Сегодня утром состоялась попытка силового захвата одного из киевских предприятий - завода “Электроприлад”. Захватчики были рассеяны, вызванной охраной предприятия милицией. Тем не менее, в ходе рейдерского захвата был тяжело травмирован председатель правления “Электроприлад” Михаил Ефименко. “Скорая помощь” доставила его в одну из больниц города. дальше

За то, чтобы не отбирать у нас мобильные телефоны, паспорта и не везти в приемник – распределитель, как бомжей, они, всячески запугивая нас, отобрали 500 долларов США - последние деньги, которые у нас были и телефон Samsung С100 с зарядным устройством. В последствии, они потребовали по 700 долларов, с каждой из нас, в месяц и бесплатное предоставление услуг интимного характера по первому требованию. То есть фактически склоняли к систематическому занятию проституцией. дальше

Звісно, тема «МВС та корупція» належить до числа вічних і не вичерпна, як електрон. Втім, як і тема «СБУ та корупція». Але не зрозуміло інше: як можна розслідувати те, чого в Україні немає. Хабарництво – є. Зловживання службовим становищем – скільки завгодно. Махінації з держзакупівлями на користь чиновного гаманця – без обмежень. Контрабанда – аж гай шумить. Але рештки корупції в державі Народний Президент викоренив ще наприкінці 2005-го року. Бо на початку того ж самого, 2005-го, під час інавгурації Віктор Андрійович з помосту на Майдані так і окреслив своє чи не найперше завдання: «Ми знищимо систему корупції в країні». І знищив. Одним розчерком пера. Точніше – двома. Першим розчерком Арбітр Нації підписав Указ про призначення міністром внутрішніх справ затятого борця з корупцією Юрія Луценка. А другим – про призначення не менш затятого Валентина Наливайченка виконуючим обов’язки Голови СБУ. І тепер – все. Корупції гаплик. Залишилися лише хабарництво, зловживання й махінації. дальше

Я уверен, что появление Ющенко в окружении “фокстрота” было его незыблемой мечтой дальнейшего крупного бизнеса. А по сему травить его там не было никакого мотива. Но убийство Шульги я связываю с конструированием искуственного мотива “фокстротников”, что бы свалить на них травлю, последующую в среде СБУшников. Конструкторов человеческих душ.

 дальше

Устройство нашего государства логично было бы назвать «модернизированным «совком». По-крайней мере, в нем устойчивее всего именно давние советские принципы. Например: «что сторожишь, то и имеешь». Чиновник мэрии сторожит землю – и имеет землю, отраслевые министры имеют с отраслей, борцы с контрабандой – кормятся от «контарбаса». Наиболее ярко этот принцип действует в МВД. ДБНОН борется с наркотиками и держит наркопритоны и обеспечивает наркотрафик, борцы с экономической преступности имеют с предпринимателей, ГУБОП -- тот вообще жрет все подряд, как свинья. Но наиболее грязной милицейской службой, наверное, является так называемая «милиция нравов» -- Департамент по борьбе с преступлениями, связанными с торговлей людьми. Сотрудники этого департамента по идее должны бороться с организаторами секс-бизнеса, но на деле являются настоящими «сутенерами» в погонах. Они «крышуют» индивидуалок на частных квартирах и на Окружной. Они же предлагают индивидуалкам организовывать массажные салоны, сауны и прочие «номера». Они же оборудуют эти помещения скрытой видеоаппаратурой для сбора компромата. дальше

 

 

 

 

Пленум Верховного Суду України

обмежив несанкціоноване втручання

в особисте життя громадян

 

28 березня 2008 р. під головуванням Голови Верховного Суду України Василя Онопенка відбувся Пленум Верховного Суду України.

Як і було передбачено порядком денним (див. анонс Пленуму Верховного Суду України), учасники Пленуму розглянули низку проектів постанов.

Особливу увагу було зосереджено на проекті постанови Пленуму “Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав громадян під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” (друге читання).

З урахуванням необхідного забезпечення додержання конституційних прав громадян та з метою правильного й однакового застосування судами відповідного законодавства, яке регулює, зокрема, порядок надання дозволу на контроль за телефонними розмовами, Пленум роз‘яснив, що під контролем за телефонними розмовами слід розуміти не тільки прослуховування і фіксування, але й одержання інформації про телефонні розмови, які відбулися щодо абонентів розмов, їх часу та тривалості.

Пленум Верховного Суду України постановив, що при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства відповідними органами необхідно отримати дозвіл суду не тільки на прослуховування, а й на отримання інформації про сам факт з’єднання абонентів, визначення часу здійснення дзвінка та його тривалості включно.

Як зазначив суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Василь Філатов (доповідач), це доповнення до проекту постанови надасть більше гарантій громадянам щодо несанкціонованого втручання у їх особисте життя.

Найбільша дискусія розгорнулася навколо питання про те, чи є обов’язковим погодження подання про проведення відповідних оперативно-розшукових заходів з прокурором.

Пленум підтримав пропозицію Першого заступника Голови Верховного Суду України Петра Пилипчука і роз‘яснив, що відповідно до чинного законодавства з прокурором погоджуються лише подання керівника оперативного підрозділу або його заступника про проведення відповідних оперативно-розшукових заходів під час перевірки заяви або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи, подання слідчого про проведення заходів, передбачених КПК України і подання органу дізнання про проведення таких самих заходів після порушення кримінальної справи.

Погодження з прокурором подання керівника оперативного підрозділу або його заступника про негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації у всіх інших випадках закон (ч. 2 ст. 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”) не вимагає.

Окрім іншого, схвалено проект постанови Пленуму “Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах”.

Пленумом визнано правильною практику тих судів, які з урахуванням виявлення порушення закону (що перешкоджає розгляду справи) і необхідністю вжиття відповідних заходів для їх усунення, згідно із статтею 273 КПК України, виносять окремі ухвали (постанови) під час судового розгляду, наприклад, щодо фактів переносу (у зв’язку зі зривом) судових процесів, недоставляння підсудних, невиконання судових доручень та постанов про привід тощо. Однак це не допустимо при постановленні окремих ухвал (постанов), якими суд звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових (посадових) осіб на встановленні по справі факти порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню злочину. Такі окремі ухвали (постанови) можна виносити лише одночасно із судовим рішенням за наслідками розгляду справи по суті.

Пленумом визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Пленуму Верховного Суду України:

- від 25 червня 1982 р. № 4 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за спекуляцію»;

- від 18 квітня 1997 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства щодо порушення правил про валютні операції»;

- від 3 лютого 1989 р. № 1 «Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за спекуляцію та виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання»;

- від 22 грудня 1989 р. № 11 «Про застосування судами України законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах».

У першому читанні розглянуто й схвалено проект постанови Пленуму “Про судову практику у справах про банкрутство”, а також створено робочу групу для його доопрацювання.

 

 

 

 дальше

1 января 2007 года Румыния стала членом ЕС. Вследствие этого около миллиона молдавских граждан уже запросили румынское гражданство, исходя, прежде всего, из того, что это даст им возможность свободного перемещения по Европе для поиска высокооплачиваемой работы. Румыния стала членом НАТО. Альянс также рассматривается многими гражданами Молдавии в качестве «локомотива евроинтеграции» и привлечения инвестиций. дальше

ЗАЯВА ВІННИЦЬКОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ ГРУПИ

Терміново! Для негайного розповсюдження!

 

ВІННИЦЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА СПРОСТОВУЄ ІНФОРМАЦІЮ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ПРО СТАБІЛІЗАЦІЮ СИТУАЦІЇ

У ТЕМНІВСЬКІЙ ВИПРАВНІЙ КОЛОНІЇ №100

 

Приблизно о 16 годині 28 березня 2008 року на сайті Державного Департаменту України з питань виконання покарань (ДДВП) було оприлюднено прес-реліз, яким українське суспільство було проінформовано про стабілізацію ситуації у виправній колонії №100, де вчора кілька десятків засуджених вчинили акти самокаліцтва на знак протесту проти зловживань та жорстокості адміністрації пенітенціарної установи.

 

Вінницька правозахисна група відзначає неприпустимо довгий період замовчування ДДВП офіційної інформації про надзвичайну подію у ВК №100. Ми також мусимо заявити, що за наявною у нас інформацією ніякої стабілізації ситуації в колонії не відбулося, загроза повторення доведеними до відчаю засудженими актів самокаліцтва залишається надзвичайно високою.

 

За наявною у нас інформацією протягом 28 березня більшість засуджених, що протестували проти нелюдських умов утримання не мали можливості зустрітися із представниками ЗМІ та представником громадськості, якого було допущено на територію колонії. Кілька протестуючих отримали погрози з боку адміністрації, в результаті ВПГ має інформацію про початок голодування багатьма засудженими ВК №100. Беручи до уваги великий ризик застосування щодо засуджених незаконного насильства, усвідомлюючи високу вірогідність приховування пенітенціарною адміністрацією справжньої картини того, що має місце у ВК №100, Вінницька правозахисна група іде на безпрецедентний крок і оприлюднює наявну, отриману нелегальним шляхом інформацію про список засуджених, що вчинили самокаліцтво.

 

1. Алієв Мурад Ехтирамович 1977 р.н.

2. Багрич Олександр Михайлович 1972 р.н

3. Бєлобородов Анатолій Анатолійович (7ме відділення)

4. Євтух Олександр Сергійович

5. Каіст Микола Павлович 1961 р.н (голодує уже 14 днів!)

6. Кастров Руслан 7 відділення

7. Лавренюк Денис Володимирович (5те відділення)

8. Лукьянюк Андрій Васильович 1983 р.н

9. Мисливець Олександр Миколайович (7ме відділення)

10. Михайлов Роман (7ме відділення)

11. Мухін Роман Григорович (7ме відділення)

12. Олєйнік Юрій Миколайович (5те відділення)

13. Пастухов Михайло Сергійович (7ме відділення)

14. Позиров Руслан Юрьэвыч 1973 р.н.

15. Селюков Сергій Олександрович 1983 р.н. (вірогідно тяжко побитий, приховується адміністрацією в подвалі тюремної лікарні)

16. Серебрянський Станіслав Анатолійович (7ме відділення)

17. Сиваков Петро (4те відділення) 1956р.н.

18. Старожилов Ігор Валерійович 1980 р.н

19. Тадєєв Роман 4те відділення

20. Тітора Ярослав 4те відділення (вірогідно тяжко побитий, приховується адміністрацією в подвалі тюремної лікарні)

21. Харченко Геннадій Володимирович 1983р.н (6те відділення)

22. Чередніченко Микола Сергійович (7ме відділення)

23. Шляхтіченко Дмитро Володимирович

 

Ми також вимагаємо від адміністрації колонії надати можливість журналістам та правозахисникам поспілкуватися із засудженим Клімковим Сергієм (9 загін).

 

Вінницька правозахисна група закликати журналістів посилити інтерес подіями в виправній колонії №100 та висвітлювати події в колонії професійно та неупереджено,базуючись не лише на інформації, яку подає пенітенціарна адміністрація, але також і на фактах, які вдасться зібрати самостійно. При спілкуванні із засудженими просимо журналістів звіряти особу засудженого по фотокартках, що містяться в особових справах, у зв’язку із ризиком того, що справжні скаржники, які містяться у списку ВПГ, будуть замінені іншими особами.

Вінницька правозахисна група наперед перепрошує за можливі неточності в прізвищах та іменах засуджених, та просить зважати, що отримання цієї інформації стало можливим виключно завдяки зусиллям порядних співробітників пенітенціарної системи, які вважають нетерпимою ситуацію, коли порушуються права людини в установах системи кримінальних покарань.

 

Вінницька правозахисна група продовжить активний моніторинг ситуації в пенітенціарних установах України з використанням усіх можливих джерел отримання інформації.

 

Координатор ВПГ

Дмитро Гройсман

 дальше

Сами того не замечая, мы каждый день сдаем экзамен на государственность. На способность нашей страны быть самостоятельной. На способность каждого из нас жертвовать чем-то ради общего блага, ради независимой Украины. Эти экзамены бывают легкими и сложными, большими и малыми, но их результаты определяют будущее Украины. К сожалению, результаты эти пока не утешительны. А экзамены становятся все серьезнее. Мы хотим рассказать об одном серьезном экзамене, который мы уже начинаем проваливать. Проваливать позорно и страшно. Проваливать на глазах у всего мира. Этот экзамен называется «Евро-2012 дальше

Вечером 26 марта в здании Шевченковского РУВД города Киева был убит один из основателей группы компаний «Фокстрот» Владимир Шульга. Несмотря на то, что причиной смерти, как показало вскрытие, явилась острая сердечная недостаточность, у нас есть основания говорить о том, что Владимир Шульга стал жертвой заказного убийства. Заказчиками этого убийства выступили нынешние руководители и учредители группы компаний «Фокстрот», а исполнителями – сотрудники милиции. Заказчики, естественно, не понесут наказания, а исполнители, если и будут хотя бы уволены из органов милиции – смогут безбедно просуществовать на полученные за это убийство деньги. И те, и другие, познав вкус убийства и оставшись безнаказанными – продолжат убивать. дальше

Тяжко було на душі в Артура Геннадійовича від зради Волкотруба. Не раз картав він себе за те, що довірив цій невдячній істоті найдорожче – частку в спільному міліцейському бізнесі. Але поруч, підставивши дружнє плече, завжди був відданий і перевірений у боях за ласі шматки київської землі товариш – Микола Таранов, якому Марін зі значною знижкою продав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки в Київській області. Разом вони ділили гектари чорноземів під Білою Церквою, разом відбивалися від усіляких перевірок після відставки Луценка з посади міністра внутрішніх справ наприкінці 2006-го. Тож разом вони й зараз. Щоправда, Марін нині зайняв колишній кабінет Таранова й тепер очолює Управління внутрішньої безпеки в Київській області, де вдумливо перевіряє наші публікації про Таранова й Анциферова. А Таранов – невтомно бореться з організованою злочинністю на посаді начальника Розвідувально-аналітичного центру УБОЗ УМВС України в Київській області та на пару з Анциферовим «забиває стрілки» усіляким журналюгам. дальше

Не обязательно быть закарпатцем, чтобы принадлежать к эсбэушной «цимборе». К примеру, генерал-майор Андрей Мухатаев пришел в Харьков отнюдь не с Карпатских гор, но, тем не менее … «Один х..й бабаи, только северный». Это ж надо додуматься, накануне долгожданного голосования в Верховной Раде по кандидатуре Валентина Наливайченко на пост Председателя СБУ – учудить в Харькове такую «операцию», за которую даже УБОПу было бы стыдно. Мы не говорим, что местных жуликов «Гепу» и «Допу» не нужно брать за вымя. Конечно же, нужно. Но не так же тупо и глупо, а главное, вредно для имиджа СБУ и всей нынешней власти в целом. «Оперативная, блин, комбинация» по-Мухатаеву свелась к тупому наезду «Альфы» на горсовет и столь же тупому бегству оттуда. Тонко работает генерал Мухатаев, очень тонко. Даром что «быком» в «бригаде» не работал. дальше

Не Верховна рада, а іменини серця якісь. То поб’ються, то помиряться, то знову поб’ються, то комісію створять. Слідчу. Ото журналістам радість. Одна назва чого варта: «Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з розслідування висвітлених у засобах масової інформації фактів щодо можливих порушень законодавства України та прав людини Міністром внутрішніх справ України Луценком Юрієм Віталійовичем». Тож не просто незаконну діяльність Юрія Віталійовича депутати розслідувати збираються, а саме факти, висвітлені в засобах масової інформації. Ось як. Від такої радості редакція «ОРД» два дні повноцінно працювати не могла. Бо як прочитали ми прізвища «слідчих», як узнали, хто саме буде розслідувати чистоту помислів міністра внутрішніх справ, так щелепи в приступі сміху й звело. А тут нова звістка прийшла: на тій комісії будуть розглядати факти про міліцейське беззаконня, викладені в наших публікаціях на «ОРД». дальше

Аккурат накануне профессионального праздника украинских чекистов, сайт «ОРД» подвергся мощной ddos-атаке и четыре дня был недоступен. Благодаря поддержке друзей и профессионализму личного состава атака была отбита и победа будет за нами. «ОРД» за четыре года его существования уничтожить хотели неоднократно. В основном путем запугивания наших администраторов и провайдеров. Когда сайт базировался в России Игорь Дрижчаный, бывший тогда председателем СБУ лично обращался в ФСБ с просьбой уничтожить сайт. И эфэсбэшники таки запугали российских провайдеров и нам пришлось переместиться за океан. Но и туда дотянулась «грозная рука» СБУ. дальше

Сайт Кременчугского института Днепропетровского университета экономики и права по-своему уникальный. В нем нормально работает только один раздел - «цены за обучение на 2007-2008 уч. год». Ни сведений о руководстве или успехах, ни фотографий аудиторий, даже форум глючит: и правильно, чего болтать лишнего о вузе, приоритеты которого понятны с первого захода на сайт – деньги, деньги и еще раз деньги. За фактически фальшивый диплом… Как и большинство негосударственных вузов, КИ ДУЭП (так сокращенно называется институт) предлагает образование по наиболее популярным специальностям банковское дело, учет и аудит, финансы, экономическая кибернетика, маркетинг, экономика предприятия и даже международная экономика. Цены (в соответствии с прайсом) – больше тысячи долларов в год, в зависимости от факультета. За весь срок обучения набегает 5 тысяч долларов. За эту сумму институт фактически делает недействительные дипломы: мало, кто знает, что Кременчугский вуз, как филиал ДУЭПа не проходил аккредитацию в соответствии с Законом о высшем образовании. Да и держится он исключительно на коррупционных связях бывшего первого замминистра образования, личного друга Леонида Кучмы, ректора Днепропетровского университета экономики и права Бориса Холода. дальше

Кто что знает про нового зампреда СВР ?

 дальше

При этом стоит заметить, что «Арсенал» производит не только газовые счетчики, но и высокоточную аппаратуру, а также «высокотехнологические изделия специального назначения», а проще говоря, современное вооружение. Например, зенитно-ракетный комплекс ближнего действия «Джура», комплекс противоздушной обороны для кораблей класса корвет «Корт», ракетный комплекс класса «воздух-воздух» РС60У и многие другие «специзделия». Мы уж не говорим о том, что «Арсенал» уже многие годы является предприятием космической отрасли Украины, которая, кстати, находится под контролем Службы безопасности Украины. Понятно, что подобное производство просто так приватизировать или разрушить сложно даже в нашей стране. И тогда в ход идут хитроумные схемы отчуждения имущества завода или же создания неких «простых предприятий», в которых контрольным пакетом акций должно будет обладать не государство, а сомнительные фирмы, типа ООО «СКАЙНЕТ Ltd», известные не своими научными разработками, а сомнительными аферами в сфере, например, страхования. 23 ноября этого года Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Иван Плющ направил Премьер-министру Виктору Януковичу письмо «Относительно предупреждения угрозы разрушения космической отрасли Украины». Цитируем: дальше

Забавно также выглядело как Григорий Емельянович, готовясь выступить на митинге, надевал в туалете на себя бронежилет и выступал в нем, говоря о том, что на него готовится очередное покушение. Короче говоря, просто на слезу пробивает от самоотверженности нашего «борца с мафией». Какой-то обманувшийся этим трепом человек даже написал стихи, которые начинались словами «"Григорий, Катани, наш сокол крылатый, на мафию миром пойдем за тобою..." Однако, «сокол крылатый» на самом деле не боролся с коррупцией, а вполне успешно «рубил бабло». И нарубил немало. Для начала перенесемся в день сегодняшний. По данным налоговой, на сегодняшний день семейство Омельченко является учредителями нескольких украинских и зарубежных предприятий. В том числе – «оффшорок», против которых в свое время так завзято боролся наш герой. Их названия АТ «МБА МЕНЕДЖМЕНТ БИЗНЕС АКАДЕМИ ЛТД», Швейцария и АТ «ARUBA REAL ESTATE LIMITED», Кипр. дальше

 дальше

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Відділ по взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (Прес-служба)

 

04119, м.Київ-119, вул. Дегтярівська, 11-г                               Телефон/факс: +38 (044) 247-28-47, 247-26-86

www.customs.gov.ua                                                                     e-mail: press@customs.gov.ua

 

20 березня 2008 року

 

 

Внесено зміни до деяких наказів Держмитслужби

 

З метою оптимізації діяльності, внутрішньої структури митних органів та структури їх географічного розташування наказом Держмитслужби від 5.03.2008 № 199 внесено зміни до деяких її попередніх наказів.

Так, пункт 3  наказу Держмитслужби від 09.06.05 № 504 „Про ліквідацію та створення митного органу” викладено в такій редакції:

Створити Ізмаїльську митницю. Підпорядкувати її Держмитслужбі. Визначити зоною її діяльності  Ізмаїльський, Кілійський, Ренійський, Болградський, Татарбунарський, Арцизький, Тарутинський, Саратський райони Одеської області, місцем розташування – м. Ізмаїл.

Пункт 1 наказу Держмитслужби від 08.02.06 № 93 „Про створення митних органів” викладено в такій редакції:

Створити Кучурганську митницю. Підпорядкувати її Держмитслужбі. Визначити зоною діяльності Кучурганської митниці Великомихайлівський, Іванівський, Роздільнянський, Ширяївський, Біляївський (крім м. Теплодара та залізничної станції “Усатове”) райони Одеської області, території пунктів пропуску через державний кордон України: „Старокозаче –Тудора”, „Маяки-Удобне – Паланка” (Білгород-Дністровський район), місцем розташування – м. Роздільна Одеської області.  

Пункт 8 наказу Держмитслужби від 29.01.08 № 64 „Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць” викладено в такій редакції:

Підпорядкувати Південну митницю Держмитслужбі. Визначити зоною її діяльності міста Одесу, Іллічівськ, Теплодар, Южний, Березівський, Білгород-Дністровський (крім територій пунктів пропуску через державний кордон України: „Старокозаче-Тудора”, „Маяки-Удобне – Паланка”), Комінтернівський, Миколаївський, Овідіопольський райони Одеської області, залізничну станцію „Усатове” (Біляївський район), місцем розташування – м. Одеса”.

 

 

 дальше

Що не кажіть, панове, а під щасливою зіркою народився виконуючий обов’язки Голови СБУ Валентин Наливайченко. Не встиг він поскаржитися начальнику київської міліції на пропажу свого гаманця в роздягальні басейну, як стражі закону іменем тарабарського короля вже грюкали в двері фітнес-центру. Ще два дні напруженої роботи міліцейським мозком – і за фактом крадіжки порушена кримінальна справа. Ось що значить прихильність Віталія Яреми до проблем пересічного громадянина України Наливайченка. Мабуть, за гріхи свої батьків, автор цих рядків не був ощасливлений знанням мобільного телефону Віталія Григоровича. А якби й знав, то, напевно, не став би телефонувати, як пересічний громадянин Наливайченко. Бо каже ж Президент, що закон один для всіх. У смислі – для Бойка й таких як він. Тобто, для Бойка – закон, для Наливайченка – мобільний телефон. Тому й не довелося пану Наливайченку з десяток разів їздити в Головне Управління МВС у м.Києві, приводити очевидців злочину, надавати документи на доказ того, що гаманець належить дійсно йому, писати розлогі пояснення, встановлювати особи зловмисників і роздобувати для міліціонерів їхні установочні дані. дальше

Оскільки контрабанду не можна перемогти – то її потрібно очолити. А організовувати Василина вміє... Лише за річний період перебування генерала на посаді, через кордон в Україну масово поїхали фури по-чорному. До приходу Василини такого явища Волинь не бачила навіть у самі застойні часи. Цей факт підтверджено на колегії ДМСУ, яка відбулась 14 березня 2008 року у Львові. За даними митниці протягом лютого – березня 2008 з РП виїхало значно більше товару ніж в’їхало в Україну, в т.ч. і через Ягодин. Напевно до другої річниці перебування Василини на посаді Волинь побачить як через Буг можуть контрабандно запливати кораблі. дальше

Если оперативный работник «слабый», то появляется порочная мысль слиповать о результатах работы с помощником…. Дальше хуже… Липа клеится к липе. Создается липовое дело на негласного помощника, который якобы дал согласие на сотрудничество. Пишутся липовые справки о встречах с таким помощником. Мало того, по якобы его информации, заводятся оперативно - розыскные дела. Информация для заведения дел оперативному работнику поступает «со стороны», чаще от заинтересованных лиц, которые «борются» с конкурентами. К такой информации «цепляются контрразведывательные я..ца» и создается иллюзия угрозы государственным интересам, что формирует «значимость дела». дальше

Итак, криминальное сообщество Балоги-Дурдинца сейчас пытается выстроить контрабандную вертикаль. Однако, трудно быть бестолковым и вертикаль не получается. Это как со стеклянным членом. Дай его дураку, так он и член разобьет и руки порежет. Точь-точь как начальник УВБ СБУ генерал Павленко по прозвищу «Ягуарович». Как пишут наши корреспонденты, его единственным занятием стало в последнее время заведение ОРД на лиц, которые по его мнению причастны к деятельности сайта «ОРД». Причем, «Ягуарович» предался этому занятию столь не по годам неистово, что вот-вот руки обожжет. Срамота какая-то, чесслово. Но вернемся к нашим… козам. В смысле, к Тиберию и «цимборе». дальше

Не пошла «приоритетная» схема работы в СБУ еще и по той причине, что система управления в СБУ направлена «пирамидой вниз». В управлениях Центрального аппарата на каждом направлении «сидит» конкретный оперативный работник или целое подразделение. Каждый из таких работников выдает руководящую ориентировку, которая «спускается» в областные Управления, где, таких работников естественно меньше и ведут они несколько направлений. Там ориентировка дублируется и направляется в райотделы , где выделенные линии работы ведут один максимум два оперативных работника. А в так называемых «открытых районах» за всеми линиями закреплен вообще один оперативный работник, который отвечает за всё и естественно должен выдавать результат «по всему…». Вот и получается, что оперативный работник должен «объять необъятное», «знать про все …». А в результате, он не знает, что ему делать в первую очередь. За что «хвататься» или «хвататься» вообще? Вот и «выкручивайся»…как оперработнику так и начальнику. дальше

Нинішній міністр внутрішніх справ України – міліціонер-теоретик і юрист від сохи – не раз з екранів телевізорів окреслював головне завдання ввіреного йому відомства. Виявляється, з точки зору Юрія Луценка, метою існування міліції є ловля злочинців. Вочевидь, головному українському міліціонерові навіть на думку не спадає, що правоохоронні органи називаються так тому, що метою їхньою діяльності має бути охорона прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави. А ловля кого б там не було – це не мета, а один з методів її досягнення. Тим більше, що прерогатива вирішувати, хто саме є злочинцем, аж ніяк не належить до компетенції Юрія Віталійовича. дальше

Виктор Ющенко по-своему гениален. Чисто академик Лысенко. Генетик нах. Это ж надо было додуматься в целях объединения страны «скрестить» донецких бандитов и закарпатских контрабандистов? Ну, действительно, как иначе назвать трогательную мужскую дружбу Колесникова и Балоги и наполеоновские планы создания донецко-закарпатской партии с неприличным названием «За Кал»? В смысле за Президента Ющенко. Смесь, по идее, должна получиться на редкость гнусная, но, увы, жизнеспособная. Полубандиты-полубарыги всегда найдут общий язык в деле дальнейшего разграбления страны. И легко поделят Украину в мини-мюнхенском сговоре. Пока, наконец, не вцепятся друг другу в глотки. А пока этого не произошло, «концессионеры» укрепляют свои сферы влияния и денежные потоки. дальше

 дальше

 дальше

УКРАЇНА

ПРОФСПІЛКА “СОЛІДАРНІСТЬ”

ЮРИДИЧНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

“ПРАВА ЛЮДИНИ НЕ МАЮТЬ КОРДОНІВ”

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––—

п/р № 26007000615001

у ЛФ Укрінбанку, МФО 325826                                         Для листів: 79058, м. Львів

ЗКПО 25556945                                                                     вул. Сорочинська 8/19

                                                                           тел.(032) 231-72-38; 067-6734045

                                                                           e-mail: marints2000@yahoo.com

 

13 березня 2008 р.

Заява Юридично-Консультаційного

Центру допомоги біженцям

«Права людини не мають кордонів»

 

Для загального розповсюдження

 

Чергове грубе порушення міжнародного права урядом України: нові традиції підриву системи міжнародного захисту шукачів притулку

 

Уряд України у черговий раз продемонстрував своє презирство до міжнародного права, примусово повернувши 4 та 5 березня 2008 року 11 шукачів притулку з України до Шрі-Ланки. Тим самим уряд наразив цих людей, етнічних тамілів, на небезпеку серйозних порушень прав людини, особливо тортур, всупереч ратифікованим Україною нормам міжнародного права та законодавству України. Ми вважаємо ці дії серйозним порушенням прав людини та міжнародних зобов’язань України.

Як нам стало відомо, ще у 2007 році ці 11 громадян Шрі-Ланка звернулися до Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (далі УВКБ ООН) з проханням про притулок та надання правової допомоги в отриманні статусу біженця в Україні. УВКБ ООН надало їм відповідні листи-підтвердження. Проте, ці люди були затримані у Хмельницькій області наприкінці січня 2008 р. під час операції в ході боротьби з нелегальною міграцією, яку спільно проводили Служба Безпеки України та Міністерство Внутрішніх Справ. Перебуваючи у затриманні, ці особи звернулися до відділу міграційної служби у Хмельницькій області через МРВУ МВС України міста Шепетівка, причому з 11 заяв до міграційної служби було передано лише шість. 7 лютого 2008 р. УВКБ ООН звернулося до Управління СБУ у Хмельницькій області з листом, де містилася інформація про ситуацію з правами людини у Шрі-Ланка та проханням затриманих 11 шукачів притулку з-під варти. На цей лист не було жодної реакції. Таку саму інформацію отримав і відділ міграційної служби у Хмельницькій області. Проте, незважаючи на те, що працівники міграційної служби не виїжджали до затриманих, не відбирали у них пояснень, не враховували фактів переслідувань тамільської етнічної групи у Шрі-Ланка, до якої відносяться усі затримані, 27 лютого вони відмовили шукачам притулку у прийнятті заяв про надання статусу біженця, грубо порушивши вимоги Закону України «Про біженців».

            Згідно з повідомленнями, після отримання відмови у прийняття заяви про надання статусу біженця, вказаних шукачів притулку і надалі утримували без санкції суду в МРОВД УМВС України у Хмельницькій області, незважаючи на те, що вони висловили бажання продовжити процедуру надання статусу біженця і оскаржити відмову у законному порядку. Всупереч законодавству та Конституції України, а також міжнародним зобов’язанням України, що випливають із Конвенції ООН 1951 р. «Про статус біженців», органи МВС у м Шепетівка відмовили затриманим у правовій допомозі та можливості оскаржити рішення міграційної служби, а навпаки, почали процедуру підготовки до депортації, звернувшись до посольства Шрі-Ланка у Російській Федерації та передавши їм інформацію про цих шукачів притулку та копії листів УВКБ ООН, які свідчать про це, що ці люди просили притулку в України. Це є ще одним грубим порушенням законодавства України та положень Конвенції ООН «Про статус біженців».

            28 лютого наші колеги з Вінницької Правозахисної Групи (ВПГ) отримали інформацію про ситуацію, що склалася, та звернулися до керівництва МВС та Громадської Ради при МВС (далі ГР МВС), а саме до пана О.Мартиненка через електронну розсилку ГР МВС з інформацією про цю ситуацію і проханням надати доступ до затриманих.

            Коли 1 березня 2008 року наші партнери з Вінницької правозахисної групи намагалися отримати доступ до затриманих, щоб надати їм правову допомогу, керівництво міськрайвідділу міліції у Шепетівці не допустило їх до затриманих, пославшись на те, що означені особи утримуються на прохання СБУ у якості свідків, а СБУ не надає дозволу на зустріч з ними. Це відбувалося, незважаючи на лист УВКБ ООН до МВС України з проханням надати пану Дмитру Гройсману, представнику ВПГ, безпосередній доступ до затриманих та призупинити їх видворення. Навпаки, нами була отримана інформація, що насправді МВС завершило підготовку процедури видворення означених осіб з України і не надає до них доступу юристам, побоюючись зриву видворення. Більше того, коли затримані почали протестувати, домагаючись допуску до них юристів, працівники МРОВД УМВС у м. Шепетівка зчинили над ними фізичне насильство та нанесли тілесні ушкодження. Така інформація про жорстоке поводження з затриманими надходила до нас неодноразово аж до їхньої депортації.

            2-3 березня ВПГ та наша організація зверталися з листами до Міністра МВС п.Ю.Луценка та ГР МВС з протестом, закликом негайно втрутитися у ситуацію грубого порушення прав шукачів притулку, з закликом негайно припинити незаконне утримання цих людей, надати їм можливість отримати кваліфіковану правову допомогу для продовження процедури отримання статусу біженця, не допустити їхньої депортації до завершення повної процедури отримання статусу біженця в Україні, а також провести перевірку інформації щодо зчинення фізичного насильства над цими людьми з боку працівників міліції та притягнути винних до відповідальності. Ми також спрямували звернення з цього приводу до Генеральної Прокуратури України. Жодної реакції на наші звернення не було.

            5 березня 2008 р. МВС відмовило у доступі до затриманих навіть співробітникам УВКБ ООН, надавши їм такий доступ за декілька хвилин до депортації у приміщенні транзитної зони міжнародного аеропорту Бориспіль. Підкреслюємо, що усі письмові звернення УВКБ ООН, ВПГ та нашої організації до МВС були проігноровані.

Дії уряду України рішуче засудили УВКБ ООН та Amnesty International.

10 січня 2002 року Україна ратифікувала Конвенцію ООН про статус біженців 1951 року та її Протокол 1967 року, і тим самим зобов’язалася захищати права і свободи осіб, яких стосується визначення “біженець” статті 1 цієї Конвенції. Закон України “Про біженців” від 21 червня 2001 року у ст. 1 чітко зазначає, що «„біженець” — це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом країни своєї громадянської належності або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань.» Це визначення повністю співпадає із визначенням поняття „біженець”, як воно зафіксоване у Конвенції ООН 1951 року „Про статус біженця”. Таким чином, такий міжнародний договір як Конвенція ООН 1951 року „Про статус біженців” та Закон України “Про біженців” розповсюджують дію цього терміну не лише на осіб, які отримали статус біженця, а й на будь-яку особу, яка мала підстави внаслідок певних побоювань залишити країну своєї громадянської належності. Більше того, особа є біженцем за змістом Конвенції, як тільки вона задовольняє критеріям, закладеним у визначенні терміну “біженець”. Це  відбувається ще до того, як її статус формально визнається протягом процедури визначення статусу, що проводиться державними органами. Тому визнання статусу біженця не робить особу біженцем, а лише декларує, що вона ним є. «Особа стає біженцем не через визнання, а визнається такою, оскільки є біженцем[1].» І особа залишається біженцем за змістом Конвенції, навіть якщо цей факт не визнається державними органами країни, в якій перебуває особа.

  Найважливіше право, зафіксоване у Конвенції ООН 1951 р. Про статус біженців — найголовнішому міжнародному документі, де визначені права біженців — це право на забезпечення захисту проти примусового повернення або вислання біженця на території тієї країни, з якої вони втекли. Надаючи біженцям притулок, відповідна держава бере на себе обов’язки по захисту його/її від примусового повернення, по дотриманню та забезпеченню фундаментальних прав та свобод біженця, а також обов’язок по наданню йому/їй дозволу залишатися на своїй території доти, доки не буде знайдено довгострокове рішення цієї проблеми. Тому у таких випадках, коли біженців примусово повертають у країну походження, де вони відчувають побоювання щодо того, що стануть жертвами переслідувань, має місце порушення принципу не-вислання. Власне, фундаментальний принцип не-вислання є наріжним каменем системи захисту прав біженців і підтверджується іншими міжнародними угодами, такими як Конвенція ООН проти катувань, Міжнародний Пакт про громадянські та політичні права та інші міжнародні угоди, ратифіковані Україною, які забороняють повертати особу до країни, де вона може опинитися у небезпеці тортур або іншого жорстокого, негуманного або принижуючого поводження чи покарання. Більше того, цей принцип є загальновизнаним компонентом звичаєвого міжнародного права і є обов’язковим для усіх держав, незважаючи на те, чи вони ратифікували міжнародні угоди захисту біженців, чи ні. Принцип не-вислання викладений у ст. 33 (1) Конвенції ООН по біженцях. Цей принцип застосовується до всіх біженців, у тому числі до шукачів притулку, статус яких ще не визначений, а також до тих, хто намагається в’їхати до країни. Виконком УВКБ ООН постійно заявляє про те, що в усіх випадках “фундаментальний принцип не-повернення” має бути дотримано. Відсилання будь-кого назад, хто може опинитися у небезпеці серйозних порушень прав людини або бути переслідуваним у країні, де особа проживала, є прямим порушенням принципу не-вислання, незважаючи на те, чи особі надано доступ до процедури надання притулку, чи навіть відмовили у наданні притулку. Таким чином, заборона вислання біженців, дуже чітко застосовується до всіх осіб, що відповідають Конвенційному визначенню терміну “біженець”, незалежно від того, чи були вони формально визнані такими чи ні. Зобов’язання держав дотримуватись цього загального принципу заборони вислання, також існує незалежно від дотримання чи недотримання іноземцем формальних вимог, навіть, якщо іноземець в’їхав до країни нелегально і не з’явився до органів влади. У Рекомендації R (84) щодо захисту осіб, які відповідають критеріям Женевської Конвенції, але формально не визнані біженцями, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 25 січня 1984 р. говориться про те, що принцип не-вислання визнаний як загальний принцип, який застосовується до усіх осіб. Вислання біженців та шукачів притулку також спеціально заборонене українським національним законодавством.   

  Вислання біженців до країни громадянської належності  заборонене  до того ж Ст.  3 Конвенції проти катувань, ратифікованої Україною. Вона наголошує, що: “Жодна держава-учасниця не повинна висилати, повертати біженця, або видавати будь-яку особу  іншій державі, якщо існують серйозні побоювання,  що йому може там загрожувати застосування тортур. Для визначення наявності таких підстав компетентні власті беруть до уваги усі дотичні до справи обставини, включно з, у відповідних випадках, існуванням у даній державі постійної практики серйозних, кричущих і масових порушень прав людини.” У цій статті не має і не може бути ані винятків, ані застережень.

            Ми глибоко обурені тим, що незважаючи на неодноразові міжнародні скандали з приводу того, що Україна грубо порушує міжнародні зобов’язання щодо виконання Конвенції ООН 1951 року «Про статус біженців», міграційна служба, СБУ та МВС України і надалі виявляються дотичними до таких ганебних справ. 

 

Президент ЮКЦ «Права людини не мають кордонів»                                                             Світлана Марінцова

 

                  

                                              

 дальше

Оце уява зразу малює картину. У звичайного громадянина України поцупили гаманця… У трамваї… Ні, в метро… А хай навіть і в басейні. І громадянин той, виявивши наявність відсутності гаманця… ні, навпаки, відсутність наявності … набирає мобільний телефон начальника Київської міліції та поздоровляє захисника всіх знедолених киян з 8 березня: «Мовляв, так і так, Віталію Григоровичу, вибачте, що відриваю Вас від святкової чарки, але в мене портмоне спіз… пардон, вкрали… Ні, Віталію Григоровичу, не в метро… Ні, не в Київській міськдержадміністрації – я туди з гаманцем не ходжу, бо там точно спіз… пардон, вкрадуть…У басейні, Віталію Григоровичу… Ні, штани на місці, а гаманця не має. Чи, може, й сам загубив. Але не в тому річ – 400 доларів шкода. То ж Ви, будь ласка, не за столом буде сказано, пошукайте… Де я номер Вашого мобільника взяв? – Так Ви ж, Віталію Григоровичу, самі його всім киянам повідомили, у газеті кілька разів друкували. І мобільний, і службовий – прямий та приймальні, і домашній. Щоби, значиться, потерпілі від злочинів не микалися по райуправліннях, а зразу до Вас, нашого Робін Гуда. То ж Ви посприяйте, будь ласка». І ось генерал-лейтенант міліції Віталій Ярема, швиденько загризнувши, чим Бог послав, здіймає на ноги у вихідний день дві опергрупи, заправляє їх бензином з власного резерву й відправляє трясти отой басейн. Бо захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян – то для Віталія Григоровича святе. У нього, кажуть, навіть гасло вдома над ліжком намальоване: «Сам не вкради, а людей захисти». Як очі зрання продирає, так і читає. Ще й дружину примушує. дальше

- Потерпевшая Елена Алабуд так и говорит: «Мне меньше вреда причинил Нифонтов, чем его крыша." Ее уголовное дело расследуется отдельно и до суда, как я догадываюсь, дойдет еще не скоро. Она рассказывает, что Андрей Нифонтов ей заявлял: «Я раз в месяц отвожу проценты по своему бизнесу в Киев». И она уверена, что не врал. Когда на нее наехал Нифонтов, она обратилась в УБОП – было это, как говорит Алабуд, 30 августа 2004 года, а после встретилась с Нифонтовым и его поставила в известность – а вдруг испугается и отстанет. Что происходит дальше? Передаю рассказ Елены Алабуд дословно: «Садись в машину, едем в УБОП», - сказал Нифонтов. Приезжаем, поднимаемся на 4 этаж, в этот же отдел, в тот же кабинет, где я только что была, к тем же самым Боровских и Тищенко, и он при мне начинает стулья ногами пинать и такими матюками их крыть! Они его начинают уговаривать, предлагают водички, закурить. А он кричит: «Ты что, падла, не знаешь, как я работаю, с кем, и кто за это получает?!» Потом он уезжает, меня до семи вечера еще допрашивают, а в 21.00 ко мне домой приезжает Нифонтов выбивать двери. «Если завтра за 5 тысяч долларов не заключаешь сделку, тебя изнасилуют, и сделают все остальное – так, как ты и заслужила. Запороть тебе мой бизнес я не позволю». 2 сентября мы поехали к нотариусу - жене судьи Попревича, который уже получил отвод по делу банды, и я продала Нифонтову половину квартиры за 5 тысяч долларов». Если описанная сцена в УБОПе – правда, то можно понять Алабуд. дальше

Майору Бузині згадалась історія, щойно почута від майора Бочонкіна, про те, як майор Бочонкін потрапив на службу в КДБ, і майорові Бузині привиділося, як там, на сході України, звідки мусило небавом з’явитися запнуте хмарами сонце, шугають у підземеллях полчища щурів, і що вони колись, чи то вночі, чи то вдень, можуть виповзти на поверхню Землі й услід за ніччю, чи попереду дня, посунуть Україною, а потім Європою, аж до Атлантики і, може, втопляться в океані, а, може, знову повернуть навспак, прочешуть до Зеленого Клину на Далекому Сході, і так будуть мігрувати між Сходом і Заходом, від одного океану до іншого услід за Сонцем і проти Сонця, без спочинку заповнюючи євразійський простір переможним щурячим вищанням. дальше

 дальше

- Шукати слід отруєння потрібно серед найближчого оточення. Причому, нікого не виключаючи. - Навіть Червоненка з Жванією? - Навіть їх. Я б, власне, з них би і почав. З Жванії – першого. Адже всім відомо про його рекомендації В.Ющенку на поїздки… Дослідив би весь його життєвий шлях, як він потрапив на Україну, як втік із Грузії, де саме і чому навчався в Росії, яким бізнесом займався в Словенії, зв’язки, оточення, контакти. Пам’ятаєте історію взаємовідносин з Березовським, провокацію з Рибкіним у Києві, де активно фігурував Жванія – не все тут так просто, як здається. - Ви хочете сказати… - Я кажу про те, як би діяв, коли вів би справу про отруєння Ющенка. Взагалі я і тут не розумію Ющенка. Тисячі співробітників спецслужб вимушені імітувати роботу, займаються дублюванням функцій і завдань. Чому б не створити спеціальний підрозділ із одним завданням, отримати достовірні матеріали про отруєння кандидата в Президенти і передати їх слідству. Продемонструвати, нарешті, світові силу і вміння українських розвідки і контррозвідки. дальше

Когда читаешь записи Мельниченко, возникает чувство брезгливости, насколько эти люди низко пали, угождая своему патрону Кучме. Но кроме брезгливости возникает чувство огромного возмущения. Ведь украденные Кучмою восемь миллиардов долларов стали не последней причиной того, что население нашей страны сократилось на пять(!) миллионов человек. Миллионы людей и в первую очередь старики, пенсионеры, малоимущие, инвалиды банально умирали от невозможности обеспечить себя лекарствами и качественным лечением, полноценным питанием, нормальными условиями жизни. Миллионы украинцев не родились по причине того, что в семьях родители не могли в будущем своим детям обеспечить нормальную, достойную жизнь. Лишь в одном не понял Николая Мельниченко, о чем по-офицерски прямо спросил его при нашем знакомстве: «Почему ты не застрелил Кучму?» дальше

І наше традиційне. А що залишилось поза кадром? А поза кадром залишилась пікантна деталь. Під час неофіційної тусовки один із високопоставлених чиновників сказав щось подібно таке: «Складається враження, що сам Президент України гальмує роботу уряду». Чи відповіла щось на цю репліку Юлія Тимошенко нам достеменно не відомо. Може не почула, а може вдала,що не почула, або не зрозуміла. Цікаво що вона думає з цього приводу? дальше

Механизм государственно-частного партнерства, о внедрении которого вот уже несколько лет говорят украинские политики и эксперты, уже давно работает в рамках отдельно взятой бизнес-группы. Единственное отличие от обсуждаемой модели – государство в нашем случае не столько прирастает активами, сколько делится деньгами. Нынешнему министру топлива и энергетики Юрию Продану удалось выстроить, пожалуй, наиболее эффективную систему кооперации бизнеса и власти для освоения денежных потоков страны. Гибкость Юрия Продана и его команды позволяет максимально продлить доступ к государственным деньгам, постоянно наращивать масштаб этих изъятий и при этом делать все очень незаметно. Персональный состав участников Группы делает ее мобильной: ее лидер и неформальные подчиненные постоянно перемещаются с должности на должность в различных государственных и частных структурах, нигде не задерживаются надолго, но везде оставляют легчайший след своего пребывания. Этот след, как правило, тонет в бессильной ярости обобранных Группой людей: доказывать что-либо или слишком поздно или чревато последствиями. дальше

«Зрада. Це слово найточніше передає відчуття від дій української влади, яка нещодавно передала Узбекистанові … людей, які шукали в Україні притулку й захисту. Їх зраджено, бо віддано на катування, знущання та багаторічні муки в узбекистанських таборах. Це зрада, бо, просторікуючи про відданість демократії, права людини й европейський вибір, українська влада безсоромно зневажила ці цінності. І ще багато таких «бо». Як наслідок – країна по вуха сидить у гівні, й цього не розуміє, і навіть не думає відмиватися!» Так яскраво і пафосно, не лякаючись навіть не куртуазного слова «гівно» писав два роки тому на шпальтах «Критики» головний український правозахисник, мій колега по Українській Гельсінкській Спілці з прав людини Євген Юхимович Захаров. Приводом для допису стала депортація (вірніше прихована екстрадиція) в лютому 2006 року одинадцятьох узбецьких біженців силами СБУ, МВС та суддів «в цивільному». дальше

У председателя СБУ Валентина Наливайченко минувшие праздники выдались неудачными – у него якобы украли кошелек. Да не где-нибудь, а в одном из самых крутых столичных отелей – Hyatt Regency, который расположен в самом центре Киева на Софийской площади.

 дальше

 дальше

Оперативним шляхом я встановив, що Зяма, чудовий слюсар, золоті руки, зробив собі самогонний апарат із нержавіючої сталі і ночами гонить первака, та такого, що у всьому Києві не знайдеш, „Цимес” називається, і продає його за прийнятними цінами членам єврейської громади, запевняючи, що повністю витримує кошерну технологію. За агентурними даними, гоям він продає той же самогон, проте вже під назвою „Емес”, що в перекладі з їдиш означає „Перемога”. При цьому учасникам війни, незалежно якої, і учасникам бойових дій, незалежно яких – вірить на слово, робить знижку на двадцять відсотків. дальше

Дослідження присвячене діяльності спеціальних органів безпеки українських національних державних формацій 1917–1921 років: Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, ЗУНР та Державного Центру УНР в еміграції. Залучення великого масиву документальних друкованих джерел, мемуаристики та раніше не відомих архівних матеріалів дало авторові змогу досягти максимальної об’єктивності при висвітленні складних історичних подій доби Української революції, виважено оцінити здобутки й помилки тогочасних національних спецслужб у боротьбі за державність України. дальше

Представленные в Украине агентства ООН выразили обеспокоенность недавним случаем принудительной высылки украинской властью одиннадцати беженцев из Шри-Ланки.

Граждане Шри-Ланки были принудительно высланы с территории Украины — группа из пятерых человек 4 марта и другая группа из шестерых человек 5 марта — на их родину.

Указанные лица обратились к партнерской организации Агентства ООН по делам беженцев в Киеве в декабре 2007 года и получили консультации относительно процедуры приобретения статуса беженца в Украине и их права обратиться с заявлением в правительственную миграционную службу.

Все они получили письма Управления верховного комиссара ООН по делам беженцев, которые подтвердили тот факт, что они обратились за помощью к УВКБ ООН. Шесть из них смогли подать заявления с просьбой предоставить им статус беженца в компетентные органы Украины.

Система агентств ООН в Украине обеспокоена нарушением прав искателей убежища из Шри-Ланки в части справедливой, эффективной процедуры для определения их статуса.

ООН подчеркивает важность “принципа невысылки”, по которому ни один беженец или искатель убежища, чье дело еще не рассмотрено должным образом, не может быть насильственно возвращен в страну своего происхождения.

Принудительная высылка — это нарушение Конвенции ООН о статусе беженцев, подписантом которой является Украина. Принудительная высылка также запрещена украинским национальным законодательством, отмечается в заявлении представительства ООН.

 дальше

 дальше

'Во время событий на Украине в 2004 году российские власти боялись, что их тоже сметет народная толпа', - сказал Марков. 'Да, режим стал бояться 'оранжевых', точно также как в 1920-х годах европейские правительства охватил страх перед 'красными', - добавил Никонов. 'Это правда! После событий на Украине окружение Путина запаниковало, - поддерживает своих коллег Павловский. - Мы боялись появления лидера, который выведет людей на улицы, и их верноподданническим чувствам придет конец'. дальше

Бульбов вел также оперативную разработку мафиозно-политического сообщества Фарвест и его связей в РФ. То есть, фактически, офицеры Бульбова собирали информацию о неформальных связях между антироссийским альянсом разведок США, Британии, Саудовской Аравии и др. стран с высшим силовым руководством РФ. Кроме этого, Генпрокурор Чайка до 7 сентября контролировал дело по убийству Политковской, где следствие вышло на его исполнителей -- Стамбульское бюро внешней разведки Саидова-Нухаева, младших партнеров ЦРУ, МИ-6, саудовской разведки и турецкого Генштаба, под крылом которого они существуют (см. мою книгу «Третья Барбаросса»). Руководители Бюро—Руслан Саидов и Хож Нухаев—входят в число пайщиков Фар Вест ЛЛЦ. А за раскрытием дела Политковской, последовали бы и дела Хлебникова и Андрея Козлова, также убитых агентурой Саидова и украинского Спецотдела «Р» Филина и Лихвинцева. дальше

«Так называемое «дело Орлова» о контрабанде стратегических крылатых ракет Х-55 с Украины в Китай и Иран, дескать, осуществленной силами некой «организованной преступной группы в составе граждан Украины, России и Австралии». ... Понятно, что такие поставки производились не по личной инициативе бизнесмена Владимира Евдокимова, журналиста Орлова и неких сотрудников авиакомпаний Виктора Бута. Как мы знаем из «прослушек» майора Мельниченко, экс-президент Украины Леонид Кучма лично решал даже вопрос о поставке или непоставке сравнительно безобидных РЛС «Кольчуга» в Ирак. Так неужели кто-то верит, что решения о поставках стратегических крылатых ракет в Китай и Иран могли состояться без его ведома? А также без ведома тогдашнего премьера и члена СНБО Украины Виктора Ющенко, что бы там не говорил потом бывший глава ГУР и СБУ Игорь Смешко? Точно также, неужели кто-то всерьез верит, что, принимая подобные решения, Кучма и Ющенко не посоветовались и не получили добро в Вашингтоне и Кремле? ... дальше

Найвище керівництво МВС України брутально порушило міжнародні зобов‘язання в галузі прав людини та всупереч фундаментальному принципу неповернення біженців до країн їхнього походження, де їм можуть загрожувати катування, 4 та 5 березня цього року примусово повернуло до Шрі-Ланки одинадцятьох шукачів притулку з цієї країни тамільського походження, яких було заарештовано негайно після повернення до країни походження. При цьому вказані особи незаконно утримувалися під озброєною охороною співробітниками МВС України без рішення суду в приміщенні Шепетівського міськрайвідділу УМВС України у Хмельницькій області та без рішення суду під охороною в готелі міста Шепетівка. Попри письмові звернення до міністра внутрішніх справ України з вимогою негайно припинити підготовку до видворення шукачів притулку до країни походження та надати негайний доступ до затриманих співробітникам організацій-виконавчих партнерів УВКБ ООН, міністр Луценко проігнорував вимоги міжнародних договорів України та за відомостями, якими володіє Вінницька правозахисна група віддав особисте розпорядження таємно, без надання доступу співробітникам правозахисних організацій, адвокатів та перекладачів видворити шукачів притулку за межі України. дальше

Поставити запитання, чи запросила Юлія Тимошенко свою американську подругу відвідати Україну не вдалось. Оскільки з Юлею Володимирівною прилетіла група журналістів, то там вже було чітко розфасовано, хто і які питання має ставити. І якщо питання виникають спонтанно в ході брифінгу, то з ним непросто пробитись. Довелось вичекати момент і запитати у Кондолізи Райс, чи планує вона запросити Юлію Тимошенко до Вашингтону для більш ширшої дискусії на цю важливу тему? Держсекретар США Відповіла: «абсолютлі» і в найближчий час. Я мушу лише переглянути свій графік роботи і узгодити дату приїзду Юлії Тимошенко в США з графіком її роботи, щоб це нам обом було зручно». дальше

Отримав я оперативні дані про те, що Шнеєрзону його брат у четвертих, який раніше виїхав на постійне мешкання за кордон, нелегальним каналом із Штатів передав Талмуд. Шнеєрзон не здав той Талмуд в органи державної безпеки, як годиться, виходячи із постанов ЦК КПРС „Про підвищення політичної пильності радянських трудящих”, а заховав його дома в туалеті за зливний бачок унітаза. І потім кожний день прийде з роботи, зайде в туалет, начебто з метою відправлення своїх природних потреб, зачиниться на усі клямки, Сару на сторожі поставить, сяде на унітаз і читає. Розумієш, Льоша, священну книгу євреїв член КПРС Шнеєрзон читає в туалеті, сидячи на унітазі? Якої ти думки про такого мудака? дальше

О некоей гражданке, «защищающей права» себе подобных. Итак, все по порядку. В процессе проведения журналистского расследования наша газета четыре раза писала о деятельности ранее неоднократно судимой гражданки Киселевой («Не понимаю!», «Не верь глазам своим, а требуй документы...», «Юрист в законе» и «ООО «Департамент содействия законности»... законы не писаны»). дальше

Украина — первая в мире страна по темпам вымирания населения, при этом наши женщины не могут позволить себе иметь много детей. «За 14 лет украинцев стало меньше на 5 миллионов. Это — очень высокий показатель», — заявил глава Нацсовета по вопросам здравоохранения профессор Николай Полищук дальше

Усмотреть же во фразе "установленных очевидцев злодеяний батальона "Нахтигаль" следует подготовить для допроса работниками прокуратуры, о чём будут даны указания прокуратурой СССР" намёк на фабрикацию показаний мог человек с очччень большим воображением. По-видимому, оно у Въятровича есть. Хотя, что более вероятно, он попросту занялся своим привычным делом - скармливанием публике туфты собственного изготовления. И при этом в очередной раз "забыл" упомянуть, что помимо показаний Мельника и Шпиталя, существуют и другие свидетельства о зверствах "Нахтигалля" и оуновцев во Львове в июле 1941 года. Среди очевидцев - немцы, украинцы, поляки и конечно сами евреи. В т.ч. и те, которые имели "счастье" наблюдать, как Роман Шухевич лично решает вопросы "усунення займанцив" с украинской земли. Главное же, что Въятрович в порыве разоблачений "пропаганди радянської спецслужби" забыл упомянуть, а я не примену напомнить: вынесенный на основании этих якобы "сфабрикованных" свидетельств Приговор Верховного Суда ГДР в 1986 году был пересмотрен Федеральным судом ФРГ и Высшим Земельным Судом Мюнхена и признан полностью обоснованным. Но самое смешное впереди. В "повидомленни" о брифинге Въятровича на сайте СБУ слева от основного текста для солидности вывесили фотосканы полученных в Израиле материалов. При осмотре второго и третьего документа их внешний вид показался мне уж очень знакомым. дальше

Втім, категорично стверджувати, що автомобіль, за кермом якого, як стверджує Голова Верховної Ради, перебував саме він, є звичайним «контрабасом», ми не станемо. Оскільки фальшиві держзнаки використовують також для оздоблення автомобілів, що перебувають в угоні. Тож повідати правду може хіба сам Арсеній Петрович, позаяк перевірити номери двигуна й кузова цього автомобіля немає ніякої можливості, причому не тільки в журналістів, але й у працівників ДАІ. І це не дивно. Річ у тому, що міністр внутрішніх справ Луценко ще в 2006 році підписав інструкцію для ДАІ-шників, що передбачає «особливості взаємовідносин з народними депутатами України, суддями, працівниками органів прокуратури, які є учасниками дорожнього руху». У пункті 22.11.1. цієї інструкції сказано, що «не допускаються адміністративне затримання народного депутата України, особистий огляд, огляд транспортного засобу, що ним використовується». А використовувати народний обранець може все, що йому заманеться. дальше

Если пройти вдоль забора от решетки на расстояние приблизительно 50 метров в направлении к Русаковской набережной, которой заканчивается поле, то приблизительно в одном метре от вышеуказанного бетонного забора светлого цвета обнаружен лежащий на траве пистолет без маркировочных обозначений с накрученным на ствол приспособлением для бесшумной стрельбы. Это приспособление, рукоятка пистолета, тыльная часть магазина, скоба спускового крючка и спусковой крючок обмотаны матерчатой липкой лентой черного цвета. Курок во взведенном состоянии, кожух-затвор находится в частично взведенном состоянии, виден патрон, заткнувшийся в патронник. В магазине шесть патронов. На расстоянии 3 метров по прямой от указанного пистолета в направлении к Русаковской набережной обнаружен второй пистолет на расстоянии примерно 1 метр от того же бетонного забора. На втором пистолете есть маркировочное обозначение на правой стороне кожуха затвора «Байкал» (латинскими буквами). дальше

Уявімо ситуацію: 2003 рік, міжвідомча нарада за участю Президента України Леоніда Кучми, Генерального прокурора Геннадія Васильєва, Голови СБУ Ігоря Смешка, Голови Верховного Суду Василя Маляренка, міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя й усіх членів колегії МВС. І ось на цю нараду Кучма приводить Голову Верховної ради Володимира Литвина з тим, щоби спікер парламенту під об’єктивами доброго десятка телекамер з провідних каналів розповів, як два дні тому, коли він, як приватна особа їхав у своїх особистих справах, і йому на дорозі якийсь Кожа показав чи начебто показав середній палець. І як він влаштував на Проспекті Перемоги погоню за тим Кожею … Уявили? – Отож. За часи Кучми нічого подібного й бути не могло, оскільки людей з нестійкою психікою до влади намагалися не допускати. Натомість всі прилюдні кроки керманичів минулого режиму ретельно продумувалися, а всілякі особисті конфлікти вирішувалися за закритими дверима й без розповідей про верховенство права. Бо перенесення таких конфліктів у публічну площину за умови повного державного беззаконня неминуче перетворювало б керівників держави на клоунів. дальше

За тамбуром при вході у вестибюль центрального будинку КДБ справа опріч столу на місці довгошийого прапорщика сидів капітан Вареник у своїй шапці-шоломі, який особисто виконував функції нічного чергового на центральному посту у зв’язку з проведенням тривоги. У руках він тримав журнал, за яким відзначав час прибуття кожного офіцера по тривозі. Краєм вуха капітан Вареник почув вигуки “Гайль фюрер!!! Зіґ гайль!!! Зіґ одер тод!!!”, що долинали знадвору через вузьку шпарину дверей, і здивовано чекав продовження, поправляючи шапку. Двері в приміщення прочинилися більше, і на порозі капітан Вареник побачив військового у формі есесівця. Судячи з його реґалій, есесівець був у досить високому званні. Помітивши збентеження на обличчі чергового, той есесівець, який стояв посередині, показав рукою на двері і промовив: - Es ist ein läppische Fahrer. Ich bin verstanden nicht, warum ruft er: „Heil Führer! Sieg heil! Sieg oder Tod!”. дальше

У відповідь ізраїльська сторона заявила, що не готова передати матеріали про Романа Шухевича із власних архівів, оскільки вони не зібрані в окремий комплекс, можуть бути розкидані по всьому архіву, для їх віднайдення потрібна спеціальна тривала дослідницька робота, — зазначив Директор меморіального комплексу «Яд Вашем» Авнер Шалев. Згодом Директор архівного департаменту «Яд Вашем» Хаїм Гертнер підтвердив, що жодного досьє на Шухевича в архіві немає, а Йосиф Лапід, який повідомляв про його існування, не є співробітником архіву. дальше

В 24-этажной высотке Минтранса шутят, что скоро придется достраивать еще несколько этажей, чтобы  разместить десятерых замов нового министра и их помощников.  Такого огромного числа заместителей еще не было ни у одного министра. 

 

Чем обусловлена необходимость иметь столько замов-то ли отсутствием профессионального опыта у самого министра, то ли коалиционными или партийными квотами, то ли другими мотивами материального характера-остается загадкой.  Но общий тон на расширение бюрократической машины, заданный министром, подхватили и его заместители.  Например, В Департамент автомобильного транспорта, где всего 30 сотрудников (это вместе с директором, тремя заместителями и пятью начальниками секторов) решили  добавить еще одного…заместителя, о чем и подготовили и даже уже согласовали проект распоряжения Кабинета Министров.  После такого решения Кабмина на каждого начальника в департаменте будет по два рядовых сотрудника, которые и будут делать всю работу.  Учитывая недавнюю забастовку водителей маршруток под Кабмином, то в департамента автотранспорта явно проблемы, но решаться ли они назначениями дополнительных руководителей?

 

Если учесть, что средняя заработная плата в Министерстве транспорта, согласно официальным данным-около 5 тыс.гривен, то не слишком ли дорого обходятся содержать всех транспортных начальников? 

 дальше

Мининформсвязи РФ впервые официально обязало все телекоммуникационные компании, а также интернет-провайдеров, предоставить возможность ФСБ проводить неограниченное и неконтролируемое прослушивание телефонов и снятие информации. дальше

В Армении подавлена очередная на постсоветском пространстве попытка «цветной», на этот раз «абрикосовой» революции. Манипуляторы с Запада попытались изменить пророссийский курс страны, но неудачно. Ситуацию комментирует «Правде.Ру» заместитель директора Института стран СНГ Владимир Жарихин. дальше

Від редакції: нещодавно на Інфопорн була здійснена DDoS атака. Ми вважаємо, що викликати її могли в тому числі і матеріали наших авторів, розміщені на ресурсі. Зокрема, йдеться про матеріал Ірини Навольнєвої “Беззубые акулы, или зачем платить“, Андрія Манчука “Незаметный террор, или будни украинского расизма“, Дмитра Корнійчука “Балаган законотворчества. Часть 2” та інші публікації. До речі, аналогічна атака була здійснена на інший ресурс - Durdom.in.ua, редакція якого наполягає на політично-замовному характері атаки. Тим, хто хоче розібратися, що таке DDoS атака, і відповідно уявляти, чи можна її уникнути - ми пропонуємо огляд Андрія Стесіна. дальше

Дмитро Видрін якось мудро помітив, що ніяка політологія в Україні існувати не спроможна. Бо політологія – це наука. А наука може досліджувати лише ті явища, що підпорядковані бодай якимсь законам. Оскільки ж вітчизняні поводирі нації жодних законів принципово не визнають і діють виключено з міркувань власного розуміння власних інтересів, то пояснювати й прогнозувати українське сьогодення політологи не здатні. А такі прогнози лежать виключно в царині психології. Чи психіатрії. Погодьмося, навіть найгеніальніший політолог не здатен був передбачити феєричну витівку Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка, якого Президент України 18 лютого 2008 року спеціально задля того запросив до Міністерства внутрішніх справ на міжвідомчу нараду з питань боротьби з контрабандним ввезенням автомобілів. Категорично ні! Перо політолога безсило опускається, руки розводяться в здивуванні, і лише психіатр може, покрутивши пальцем біля скроні, поставити правильний діагноз. Комплекс неповноцінності, який зжирає нутро Арсенія Петровича, та його прагнення довести не тільки власній дружині, але й дорослим дядям з Верховної Ради, що він також мужик, погнали пана Яценюка в пішохідну еротичну екскурсію зі скаргами на зазнану ним образу. дальше

Президент Украины Виктор Ющенко призвал правительство страны не допустить газовой войны с Россией. Такое заявление глава украинского государства сделал сегодня на совещании с председателем Верховной рады Арсением Яценюком и премьер-министром Юлией Тимошенко.

“Сегодня главным является ведение максимально динамичного переговорного процесса с целью его успешного завершения, и ни в коем случае не провоцировать газовой войны”, — цитирует главу государства его пресс-служба. В этом контексте В.Ющенко напомнил о договоренностях в этой сфере, достигнутых между президентами Украины и России.

Стоит в этой связи отметить недавнее выступление Ю.Тимошенко, в ходе которого она заявила, что договоренности президентов не выполняются и выразила уверенность, что Украина не останется без российского газа.

Говоря о необходимости сбалансировать в 2008г. финансовые потоки НАК “Нефтегаз Украины”, президент отметил необходимость утверждения правительством бездефицитного финансового плана компании, как того требует соответствующее решение Совбеза.

Напомним, в 10:00 мск истек очередной ультиматум Газпрома Украине. Российский концерн сократил поставки газа в страну в связи с тем, что к этому сроку не был решен комплекс проблем в газовой сфере, в том числе по задолженности Киева за поставленный газ. Как сообщалось, поставки газа через газоизмерительную станцию “Суджа” газопровода Курск-Киев были снижены на 24 млн куб. м в стуки, через ГИС “Мозыр” магистрали Торжок-Долина — на 16 млн куб. м.

Позже украинские представители сообщили, что поставки были сокращены не на 25 процентов, как об этом говорилось ранее, а на 35%.

 дальше

В Москве на девяностом году жизни скончался бывший председатель КГБ СССР и министр внутренних дел СССР генерал армии Виталий Федорчук. дальше

 дальше

И ринулась «цимбора» в политический сыск. Вскоре после назначения Дурдинца на пост руководителя Главка «К», он, по указанию Балоги завел ряд оперативно-розыскных дел на известных политических деятелей Украины и их родственников. Основная цель заведения этих ОРД проста – сбор компромата и постоянный контроль с целью получения упреждающей информации. Весьма интересно в этом смысле дело групповой оперативной разработки под названием «Сузір”я». Объектами дела являются глава государственной погранслужбы Литвин-младший, его первый заместитель Брюховецкий, начальник оперуправления Бондаренко, его заместитель Коваль, первый заместитель – начальник управления госохраны Антонюк, а также начальник Западного управления ГПС Валькив. Цель этого дела – тотальный контроль за действиями Литвина-младшего с целью шантажа Литвина-старшего. Понятно, что рано или поздно разразится скандал, но уж больно велик соблазн применять недозволенные средства в политике. Хотя, рискованно. И Дурдинцу эти милые шалости с Литвиными вполне могут стоить его прибыльного места. дальше

- Журба, - сказав Йосип Швайка. - А ти молодець, що сьогодні одягнув мою сорочку. Коли я тобі подарував її на день народження? - П’ять років тому. - І кожного разу, коли ми зустрічаємося, ти приходиш у моєму подарунку. На роботі переодягнувся чи встиг мотнутися додому на Сирець перед зустріччю? - Ет, - ображено заперечив майор Бузина. – Зранку, цілий день ходжу у ній на роботі. Ти вже думаєш, що в КДБ не дозволено носити вишивані сорочки? - Я так не думаю, але ж форма повинна бути якась однакова для усіх працівників КДБ? - Цього ні інструкціями, ні Стройовим статутом, - пояснив майор Бузина, поки що не передбачено. Однакова для всіх військова форма. Однострої оперативний склад одягає лише у передбачених інструкціями та військовими статутами випадках. Приміром - чергування, складання військово-спортивних нормативів, тривога, похорон. На похороні у військовій формі має бути головна дійова особа. Чи, навпак, головна не дійова особа. Інші - у цивільному, оркестр і почесна варта виділяються з гарнізонної комендатури, труна для прощання виставляється в ритуальному приміщенні біля моргу в шпиталі на вулиці Рози Люксембург. Здається, все. дальше

Після цього захист заявив своє наступне клопотання – про витребування з управління ДАІ МВС України інформації про автомобіль з державним номерним знаком АІ 20 25 АС, та його власника. Представники захисту пояснили, що пішли на Петрівку і купили за 10 гривень диск із реєстром державних номерів автомобілів. З’ясувалося, що номер АІ 2025 АС належить автомобілеві “Опель-Астра”, зареєстрованому на ім’я мешканця міста Бровари Романа Дядюка, що мешкає на вулиці Грушевського. Поспілкувавшись телефоном з зазначеним громадянином, журналіст Володимир Бойко з’ясував, що у нього дійсно є автомобіль “Опель-Астра” з зазначеними номерали, але ні про яку “Тойоту Лендкрузер” чи про громадянина Шутя Я.А., а тим більше – про створення аварійної обстановки 16 лютого 2008 року на проспекті Перемоги в Києві - цей громадянин уявлення не має, і як пояснити наявність належних йому номерних знаків на цьому джипі – не знає. дальше