Армія, зрештою, як і міліція, – це держава в державі. Тут свої порядки і свої безпорядки. Але, здається, такого бедламу, як у цьому році, у Збройних Силах не було вже давно.
Мало того, що Міноборони струсило від недавнього скандалу, пов’язаного з перевіркою Центральним КРУ договорів постачання провізії та організації харчування в армійському середовищі. У цьому відомстві вистачає і своїх контролюючих органів, своїх, так би мовити, сторожових, які, на жаль, змушені констатувати: заходи, які у цьому році «проводилися на виконання антикорупційного законодавства у Збройних Силах, очікуваних наслідків не дали» (цитата з документа Генерального штабу щодо аналізу корупційних правопорушень у ЗСУ в першому кварталі 2009 року). Тобто якісь там заходи у Збройних Силах проводилися, але ні корупцію вони не подолали, ні не спрацювали бодай на її масштаби.
Треба бути наївним, щоб вважати, що корупцію можна подолати якимись там «заходами». Одначе не може не тривожити й те, що, за інформацією про аналіз ситуації, правоохоронні органи склали понад 100 протоколів про корупційні дії військовослужбовців і працівників Міністерства оборони України, що на 23 відсотка більше, ніж у 2008 році. І майже половина цих протоколів стосується незаконного отримання матеріальних благ або надання незаконних переваг в отриманні матеріальних благ (58 випадків згідно з документом). Особливо яскраво ця тенденція спостерігається в Сухопутних військах: 23 випадки проти трьох у 2008 році. І, як констатується в документі-аналізі фактів корупційних правопорушень, «змінився характер корупційних дій щодо надання незаконних переваг». Так, якщо в минулому році протоколи про корупцію складалися переважно стосовно командирів, які безпідставно виплачували премії підлеглим (навіть тим, котрі мали стягнення), то в 2009-му 11 осіб офіцерського складу притягнуто до відповідальності за надання незаконних переваг суб’єктам підприємницької діяльності. Багато хто може списувати це на врізання зарплат військовослужбовцям з початку нинішнього року, пов’язане з кризовою ситуацією в країні. Списувати можна на все, але, як то мовиться, і совість треба мати…
Цікаво, що документ, який цитується і на який посилається, стосувався ситуації у першому кварталі року. Однак навряд чи можна стверджувати, що ця інформація з детальними цифрами та вимогами від начальника Генштабу генерала армії Кириченка на кшталт «звернути увагу», «взяти на контроль». «вжити невідкладних заходів» хоч якось змінить ситуацію в Збройних Силах. Бо ті регулярні телеграми, які надходять у всі військові частини, фіксують все нові й нові випадки правопорушень у структурних підрозділах Міноборони та ЗСУ. Видається, що й у другому кварталі року корупційні дії процвітають і процвітатимуть – зрештою, як і в наступні квартали, роки і роки.
Щоб не бути голослівним, ось в одній з таких телеграм говориться (кілька цитат):
«28 квітня заступником військового прокурора Севастопольського гарнізону порушено кримінальну справу за ст. 191 КК України «Привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» за фактом відсутності на складі військової частини дизельного корабельного двигуна. Державі нанесено збитки 8938 грн. (м. Севастополь, АР Крим)».
«13 квітня заступником військового прокурора Харківського гарнізону порушено кримінальну справу за ст. 191 КК України «Привласнення . розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» за фактом підроблення посадовими особами підприємства документів на списання основних засобів, чим нанесені державі збитки понад 40000 грн. (м. Харків)».
«21 квітня т.в.о. військового прокурора Луцького гарнізону порушена кримінальна справа за ст. 175 КК України «Невиплата заробітної плати» відносно колишнього начальника лісництва працівника ЗС України, який безпідставно не виплатив працівникам лісництва 172000 грн. заробітної плати (м. Луцьк)»,
«29 квітня військовим прокурором Західного регіону України порушено кримінальну справу за ст. 366 КК України «Службове підроблення» за фактом підроблення посадовими особами комісаріату документів щодо участі цивільної особи у бойових діях, на підставі чого зазначеній особі було видано посвідчення учасника бойових дій та надані відповідні пільги (Золочівсько-Перемишлянський ОРВК Львівського ОВК Західного ОК, м. Золочів, Львівська область)».
«30 квітня заступником військового прокурора Рівненського гарнізону порушена кримінальна справа за ст. 424 КК України «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень» відносно колишнього військового комісара, який у 2007-2008 роках видав п’ятьом призовникам військові квитки з відмітками про непридатність до військової служби (Здолбунівський РВК Рівненського ОВК Західного ОК, м. Здолбунів, Рівненська обл.)».
Зважте, це лише кілька прикладів з однієї телеграми-звіту про випадки правопорушень, облікованих у квітні. Зважте й на те, що значний відсоток правопорушень приховується – в тому числі й тими ж самими військовими прокуратурами. У цьому контексті доречно буде зацитувати ще один абзац з того першого документу, про який йшлося вище і який подавав аналіз інформації про корупційні порушення у першому кварталі цього року:
«Збільшилася кількість фактів приховування правопорушень (переважно за рахунок посадових осіб військових частин безпосереднього підпорядкування Командуванню Сухопутних військ)».
Думається, що навіть викладена інформація – це лише маленький шматочок айсберга у корупційному морі, де той, хто хитріший, продовжує ловити рибку.
Олекса Карпатка для «ОРД»