просто прекрасна. Ото сміху буде.
Що стосується Деркача, то ніхто його в «Енергоатом» не пустить. Ця сфера відійшла до Фірташа-Бойка-Льовочкіна. Просто донедавна вони не могли вигнати менеджмент Жванії, оскільки Давид Важаєвич був активним членом коаліції та скупляв на свої власні гроші «тушок». А тепер Жванія нікому не потрібен. Тому Сафіуллін і кинувся до Клюєва – сподівався, що той допоможе йому залишитися в «Енергоатомі».
Наступна серія буде присвячена тому, як Равіль Сафович «осідлав» Лисичанський нафтопереробний завод і навіть утворив власну «бригаду» з полтавських відморозків.
І ще раз Спортсмену. Що стосується поборів, якими Сафіуллін обклав неповнолітніх спортсменів – це взагалі ганебна історія. До нього двічі (!) письмово з цього приводу зверталася Олена Бондаренко, прохала припинити беззаконня. Приходили журналісти. Зверталися колеги по Уряду (той же Цушко Василь Петрович). Питання доповідалося Президентові України, який розпорядився припинити беззаконня. Але Сафіуллін дав народним депутатам хамську письмову відповідь. Побори з дітей – це його принципова позиція. Саме тому він не випустив юніорів на Чемпіонат Світу. Хоча я особисто ходив до нього, показував матеріали депутатської перевірки, приписи прокуратури — я був секретарем робочої депутатської групи по перевірці скарги директора Єнакіївського державного клубу. Мені Сафіуллін сказав, що точка зору прокуратури його не цікавить і виконувати її приписи він не збирається: «всі будуть платити і діти з Єнакієвого — також». Це – дослівна цитата.
Зараз з цього приводу буде внесена постанова про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Такої ганьби український спорт ще не знав. Підкреслюю – з приводу поборів також порушена кримінальна справа на вимогу народних депутатів.
Шановний пане Володимире!
В мене немає жодних сумнівів щодо причетності Сафіулліна до описаних подій.
Однак, нинішня влада схожа на владу кінця 20-х років минулого сторіччя. Сафіуллін буде безкарним. Саме тому після такого репортажу, крім ОРД жодний ЗМІ або інтернет не написав хоч слова з цього приводу!
Саме тому, Сафіуллін і каже — пишіть собі, пишіть — мені нічого не буде. Тому що, зараз іде боротьба не з корупцією, а з опозицією.
Жодна тоталітарна влада не нищила своїх опонентів за відмінну думку – тільки за корупцію, економічні злочини та інше. Однак, всі розуміють, що нищать саме за громадську позицію.
На жаль, прибічники влади погано вивчали історію. Вони мали б розуміти, що після того, як будуть знищені опоненти, репресії не закінчаться! Тому, що тоталітаризм існує саме завдяки фактору страху, як це визнав Азаров. І наступними постраждалими будуть саме вони – сьогоднішні прибічники нового укладу країни.
І все йде до цього. Як Ви мені особисто сказали – колись був 33-й рік, а люди промовчали. І я згоден, що у разі, якщо все буде залишатися так, як воно йде зараз, то за декілька років наша влада переплюне і Путіна, і Сталіна.
Саме тому, «брат» Ахметова і має Вас на увазі.
Уявіть собі, що цей матеріал не про Сафіулліна, а про, наприклад, Турчінова. Завтра, перепрошую, сьогодні все це було би на шпальтах перших сторінок газет та інтернету.
PS: У мене з’явилася думка. А чому не перекласти цей матеріал англійською та не викласти на Твітері, Гуглі та направити до якихось європейських організацій?
Володымыр Маркович, а может и в самом деле нада на другие лэнгвичи переложыть, так с толмачами у нас всё в порядке, переведут в лучшем виде. В натурре, нада шоб парашютисты всех стран знали шо тут з парашутным спортом, шоб аферистов ниде не принимали за кордоном.
Пане Не спортсмен, я дивуюсь Вашій наївності. Ніякого шуму навколо описаної вище афери з ремонтом турбогенератора в пресі бути не може. Зокрема – у так званій опозиційній пресі. Оскільки особисто Сафіуллін на цій операції не заробив нічого, а Жванія – сущі копійки й лише за те, що організував схему розкрадання й надав свої фірми для прогону грошей. Ви ж бачите підпис міністра Данилишина під листом-погодженням? Він такий підпис міг поставити лише в одному випадку – якщо отримав наказ тодішнього першого віце-прем’єра Турчинова.
Так ось, гроші, вкрадені через фірму «Піраміда», були готівкою відвезені на вулицю Турівська й пішли на фінансування виборчої компанії Юлії Володимирівни. А проплату «Енергоатом» здійснив за рахунок кредиту, який йому за вказівкою Турчинова надав банк «Київ» (договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 23.11.2009 №003/009) з коштів, отриманих від держави в ході рекапіталізації. Роль Сафіулліна полягала (і полягає) в прикритті цієї крадіжки від імені Ахметова перед СБУ та Генпрокуратурою. А за це Равіля Сафовича Жванія і Ко запустили на Хмельницьку АЕС й надали можливість укласти договір на постачання чогось там на 700млн. грн. Договір з фірмами Сафіулліна вже пройшов погодження в «Енергоатомі».
Уважаемый Владимир, вы хотите нам сказать, что кем-то было заведено ОРД по Сафиуллину и его сдал Алекперов из материалов данного ОРД у вас телефоны указанных лиц. Вопрос №1.Откуда вам как не сотруднику правоохранительных органов известно про ОРД? №2. Кто из должностных лиц правоохранительных органов раскрыл тайну следствия и ознакомил вас с материалами ОРД и уголовного дела (по которому нет никакой информации даже в реестре судебных решений)? №3. Кто и на каком основании предоставил вам номера телефонов и записи телефонных разговоров (об их существовании вы пишите в предъидущих статьях)? А далее совет: даже если Вам дает информацию должностное лицо правоохранительных органов не берите ее за чистую монету, посколько данная информации может оказатся неправдой и праверяйте ее по нескольким источникам. Очень жду ответы на поставленные вопросы, как и на предъидущие адресованные от меня к вам на которые вы не дали практически никакого ответа или для общения с вами необходимо обращаться к Татьяне М.
Шановний, ви для початку поцікавтеся хто я. Робота в мене така — узнавати інформацію з грифом “таємно” та оприлюднювати. Що стосується подробиць — я їх залюбки надам Володимиру Степановичу. Я ж написав це в першій частині. А також — Василю Івановичу. Мій телефон є в секретаря Василя Івановича (сподіваюсь, він вчора повернувся з відпустки). Але 300 грн. хлопчику з Кривого Рогу повертати доведеться.
Ви напевно не зрозуміли питань, що було вам поставлено або з якихось міркувань не маєте бажання відповідати на них, але посадова особа, яка вам передала матеріали оперативно-розшукової справи може пояснити вам правові наслідки своїх дій.
Ви, напевно, не зрозуміли відповіді. Тоді цитую. Повторно. Спеціально для Вас:
“Шановний, Ви для початку поцікавтеся, хто я”.
Подивіться “послужний список”. З*ясуйте, скільки народу з органів прокуратури, внутрішніх справ і СБУ вже втратило через мене посади. Це — з приводу Ваших погрозливих натяків 🙂
До речі, у мене дуже погано працює вдома мобільний телефон. Живу на першому поверсі, окрім того, будинок залізобетонний і екранує, гадюка, сигнал. Тож якщо будете брати в черговий раз санкцію на прослуховування мого телефону, дуже прошу – зразу домовляйтеся з МТС про встановлення ще однієї антени в районі Сирця. І мені радість, і ви все почуєте набагато краще.
І ще, безграмотний Ви наш. Ніяка “посадова особа” мені пояснити нічого не зможе, оскільки в правоохоронних органах немає жодної такої особи. З 2001 року. Посади є, а “осіб” не має.
Чукча в чуме ждёт рассвета, а аноним ждьот ответа на “поставленные им вапросы”.
Путо не в курсах, што анонимные малявы остаютца без ответа. Как правило.
И нашол уйимблдон у кого спрашывать. У Бойко он спрашывает. А спрашывать надо у “Энергоатома”, у МВД нада спрашывать, и фамилию назвать, подпись поставить — и тогда ответ дадут.
Вобщем, отак анонимно задавать вопросы Володымыру Марковичу может тока юный неопытный салабон. От! (Как говорит Люся Янукович).
спортсмен
Владимиру Бойко: вы врете!! Равиль Сафиуллин не имеет к этим делам никакого отношения!!
Гы. Вова, спортсмен -это Давид, зять Мороза А.А. Он возмущен той брехней, что бабки Морозу передавал Сафиуллин. Давид невнимательно прочел, и не понял, что это не Бойко врет, а Сафиуллин.
Цирк на дроте.
Кстати, сайт лежит
Цікаво…а скільки Вам заплатив за цю брехливу статтю ваш “спонсор” Олесь Доній?
«Біном» невдахи-парашутиста пана Вольдемара Марковіча Бойкіса
4 жовтня на сайті все того ж ортодоксального сайту «ОРД» вийшов «розгромный» матеріал журналіста, на прізвисько «бульдог», або «чупа-чупс» (кому, як подобається, так і називайте) пана Вольдемара Марковіча Бойка про «ЕНЕРГОАТОМНИЙ ПАРАШУТИЗМ», але враховуючи державну таємницю поданих в матеріалі «фактів» ми змінимо прізвище нашого автора з Бойка на Бойкіса, бо так вимагає таємниця розслідування, яке ми проведемо по-абзацно цієї милої оку статті. Бо дійсно «енергоатомний парашутизм», ні в нашій, ні в закордонній літературі, ще не зустрічався.
Отже, щоб якось зрозуміти одразу і все, почнемо з трансатлантичної фрази пана Вольдемара Марковіча Бойкіса: «Я федерацію (мається на увазі парашутного спорту) закатаю в асфальт!!!». Спробуємо розібратися у словосполученні другої сигнальної системи пана Бойкіса, неофіційного помічника народного депутата України Олеся Донія. Так от, друга сигнальна система пана Бойкіса нашпигована класичним словесним «онанізмом». І писав він свій коментар схоже сидячі на унітазі. Бо такі фрази, як «…обслуговує потреби Ріната Леонідовича», чи «один з його топ-менеджерів… виявився «крисою», може писати людина сидячі на унітазі. А якщо для Бойкіса, «підірватися на міні, профзахворювання в стадії загострення», тоді це клініка і кваліфікується вона, як шизофренія першого ступеня. «Откуда нет возврата, земным скитальцам…». (Вильям Шекспир). Встановивши діагноз Бойкісу, так і будемо ставитися до його «маячного» (бредового – рос.) матеріалу: «У Ахметова завелась «криса»… Почнемо з назви статті «дурнуватого» Бойкіса. Що мав на увазі Вольдемар Марковіч? Якщо буквально читати, то десь у когось завівся щур (донеччанину Вольдемару Марковічу більше подобається російськомовний сленг «криса»). Зазвичай, якщо люди когось ображають поганськими словами, то насправді, такими є самі.
У високоінтелектуальній статті «Чупа-чупса», майже всі абзаци адресовані міністру Мінсім’ямолодьспорту Равілю Сафіулліну. Ми не будемо, у слід «гепнутому об асфальт головою» парашутисту пану Бойкісу, перевантажувати читача й називати прізвище міністра. А спробуємо розібратися в іншому, що відбувається в голові екзальтованого хворого, якому не дали виступити у змаганнях з парашутного спорту й він почав обзивати всіх поспіль щурами та «крисами». Тож, якщо ви вельмишановний пан Бойкіс, захочете мене обізвати щуром, милості прошу, от мій е-мейл [email protected]. Пишіть, чекатиму… Але даруйте пане «парашутисте», у нас з вами, ще багато «інтелектуальної» роботи. Вірніше, ви мені пане Бойкіс своїм епістолярним жанром завдаєте багато клопоту і я змушений, як свідомий громадянин своєї країни відповісти вам на всі ортодоксальні думки дітей Нахмана…