Як все почалось? Причини подій, що відбувались впродовж останнього року банальні — небажання однієї людини діяти: по закону, яким є університетський Статут; по правилах пристойності, які стверджують, що підлість та підступність несумісні зі званням інтелігентної людини, і ганебні для людини взагалі; за демократичними нормами, що стверджують: закон — один для усіх. Мова йде про бувшого директора Інституту Міжнародних Відносин, котрого за класичною схемою, яка нібито справляє враження вільного та демократичного волевиявлення колективу, поставив ректором Національного Університету імені Тараса Шевченка Ющенко разом із його «любими друзями», які давно були зацікавлені у тому аби отримати кишенькову Вчену Раду Університету разом з 7000 колективом співробітників та 25000 студентів. Погодьтесь — непоганий бонус.
Ректор Скопенко хоча ніколи проти Ющенка відкрито не виступав, але й підтримувати й у думках не мав (як показав час не помилився — рейтинг у півтора відсотки переконливе підтвердження правильності оцінок).
Почалось все з того, що директору Губерському (за Статутом він прирівнюється до декана факультету) у 2006 році виповнилось 65 років і за Статутом та Законом України про вищу освіту той мав піти з посади. Напередодні ректор Скопенко запросив до себе підлеглого директора, з котрим довгі роки підтримував не лише суто робочі, але й товаристські стосунки аби обговорити подальші дії. Губернський, підтвердивши на той момент свій намір діяти згідно закону, швидко про це забув і заспівав абсолютно протилежне — нібито Статут — це не про нього, інститут, мовляв, є юридичною особою. Ось і все джерело конфлікту. Ті хто добре знають Скопенка підтвердять — це інтелігентна людина, яка здатна на компроміс, але абсолютно не терпить брехні, підлості та підступності. Справу ускладнило, ще й те, що до Скопенка приїхав Васюник та відкритим текстом, посилаючись на президента, став погрожувати розправою та звільненням у разі, якщо Губерського не залишать директором. Незговірливість Скопенка по цьому питанню, відстоювання ним закону — одного для усіх в Університеті та його небажання танцювати під дудку «любих друзів» і визначили подальший розвиток подій.
11.04.08 р. дійшла «реформаторська» рука Ющенка і до університету. Все чого не торкався цей «реформатор», як правило, занепадало. 14 квітня зранку Ющенко особисто приїхав приїхав в Університет оголосити свій указ із дивними формулюванням: «знаєте вік». Це звучить досить дивно, бо як на мене, 72 (вік Скопенка) і 68 (вік Губерського) різниця невелика, а по масштабу особистості , перш за все наукової, Губерського й поряд ставити не можна. Знову ж таки президента Ющенка не бентежить вік Президента НАН України (90), безумовно одного з найвидатніших постатей не лише вітчизняної науки. Тож щось у Ющенка як завжди не так…
Чим же так прислужився директор інституту Губерський, що (і окремі депутати і сам гарант конституції) кинулися відстоювати його незаконну позицію, до того ж так затято. Відповідь проста — ці люди були зобов’язані керівнику, який перетворив інститут міжнародних відносин у однин із самих корумпованих і недоторканих, прикриваючись при цьому так званою юридичною особою. Звичайно Губерський мав вплив на цих людей, бо їх мажорні діти або племінники не звикли працювати, а престижний диплом мати хочеться. Можна було б звичайно вивчити дитину за кордоном, але там немає послуги «під ключ», а в цьому інституті при вступі така система працювала: «потрібного» абітурієнта не лише приймають до вузу, але й слідкують аби він його не просто закінчив, не просто з високим балом, а ще й у статусі магістра. Тож студент, який з другого курсу «займається бізнесом», а однокурсники та викладачі бачать його лише у скандальній світській хроніці без питань отримує диплом магістра (!) з рук власного батька під «пильним та доброзичливим» поглядом «класного керівника» Губерського. Це вагома послуга для батька, син якого неодноразово скандально «засвітив» у ЗМІ, а тут, можна сказати, позитивний інформаційний привід — так що послуга за послугу.
Викликає щирий подив те, чому промовчала Вчена Рада, Конференція трудового колективу. З яких це пір пенсійного віку чиновник, який за великим рахунком до науки має таке ж відношення, як Арістотель до КДБ, (дисертації, які захищалися Губернським: кандидатська «Марксистско-ленинская идеология и ее роль в повышении творческой активности трудящихся в условиях развитого социализма» і докторська «Идеология как социокультурный феномен» — це одна комуністична ідеологія) раптом став «новою людиною», якої на думку Ющенка так не вистачає Університету. Як можна було так просто здати людину, яка віддала університету та науці все своє життя?! Лише на посаді ректора Скопенко вірою та правдою прослужив університету 23 роки. Хлопчина, який ріс сиротою (батько Герой Радянського Союзу загинув на фронті), вступивши на хімічний факультет, не доноси строчив на своїх однокурсників, а потім і на колег (на відміну від деяких філософів), а закоханий в науку, буквально, ночував у лабораторії. У 35 років Скопенко вже був доктором хімії, а в 36 професором університету. Створив власну школу неорганічної хімії та дав наукове майбутнє близько 40 кандидатам та 12 докторам наук. Без сумніву, за ректорства Скопенка Університет зажив найбільшої слави та авторитету серед навчальних закладів не лише України. Університет зростав навіть у тяжкі часи здобуття Україною незалежності. І хоча Скопенко не кричав «Ура!» на кожному кроці, але завжди був палким патріотом і України і Університету. До речі, жодної лекції в Університеті Скопенко не прочитав російською мовою, а особисто написаний українською мовою підручник видав ще у 1967 році! Звичайно його принциповість і вимогливість можливо не усім подобалась, але таким він був і залишається по відношенню й до себе. І в чому вже точно не можна його звинуватити так це у підлості. Він завжди прямо, щиро, відверто, а не позаочі висловлював свою позицію. На цьому фоні всі йорзання президента, щодо звільнення Скопенка є дивними і незрозумілими. Адже Скопенка звільняли у три прийоми. Це було схоже на гру в наперстки, відверте шельмування, підтасовка законів аби вчинити беззаконня. Аби призначити на посаду ректора пенсіонера-кадебіста вдалося залучити навіть Литвина. Дивує, як Володимир Михайлович міг дозволити так себе використати? Адже вони зі Скопенком були у дуже теплих стосунках? Скопенко завжди високо цінив Володимира Михайловича і бачив його серед майбутніх ректорів.
Висновок напрошується однозначний: корупція, кадебістські штучки у купі з підлістю і жадобою влади, брудними прийомами і брехнею дозволили не лише незаконно зайняти посаду ректора, а й чинити розправу над шанованою не лише в Україні, а й далеко за її межами людиною. Заодно пограли мускулами перед колективом: «подивіться, що ми зі Скопенком зробили? Може хтось хоче виступити?» Отакі нові люди, отака демократія!
Проти Скопенка відразу було заведено кримінальну справу, яка не витримує жодної критики. Ситуація подається так, ніби рішення щодо забудови на університетських землях приймалося одноосібно ректором. Хоча насправді це просто абсурд: було проведено громадські слухання, неодноразово ця тема обговорювалась і на ректораті і вченою радою, врешті усі папери перевіряли юристи, візували проректори та чиновники міської адміністрації і т.ін. Натомість до справи було долучено сфабриковані документи, як наприклад ксерокопії договорів, де окрім підпису Скопенка інших підписів немає, а оригінали дивним чином зникли з канцелярії університету. Оскільки в офіційний спосіб скомпрометувати Скопенка не вдалося — тому зараз, неначе в 1937 році, в кращих традиціях НКВС, через окремі ЗМІ ведеться масована травля академіка Скопенка. За особистою вказівкою Ющенка, наче за часів Сталіна, Скопенка було виведено із складу Президії НАНУ і замінено на кого б ви думали? На «нову людину», «великого вченого» — Губерського і знову ж таки за особистою вказівкою Ющенка. Замовляючи підлі і брехливі статті, Губерський і компанія таких же прихвостнів КДБ (університетських «стукачів»), намагаються перебрати на себе функції прокурора і звинувачують бувшого ректора у всіх можливих гріхах. Потім свідомо розносять ці бридкі статейки по факультетах. Судячи про людей по собі, вони не можуть повірити й змиритися, що Скопенко не брав хабарів, хоча звичайно жодних доказів протилежного надати не можуть, при цьому свідомо применшують вигоди, які отримує університет, залучивши інвесторів для будівництва житла. З цією метою навіть окрему комісію створили, яку очолив ще один блазень, голосніше котрого ніхто не кричав «ура» Скопенку усі попередні роки, такий же філософ-кадебешник, тільки значно дрібнішого (за статусом) калібру — Конверський. Останнім часом Скопенко фактично звільнив його з посади декана, перевівши в ранг виконуючого обов’язки. А тут ще й нездорові амбіції Конверського призвели до того, що, не маючи за душею жодної одноосібної монографії, жодної статті в солідному науковому журналі, останньому захотілося стати академіком. На щастя, після відвертого та критичного виступу академіка Скопенка на виборах до НАНУ Конверському дали відповідну і справедливу оцінку. Після таких подій цей горе-«академік» взагалі оскаженів: ганебні статті, плітки та наклепи — все це за його ініціативи та безпосередньої участі. Ось усі причини такої різкої переміни у ставленні та, я б сказав, відвертої ненависті. У інтелігентному товаристві подібні речі взагалі неприйнятні. Хоча про що ми говоримо? Ці люди до такого товариства не належать. Вищезгадана комісія, Губерський та компанія свідомо напружують ситуацію навколо будівництва, свідомо намагаючись довести до банкрутства компанії, які й без того переживають не кращі часи, внаслідок кризи, спеціально не надають відповідних паперів, необхідних для продовження забудовниками робіт. Дарма, що тисячі людей страждають внаслідок цих дій, скоріше бездіяльності, для нового керівництва зараз головне за будь-яку ціну дискредитувати Скопенка і ті фірми, з котрими було розпочато співпрацю за часів Скопенка, аби в такий спосіб дискредитувати останніх і відмовити у співробітництві. Таким чином вдалося б убити двох зайців: надовго облити брудом бувшого ректора — і хоча більшість не повірять у цю маячню та все ж — нехай виправдовується, а з іншого боку знайти нових забудовників на університетські землі і самостійно з ними «домовитись». Деякі новоспечені проректори з команди Губерського, серед яких ті ж «філософи-наглядачі», фахівці в галузі свинарництва (котрим Університет ніколи не займався) і т.д. не для преси заявляють, що прийшли в Університет заробляти (!), ясно, що не науковою працею.
Боляче усвідомлювати, на що перетворюють в наш час Храм науки, коли принциповість та авторитет вченого з великої літери програють проти блюзнірства та підлабузництва, підлості та зрадництва. Коли кадебешний генерал, доктор радянської філософії (читай комуністичний ідеолог) Губерський, з нашої мовчазної згоди, вдало перетворюється в націоналіста-патріота. Блискуче проведена спецоперація — в кращих традиціях радянської школи КДБ.
Співробітник Університету
13 ответов
Про про порівняння з сталінськими часами — просто сміх. Скопенко запамятався великим коханням до Льоні — гармоніста. Та й “вєлікій гісторик” табачнєг , інтересно, де докторську захищав?
Дуже цікава стаття!
Дійсно тисячі людей страждають від такого безглуздя, що творить керівництво університету з забудовниками!
Серед тих, хто вклав кошти в будинки, що зводяться на університетських землях чимало викладачів та їх родин (вул. Глушкова 6)!
Є будинки де рівень готовності складає 90%.
Люди взяли кредити, вимушені їх виплачувати, а будівництво заморожене!
Як можна так поступати з людьми!?!
Є випадки коли люди потраплояли в лікарні з серецевими нападами, оскільки як жити далі не знають, якщо ситуація не вирішиться в найближчий час!
До речі зверталися і до нашого Гаранта, але відповіді внятної не отримали!
Людські долі нічого не варті!
Подивіться: http://www.a-i.kiev.ua/
ну прям кусок чьей то диссертации прочитал
ВСЕ ЭТО БОЛЬШЕ ПОХОЖЕ НА ЗАУРЯДНУЮ “ОКОЛОНАУЧНУЮ” УНИВЕРСИТЕТСКУЮ СКЛОКУ, ОТ КОТОРОЙ ЯВСТВЕННО ПАХНУЛО СТАРЧЕСКИМ ДЕРМЕЦОМ.
Нажаль шановний «співробітник університету» прикрився зручним «інкогніто». Можу стверджувати на 100 відсотків, що пан Віктор Скопенко отримав те, що заслуговує. Я не є прихильником бджоляра і не знаю нічого про махінації з землею чи якісь інші будівельні оборудки – це справа відповідних органів. А ось із твердженням автора: «І в чому вже точно не можна його звинуватити так це у підлості. Він завжди прямо, щиро, відверто, а не позаочі висловлював свою позицію» можу посперечатися аргументовано. Враховуючи інкогніто автора, залишаю за собою право уникати конкретних фамілій та посад. Конкретно по справі — у 2001 – 2002 роках УКРНАФТА проводила тендер на виконання дослідницьких робіт пов’язаних з розробкою бурових площин Бугруватівського та деяких інших родовищ в зонах діяльності Охтирського, Прилуцького та Полтавського НГДУ. В тендері прийняли участь Інститут НАНУ, очолюваний відомим Академіком, відомим також своїм підписом на листі в підтримку Ажеладжі, та один профільний інститут із Києва. НАНУ тендер програло з позором, більше того, під час експертизи тендерної заявки, підписаної ОСОБИСТО Академіком було доведено, що при виконанні робіт згідно запропонованого кошторису, Державі Україна буде нанесено мільйонні збитки – профільний інститут тендер виграв! Але світ, як відомо, не без «добрих людей» і вплив Академіка, підкріплений його мандатом народного депутата України сприяє тому, щоб директора фахового інституту звільнили, а його наступник написав відмову від виконання договірних зобов’язань. Але у інституті був колектив, фахівці, які не побажали підкоритися свавіллю Академіка. Користуючись своїм положенням у фаховому середовищі, добрим ім’ям та професійною репутацією, колектив робить пропозицію відповідній спеціалізованій кафедрі Університету імені Тараса Шевченка взяти цю тему як госпрозрахункову і провести силами Університету, а співробітники приєднаються до роботи на договірній основі. Треба зазначити, що тема була знайома співробітникам кафедри, більше того, за радянських часів вона виконувалась як госпрозрахункова, а іноді як планова, щорічно. Це допомагало поповнювати бюджет навчального закладу, давало гарну практику студентам та підвищувало імідж Університету на численних міжнародних конференціях. Але після розпаду СРСР, без жодних заперечень керівництва Університету робота у цій галузі була фактично подарована російським колегам… Тож зрозумілий ентузіазм викладачів Університету, коли перспектива роботи відновилась. При сприянні співробітників фахового інституту УКРНАФТА переукладає договір на виконання робіт на Університет – «піджимали» терміни виконання робіт, вони стримували реалізацію міжнародних контрактів. Академік від цього наче оскаженів – боротьба вилилась у залу засідання ВР. Але недоліком Академіка було те, що його наміри укладались хіба у відповідні статті кримінального кодексу. І коли було очевидно, що боротьбу за контракт він не виграє, будо використано останню можливість – Академік телефонує Скопенку (в цей час в кабінеті останнього відбувалась нарада і є люди, які ЧУЛИ на власні вуха висловлювання Ректора). Результатом цієї бесіди стало розірвання контрактів (викладачі, як відомо, працюють за контрактами) з УСІМА, хто так чи інакше був причетний до оформлення договору з УКРНАФТОЮ. На вулицю викинули викладачів Університету!!! В якій країні така ситуація можлива? У решті решт контракт таки підписали з інститутом НАНУ, чого так прагнув Академік і……… Робота, на яку відводився рік не була виконана в повному обсязі і за три, з роботи позвільняли купу людей трьох державних установ а Держава Україна втратила (бо не виконала своєчасно) вигідний міжнародний контракт. Як після цього назвати такого ректора? Тож з ним вчинили так, як він чинив з іншими – викинули, коли став заважати…
Скопенко — яскравий приклад того, що ставши свідомітом, не вдасться залишатись людиною. Діду дали під сраку — і це справедливо. А те що його замінили саме на філософську скотиняку, то звичайнісінька деградація так званої еліти від свинарника. Ці руки вже вкрали й те нічого, що думали не красти.
У г-на Конверского ЕСТЬ подписанные только им монографии. Но лучше бы он их не издавал! Нуль нового и перевирание давно известного. Член-корр однако, лауреат премии НАНУ и прочая.
Интересно, если ты так ненавидишь “еліту від свинарника”, т.е. выходцев из села, выбившихся в люди, как говорят, то неужели лучше их, выходцев из села, выглядит “элита” происхождением с городских помоек и абортариев? По моим наблюдениям эти “гАрАдские елитные” выглядят еще хуже. Г-н М.У. Білий, вы есть типичный продукт совка, т.е. так называемой “вечно-прогрессивной науки” под названием марксизЬм-ленинизЬм. Именно основоположники этой людоедской науки провозглашали второсортность крестьян, рассматривали их как сугубо расходный материал для гегемона. Сначала их последователи свели на нет лучшую часть крестьянства в России, уничтожив его не гнушаясь даже применения боевых ОВ, а потом прикончили Голодомором и украинское крестьянство. И теперь вы, потомки и последователи этих уничтожителей, еще что-то имеете против людей, сумевших в тех адских условиях вырваться из крепостного, рабского состояния и чего-то достичь в жизни.
Да, мне абсолютно чужды университетские дрязги, я не знаю персоналий статьи, кроме разве Ющера.
Это все понятно, но…
Известно ли трудовому колективу КНУ, что застройщик по ул. Касияна в своих обязательствах, около 500(!) квартир должен передать Университету (со всего комплекса), построенные кстати за наши деньги (инвесторов). И уже 84 квартиры в первой очереди сдачи домов. Дальше судите сами про выгоду Университета! Напомню что на месте стройки больше 20-ти лет был пустырь. Но почему-то новый ректор умалчивает об этом перед трудовым колективом. Моё личное мнение — это то, что ректор банально хочет привести нового застройщика на даную площадку и получить за это свой “откат”. Хотя во время кризиса найти инвестора да еще и на проблемную територию не простая задача. И еще хочу напомнить всем, что помимо выделяемых бесплатно квартир Университету, много кто из его трудового колектива уже сами на кредитные средства купили себе квартиры именно в этих домах и теперь просто могут остаться без квартир, но с кредитными обязательствами…
Все правда! Только Скопенко не такой уж белый и не такой уж пушистый. Пора б ему уже на отдых. А Губернский, Конверский — это, как на грустно, сегодня университета. Как и во всей стране. Тенденция, однако.
Мне не нравится стиль написания данной статьи. Не нужно никого оскорблять. Все мы когда-то были и пионерами и комсомольцами и партийцами. Я не выгораживаю ректора Скопенко многое он сделал неправильно. Но и новое руководство в лице ректора Губерского делает то же самое. Зачем нужно было не продлевать разрешение на строительство?! Судитесь пожалуйста, но дайте возможность застройщикам выполнить свои объязательства перед инвесторами! Цель у нового руководства та же, что и у предыдущего- найти нового застройщика и передать ему земли под строительство и за этим прослеживаются корыстные цели. А что будет с нами инвесторами всем наплевать!!! В КНУ уже готовится новый Устав, по которому он уже может выелять земли под строительтво жилого фонда, готовится разрешение под выделение земли в Киевсовете! Мы под большим давлением заставили застройщиов подписать мировую на выделение унверситеу не 10 а 20 % квартир, построенных ксати за наши деньги. Это при очереди КНУ в 250 человек на соц. жилье- 90 квартир в первой очереди сдачи и в целом до 500!!! Мы добились от застрощика соблюдения интресов КНУ, но последние это мировое соглашене не подписали. Так о интересах ли университета беспокоиться нынешнее руководство???!!! Скорей всего о других интресах..Данная ситуация на руку как руководтву КНУ так и застройщику- руководство пропихвает нового застройщика, старому застрйщику это тоже на руку- не нужно выплнять свои объязательства перед нами, объявят себя банкротами (мы хотели выполнить, но нам не дали). Крайними как всегда окажутся обычные люди- инвесторы и сотрудники университета-очередники, котрые уже с первой очереди смогли бы получить долгожданные квартиры.
А новому руководству следует задуматься…Высшее руководство государство по политическим мотивам выбросило Скопенко. Скоро выборы! Не выбросит ли новая власть Губерского так же, как выбросили Скопенко! Все в этом мире переменчиво- сегодня пан, а взавтра пропал……
Для того, чтобы назвать Скопенко “интеллигентным человеком” необходимо сильное чувство юмора. Кроме того, он такой же взяточник, как и Губерский.