СБУ: накануне новых «раскладов»

Как утверждают наши источники, в ближайшее время в руководстве СБУ произойдут очередные перестановки. Накануне этих перестановок мы зафиксируем нынешнее состояние руководства «конторы», чтобы потом отследить динамику.

Итак, сейчас Председатель СБУ Валентин Александрович Наливайченко имеет 7 заместителей. Первый заместитель — Хорошковский Валерий Иванович, курирует экономический блок, Центр специальных операций борьбы с терроризмом и защиты участников уголовного судопроизводства и сотрудников правоохранительных органов «Альфа» и  Департамент оперативного документирования («наружку»).

Следующий зампред в списке — Герасименко Николай Михайлович. Кстати, совершенно непонятно расположение зампредов во внутренней «конторской» раскладке. Они идут и не по алфавиту, и не по номерам курируемых департаментов. Герасименко, Кислинский, Грицак, Нежнова, Павленко, Цыганок. Интересная логика, но автору не понятная, может форумчане подскажут.

Итак, Герасименко Николай Михайлович, курирует следствие, но не является руководителем Главного следственного управления. Влияние его серьезно упало после отставки Виктора Балоги, однако, Николай Михайлович всячески пытается его поднять, используя в качестве «виагры» всевозможные дурные инициативы, типа «посадить Тимошенко за решетку». Следует заметить, что в свое время Герасименко уже сделал себе карьеру, вызвавшись посадить УНСОВцев, участвовавших в акции 9 марта. А потом тупо украл дело по обвинению в контрабанде относительно брата Виктора Балоги и стал вообще великим человеком.

Вот что писал об этом персонаже в свое время наш автор Владимир Бойко: « Товариш Герасименко — постать воістину легендарна. Його, героя численних публікацій, добре знають сучасні українські політв’язні — учасники акцій протесту „Україна без Кучми!”. Нинішній заступник Голови СБУ Микола Герасименко — це той самий колишній керівник слідчої групи в так званій „справі 9-го березня”. Той самий Герасименко, який тримав за ґратами Андрія Шкіля та безбожно фальсифікував справу, домагяючися засудження інших УНСОвців. Зараз факт фальсифікації кримінальної справи офіційно визнала Генеральна прокуратура України, з цього приводу 7 квітня 2006 року було навіть спільне засідання двох палат Верховного Суду України. Одначе, подання про перегляд справи високий Суд відхилив, мотивуючи це тим, що треба спочатку притягнути до кримінальної відповідальності фальсифікатора Герасименка, а вже тоді клопотатися про скасування вироків щодо соратників Шкіля. Але хто ж його посадить — він же пам’ятник.

А доки Герасименко перебуває на свободі, процитуємо кілька речень з обвинувального висновку в „справі 9-го березня”: „Потерпілий Бутко одержав удар каменем по голові, чим було заподіяно ушкодження суглобу лівої ноги”. Або: „Використовуючи свій авторитет лідерів УНА-УНСО, Шкіль, Ляхович, Мазур, Зайченко взяли участь у руйнуванні паркану”. Ще перли: „На нього (учасника мітингу Андрусенка — авт.) працівники міліції не нападали, але коли він підходив до них, вони наносили йому удари гумовими кийками”, „Косенко збуджував жестами безчинствуючий натовп”, „Шкіль продовжував збуджувати у маси осіб негативне ставлення до правопорядку”. Афтар, пеши исчо!

Втім, сподівання Герасименка на швидкий кар’єрний зріст завдяки „справі 9-го березня” не виправдалися. Бо навіть Кучмі не були потрібні слідчі, які вважають, що удар по голові може ушкодити суглоб лівої ноги. А після падіння режиму Кучми на Герасименка звалилася ще одна капость. Управління внутрішньої безпеки СБУ встановило, що Микола Михайлович з кінця 90-х років минулого століття входив у злочинне угруповання відомого вже покійного закарпатського авторитета Михайла Токаря — того самого „Геші”, який дав путівку в життя нинішньому голові Секретаріату Президента Віктору Балозі та народним депутатам Ігрю Крілю й Василю Петьовці.

Ролі були чітко розподілені — Балога і Ко ганяли через кордон контрабандні „Мерседеси”, а начальник 1-го відділу Слідчого Управління СБУ Герасименко нищив документи, що викривали контрабандистів. Дійшло до того, що зі Слідчого Управління зникли матеріали кримінальної справи №186, порушеної за фактом злочинної діяльності брата Балоги. Справа перебувала у провадженні Герасименка, він виділив матеріали щодо Балоги-молодшого в окреме провадження, після чого ті матеріали дематеріалізувалися.

Урешті-решт 28 грудня 2005 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом зникнення в надрах СБУ компромату на Балогу. А 7 липня наступного року в гаражі Миколи Михайловича був проведений огляд. К величезному здивуванню слідчого ГПУ та понятих все знайшлося — і контракти, по яких Балога завозив в Україну автомобілі, занижуючи їхню вартість у десятки разів, і зниклі в СБУ інвойси… А ще знайшлася побутова техніка, яка була вилучена колись слідчими СБУ в якості речового доказу, а потім зникла. Навіть матеріали щодо Андрія Шкіля — і ті зберігалися в гаражі запасливого Герасименка. Мабуть — на чорний день.

 Коли Арбітру Нації доповіли про несподівані знахідки в гаражі відповідального працівника СБУ, кажуть, радості Віктора Андрійовича не було меж. Ще б пак — хіба це не є втіленням у життя його мрії про „декагебізацію” Служби безпеки України? Напевно, так. Бо, погодьмося, якби за радянських часів щось подібне трапилося б у КДБ, після скорого суду офіцерської честі Герасименкові було б запропоновано вийти в окрему кімнату з пістолетом, зарядженим одним патроном. А якби той відмовився — то отримав би максимальний строк тюремного ув’язнення.

Тож Віктор Андрійович так зрадів, що не втримався й  обміркувавши як слід гаражну історію, взяв і призначив Герасименка заступником Голови СБУ — на радість Балозі, його брату та працівникам Чопської митниці.

Хепі бьоздей, Миколо Михайловичу!

На правду сказати, автор попервах мав певні сумніви в тому, що це саме пан Костенко допоміг Віктору Балозі влаштувати провальне голосування 11 грудня 2007 року по кандидатурі прем’єр-міністра. Бо одна справа — вміти нишпорити в системі „Рада”, розробники якої не подбали про захист від несанкціонованого втручання. І зовсім інша — зробити конкретну бяку в день відповідального голосування. Потенційне не завжди є актуальним, і з цією мудрістю древніх важко не погодитися.

Але геть сумніви! Як тільки на трибуну Верховної Ради вийшов заступник Голови СБУ Микола Герасименко та став переконувати народних депутатів у неможливості втручання в систему „Рада”, стало зрозумілим — балогина робота. Бо кому, як не Герасименкові, керівник Секретаріату Президента міг доручити перевірку захищеності комп’ютерів Верховної Ради від Євгена Костенка?

А потім почалися дивні речі з сайтом „ОРД” та працівниками редакції. Спочатку сайт намагалися знищити. Після того, як хакерська атака була відбита, розпочалися „вербовочні підходи” до технічного персоналу редакції з боку СБУ.  

Але логічним фіналом „розслідування” втручання в систему „Рада”, яке здійснює СБУ під проводом Герасименка, стала ота сама передача „Свобода слова з Савиком Шустером”. Невгомонний Костенко, дорвавшись до мікрофона, став розповідати, що, виявляється, йому відомо, які саме свідчення в СБУ дав „так званий журналіст” Володимир Бойко, колишній помічник Кармазіна Зоя Загородня та народний депутат України Олесь Доній. І що в тих свідченням немає нічого цікавого. Єдине,  що забув сказати пан Костенко — так це те, що його самого Служба безпеки України не опитувала. Отакої.

Ми — люди веселі. І досхочу нареготавшися з „шумного балОгана”, у якому вовтузиться Микола Герасименко, автор вкатав заяву в Генеральну прокуратуру України — акурат у переддень ювілейного дня народження Миколи Михайловича. Ось „наш ответ Керзону”:

Генеральному прокуророві України

                                                                                          вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН

(у порядку ст. 95 КПК України)

Я є журналістом, зокрема співпрацюю з Інтернет-ресурсом „ОРД” http://www.ord-ua.com. На Інтернет-сторінці цього видання 14.12.2007 було розміщено мою статтю „Не вірю!”, а 17.12.2007 — інтерв’ю з Зоєю Загороднєю (Федорчук). У цій публікації йшлося про діяльність начальника відділу Секретаріату Президента України Євгена Костенка, який у бутність роботи в апараті Верховної Ради України знайшов спосіб маніпулювати даними системи для голосування „Рада” з будь-якого комп’ютера, підключеного до комп’ютерної мережі Верховної Ради України.

Про те, що сайт „ОРД” оприлюднив прізвище людини, яка раніше неодноразово здійснювала несанкціоноване проникнення в систему „Рад”, 14.12.2007 повідомив у телепередачі „Свобода слова з Савиком Шустером” народний депутат України Олесь Доній.

Оскільки на той момент  Службою безпеки України здійснювалася дослідча перевірка заяви народних депутатів України щодо втручання в роботи система „Рада” під час голосування 11.12.2007 по кандидатурі прем’єр-міністра України, я 17.12.07 дав пояснення в СБУ відносно відомих мені фактів з цього приводу. Також працівниками СБУ були опитані народний депутат України Олесь Доній та Зоя Загородня (Федорчук), що мені стало відомо з їхніх слів. Зокрема Зоя Загородня (Федорчук) розповіла мені, що в СБУ вона повідомила про те, як Костенко особисто їй демонстрував втручання в систему „Рада”, розповідав механізм блокування карток народних депутатів та вихвалявся, що може забезпечити будь-який результат голосування.

21.12.2007 пан Костенко взяв участь у телепередачі „Свобода слова з Савиком Шустером”, де заявив, що йому відомо, які саме свідчення дали в СБУ Володимир Бойко, Зоя Загородня (Федорчук) та Олесь Доній. Таким чином, зі слів Костенка витікає, що хтось ознайомив його з матеріалами дослідчої перевірки, яку проводить СБУ щодо збоїв у роботі системи „Рада”. При цьому така заява Костенка не може бути „жартом”, оскільки Костенко є державним службовцем 4-го рангу й за подібні „жарти” він був би негайно позбавлений допуску до документів, що містять державну таємницю, а відтак — був би змушений звільнитися з посади. Звертає на себе увагу також та обставина, що перевірка збоїв у системі „Рада” до цього дня не завершена. Отже ознайомлення працівниками СБУ з матеріалами незавершеної дослідчої перевірки сторонніх осіб, а тим більш — пана Костенка, на якого очевидці вказують, як на людину, що може бути причетною до втручання в комп’ютерну мережу Верховної Ради України, становить склад тяжкого службового злочину — зловживання посадовим становищем.

Більш того, як мені повідомили джерела в Секретаріаті Президента України, до цього дня Є.Костенко навіть не був опитаний в СБУ, оскільки на офіційну пропозицію працівників СБУ надати пояснення, він відповів відмовою у нецензурній формі в присутності кількох людей. Вочевидь, пан Костенко користується особливим імунітетом у державі.

Водночас звертає увагу та обставина, що дослідчою перевіркою збоїв у системі „Рада” керує заступник Голови СБУ Микола Герасименко, який перебуває в особливих стосунках з керівником Секретаріату Президента Віктором Балогою й раніше неодноразово скоював посадові злочини на його користь. Зокрема — викрадав зі Слідчого управління СБУ матеріали кримінальних справ, що компрометують В.Балогу та його брата П.Балогу.

Особливі відносини між М.Герасименком та В.Балогою були встановлені Генеральною прокуратурою України в ході розслідування кримінальної справи №49-1791. Зазначена кримінальна справа була порушеною 28 грудня 2005 року за фактом незаконного закриття кримінальної справи, підроблення документів та повернення коштів працівниками СБУ власникам контрабандного товару. Як з’ясувалося в ході досудового слідства, на теренах Закарпатської області тривалий час діяло злочинне кримінальне угруповання, до складу якого входили В.Балога, його брат П.Балога та начальник першого відділу Слідчого управління СБУ М.Герасименко. Роль останнього полягала, зокрема, в знищенні документів, що викривали В.Балогу та його брата в злочинній діяльності.

У ході досудового слідства по кримінальній справі №14-1791 слідчим Генеральної прокуратури та працівниками Управління внутрішньої безпеки СБУ 07.07.2006 було проведено огляд гаража №1038 гаражно-будівельного кооперативу „Сокіл-2” по вулиці Академіка Туполева, 1-а в м.Києві, фактичним власником якого є М.Герасименко. Під час огляду були знайдені та вилучені:

— предмети, що були речовими доказами в кримінальних справах, які знаходились у провадженні Слідчого управління СБУ;

— велика кількість службової документації щодо діяльності Слідчого управління СБУ;

— матеріали багатоепізодних кримінальних справ, порушених свого часу Службою безпеки України за фактами злочинної діяльності В.Балоги, його брата П.Балоги та працівників Чопської митниці. У тому числі — матеріали справи №186, порушеної СБУ за фактом контрабанди П.Балогою легкових автомобілів „Мерседес-Бенц”. Зазначені матеріали вважалися втраченими.

Окрім того, під час огляду належного М.Герасименку гаража були виявлені численні документи з матеріалів кримінальної справи, порушеної в 2001 році проти учасників акції „Україна без Кучми!” — так званої „справи 9-го березня”, зокрема матеріали щодо народного депутата України А.Шкіля. Зазначену кримінальну справу розслідував М.Герасименко, який прийняв її до свого провадження з власної ініціативи і домігся засудження лідерів демократичного руху України до різних строків ув’язнення. У квітні 2006 року Генеральна прокуратура України офіційна визнала, що ця кримінальна справа була сфальсифікована. Тим не менш до цього дня ніхто з засуджених у „справі 9-го березня” не реабілітований.

Після проведення огляду належного М.Герасименку гаража та вилучення в нього матеріалів, що свідчать про злочинну діяльність П.Балоги, Президент України демонстративно призначив М.Герасименка заступником Голови служби безпеки України.

Таким чином, заява начальника відділу Секретаріату Президента Є.Костенка про те, що йому відомі матеріали перевірки Службою безпеки збоїв у системі „Рада”, є підставою для порушення кримінальної справи за ознаками ст. 364 ч.3 КК України щодо службових осіб СБУ, які, зловживаючи своїм службовим становищем на користь В.Балоги, зняли копії з матеріалів дослідчої перевірки та передали їх у Секретаріат Президента України. Це зловживання потягнуло тяжкі наслідки у вигляді підриву довіри до діяльності Служби безпеки України. Окрім того, після заяви Є.Костенка особи, які раніше давали свідчення в СБУ щодо механізму можливого втручання в систему „Рада”, відмовилися від подальшої дачі пояснень.

Зокрема я, будучи опитаний в СБУ 25.12.2007, заявив, що мені відомі прізвища осіб, які бачили Є.Костенка в будинку Верховної Ради України 11.12.2007, але я відмовляюся їх назвати доти, доки не будуть притягнути до кримінальної відповідальності ті працівники СБУ, що ознайомили В.Балогу та Є.Костенка з поясненнями, які в СБУ давав раніше я, Зоя Загородня (Федорчук) та народний депутат України Олесь Доній.

     Виходячи з наведеного та керуючися ст.ст. 95, 99-1 КПК України, —

п р о ш у :

порушити кримінальну справу за ст. 364 ч.3 КК України за фактом зловживання працівниками СБУ службовим становищем, яке полягало в ознайомленні начальника відділу Секретаріату Президента України Є.Костенка з матеріалами незавершеної дослідчої перевірки заяви народних депутатів України щодо збоїв у системі „Рада” під час голосування 11.12.2007 по кандидатурі прем’єр-міністра України. У випадку відмови в порушенні кримінально справи прошу направити мені поштою на домашню адресу копію відмовної постанови для подальшого оскарження.

Про відповідальність, встановлену ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, попереджений.

В.М.БОЙКО

26.12.2007

Звісно, автор не настільки наївний, щоби сподіватися, що його заяві в Генеральній прокуратурі дадуть законний хід. Але постанову про відмову в порушенні кримінальної справи — видадуть обов’язково. А ми тую постанову оскаржимо в суд. І вже тоді, у відкритому судовому процесі, поговоримо з Миколою Михайловичем про все — і про те, як він, працюючи в Управлінні СБУ по Сумській області, у серпні 1992 року вперше „штовхнув наліво” речові докази — 18,6 тонн мідного брухту. І про його перший хабар — 25 тисяч доларів США, отриманих у 1994 від мешканців Чечні Ахмета та Хасана Дудаєвих. Поговоримо й про його першу 4-х кімнатну квартиру, куплену в червні 1995 році на гроші, одержані від керівника СП „Технологія” В.В.Зайця. І про його перше знайомство з Віктором Балогою на ґрунті лобові до контрабанди.

 Отоді й посміємося.

З днем народження Вас, Миколо Михайловичу!

Володимир Бойко, спеціально для „ОРД” 

К сожалению, и сейчас, Николай Михалыч не оставил своего преступного пристрастия к воровству вещдоков и «коммерческому» открытию  и закрытию уголовных дел. А вот агентурной работой совсем перестал заниматься. А ведь пытался, да еще как. Вот как об этом писала известный адвокат Татьяна Монтян:

Еротична історія про нас з Колею Герасименко :)))

Справа в тому, що Коля Герасименко — реально красивий мужик з серії “бабам подобаєццо” 😉
Він про це прекрасно знає та охоче користується, наскільки я просікла з його повадок, причому користується недбало на невдумливо, оскільки баб навколо, готових захопитись його прєлєстями — валом. Коли я відчула, що Коля не проти мене поспокушати — не могла не відкликнутись 😉
Взагалі-то психостатеві ігри — ніфіга не мій профіль, бо я завжди бачу в людях перш за все — людей, а вже потім — чоловіків та жінок. Крім того, я дуже серйозно ставлюсь до почуттів, і ніколи не граю з чужими почуттями.
Отже, психостатева гра з Колею закономірно призвела до того, що він повіз мене на якусь хату… самі розумієте, для чого — обговорити хід слідства по справі “9-го березня” зайнятись шаленим коханням та неземними пестощами 🙂
Трахати Колю я, звісно, і на думці не мала — все-таки почтєнная матрона, мати (тоді) трьох синів, дружина відомого судді етсертера, а головне — терпіти не можу людей, які вважають жінок ідіотками, здатними купитись на понтові заморочки.
Але Коля не зрозумів, що у мене головна ерогенна зона — це мозок (який він внаслідок повної своєї бездарності в юриспруденції збудити нездатен апріорі), та всерйоз повірив, що я “нєпрочь” :)))
Головним моїм мотивом поїхати “на хату” була звичайна жіноча цікавість — а що ж з себе уявляють хати, в яких гебня трахає “потрібних” жінок? По дорозі я проробляла варіанти, яким саме чином розчарую Колю стосовно потрахаццо, і ось…
Ми зайшли в хату, Коля ввімкнув світло, і… у мене почалася істерика — хата була АБСОЛЮТНО ПУСТОЮ! Голі стіни, і ВСЕ!!! Навіть підвіконня були вузенькими… 😉
Відсміявшись, я поцікавилася у Колі, хто ж це його так ненавидить в конторі, аби підсунути таку свиню ключі від такої квартири 😉 Заскреготавши зубами, Коля погодився, що да, таки є такі люди :)))
Сподіваюсь, його мстя була жорстокою:)))

А чоловік мені потім розповів, що йому сказали знайомі з СБУ, що ублюдок Коля накатав в якомусь звіті, як мав зі мною зв’язок. Еротичний фантазер та брехло, бля 😉

Думаю, що з хатою його підставив хтось дуже близький, і Коля не посмів зізнатись керівництву в такій підставі. Ось і довелося брехати про “зв’язок”, бо як би він інакше пояснив, що був зі мною наодинці, вночі, в квартирі, і… ;)))

Але якщо Василенку все-таки сказали правду про цей звіт, то це Колю аж ніяк не виправдовує.

Як добре, що у мене вмєняємий чоловік, який не боїться відпускати мене на такі ось “спецзавдання”! :)»

Герасименко курирует Главное следственное управление, руководит которым Вовк Василий Васильевич (заместитель Полях Анатолий Михайлович).

Но хватит о Герасименко, перейдем к следующему персонажу, зампреду Светлане Нежновой. О ней мы в свое время тоже писали: « Завхоз Яценюка

Одной из наиболее интересных трудовых биографий может похвалиться нынешняя замглавы СБУ Светлана Нежнова, отвечающая за хозяйственное обеспечение службы. В компетенции ее департамента находятся вопросы реализации конфиската и госзакупок. Нежнова также контролирует механизмы возврата НДС и отвечает за направление по обнаружению конвертационных центров.

До своего назначения в СБУ Нежнова имела самое отдаленное отношение к спецслужбам. Крымчанка на протяжении пяти лет работала в Министерстве экономики Крыма на разных должностях — от ведущего специалиста до руководителя управления. Затем трудилась в Нацбанке Украины. Оттуда перешла в Минэкономики, где вскоре доросла до директора Департамента координации госзакупок.

Нынешний пост Нежновой в СБУ предполагает наличие у нее наивысшей, первой категории доступа к секретной информации. Помимо закупок карандашей, скрепок и тетрадок для эсбэушников, она ведет учет многомиллионных сумм, которые, ясное дело, мало контролируются, ибо речь идет об обеспечении секретной деятельности.

Отдать такой пост в распоряжение человека, не нюхавшего спецслужбистского пороху, могли только те, кто имел серьезные связи в верхах. Оказалось, что покровителем Нежновой является народный депутат, кандидат в президенты Арсений Яценюк. Нежнова всегда была рядом с ним, начиная еще с работы в Минэкономики Крыма. С момента их знакомства карьера Нежновой стремительно пошла вверх.

Работая в Секретариате президента и курируя деятельность Службы безопасности, Яценюк сумел пристроить свою фаворитку на высокий пост в СБУ. Указ о назначении Нежновой Ющенко подписал 17 ноября 2007 г.

Но ее хозяйственная деятельность в СБУ вызвала подозрения у народных депутатов. Нежнову обвинили в злоупотреблении служебным положением. В начале февраля сего года парламентарии создали временную следственную комиссию для расследования фактов содействия Нежновой незаконному отчуждению недвижимого имущества СБУ, приобретения оборудования спецназначения и незаконного использования такого оборудования для слежки за высшими должностными лицами страны, народными депутатами и другими лицами.

Депутаты утверждали, что в результате сомнительных и противозаконных операций недвижимость СБУ, которая была в государственной или коммунальной собственности, перешла в руки частных структур, пребывающих в неделовых связях с Нежновой. Комиссия должна была в шестимесячный срок представить отчет о проверке. Но, судя по тому, как вяло протекало расследование, а Нежнова так и осталась на должности замглавы СБУ, Яценюку удалось «отмазать» свою протеже. За нее вступился и глава ведомства Наливайченко, заявив: «Все указанные помещения используются СБУ и даже не рассматривались в контексте их возможного отчуждения».»

В последнее время Нежнова одержима нездоровой идеей свалить собственные аферы с недвижимостью СБУ на… бывшего руководителя ВМУ Захараша. Ну и, под шумок, распродать то, что еще осталось в «службе». С этой целью создаются некие странные комиссии.

А в самом ВМУ готовятся очередные новшества. Так, собираются ликвидировать лор и гинекологическое отделение. И не только это.

В ведении госпожи Нежновой (служебный телефон 271 73 21) находится собственно Департамент хозяйственного обеспечения (заместители Нетудыхата Александр Федорович и Смирнов Андрей Александрович). А также Финансово-экономическое управление (руководитель Аникин Дмитрий Геннадиевич, заместители Играс Василий Васильевич, Рубанский Александр Борисович). И Военно-медицинское управление (руководитель — Бережной Анатолий Борисович, заместители Берестова Тятьяна Геннадиевна, Пащенко Александр Михайлович).

(продолжение следует)

Сергей Никонов, «ОРД»